про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2021 року м. Київ № 320/4940/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської державної адміністрації Київської області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська 50) в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченої суми;
встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині 2 цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
До суду з цим адміністративним позовом позивач звернувся в квітні 2021 року (вх.№5082/21 від 26.04.2021).
Водночас позивачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало йому звернутися з квітня 2020 року (отримання позивачем грошової допомоги в меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством) по 25 січня 2021 року (звернення позивача до відповідача, щодо виплати грошової допомоги у належному розмірі) до відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Будь-яких пояснень щодо обставин, які об'єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, позовна заява не містить, як і не містить заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, звертаючись в квітні 2021 року за захистом своїх прав з вимогою про визнання протиправними дії відповідача щодо не виплати щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, зокрема стихійні лиха, хвороба, тощо.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року (при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі) та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Абзацом 2 частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України ).
У другому реченні підпункту 15.16 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
З огляду на викладене, на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено, що документ сформований в системі "Електронний суд" 24.04.2021. Проте, приймаючи до уваги, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система станом на день постановлення цієї ухвали ще не запроваджена, позовна заява має бути подана у паперовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі №815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76941148), від 14.02.2019 у справі №804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81889934).
Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.
Верховний Суд у постанові від 06.08.2020 у справі №160/1841/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90846939) зазначив, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Верховний Суд зауважив, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку, а тому відсутність факту початку повноцінного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми "Електронний суд" та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.
На підставі наведеного Верховний Суд наголосив на недопустимості повернення позовних заяв, поданих позивачами через систему "Електронний суд".
Натомість, наведений правовий висновок стосується саме застосування судом такого процесуального наслідку подання позовної заяви через систему "Електронний суд" як ї повернення, однак не нівелює положень Кодексу адміністративного судочинства України стосовно подання процесуальних документів (зокрема, позовних заяв) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи виключно в паперовій формі.
З урахуванням цього та приймаючи до уваги вищевказану позицію Верховного Суду, суд зазначає, що формування та подання позивачем позовної заяви через систему "Електронний суд" тягне за собою її реєстрацію в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" з привласненням єдиного унікального номеру справи, здійснення розподілу справи між суддями та подальшої передачі справи визначеному судді для її розгляду. Отже, метою використання особою системи "Електронний суд" є реєстрація процесуального документа (позовної заяви тощо) та його передача судді для розгляду. У такий спосіб, до того ж, визначається та фіксується дата звернення особи до суду.
У свою чергу, після реєстрації позовної заяви та її передачі для розгляду конкретному судді здійснюється аналіз позовної заяви на предмет її відповідності вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та виявлення підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (ст.171 КАС України).
Саме на цій стадії суддя, виявивши, що позовну заяву подано не у паперовій формі, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, а за допомогою системи "Електронний суд", з метою дотримання вимог процесуального закону має надати позивачеві можливість привести подану ним позовну заяву, підписану електронним підписом, у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, тобто подати її в паперовій формі. При цьому правові підстави для повернення такої позовної заяви відсутні.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем шляхом подання до суду позовної заяви з додатками до неї у паперовій формі як для суду так і для відповідача.
При цьому, суд зазначає, що частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії всіх документів, які додані до позовної заяви у паперовій формі, мають бути засвідчені належним чином.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ протягом шести місяців з квітня 2020 року при неотриманні грошової допомоги у законодавчо встановленому розмірі та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України; позовної заяви в письмовій формі та її копій для відповідача, а також надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи та для суду
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Києво - Святошинської державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.