ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"05" травня 2021 р. Справа № 300/1985/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Тлумацького району, Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, всіх належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
29.04.2021 ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Тлумацького району, Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, всіх належних сум при звільненні в розмірі 14 500 гривень та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 800 гривень.
Пунктами 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, з'ясовуючи, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 3, 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в становлено, що в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (пункт 3); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд встановив, що позивач всупереч вимог пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України не вказала змісту позовних вимог до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до цього відповідача.
При цьому суд зазначає, що позовні вимоги до Територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Тлумацького району та Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області - матеріально-правові вимоги позивача, які викладені в альтернативний спосіб, оскільки опосередковується відповідним способом захисту прав та інтересів, стосовно яких, позивач просить суд прийняти судове рішення. А відтак, такі вимоги не можуть бути сформульовані в альтернативний, умовний чи ймовірний спосіб.
Також, суд встановив, що позивач долучила до позовної заяви копії сторінок трудової книжки. Однак, дані копія трудової книжки не містить копії розділів, що містять відомості про власника та ідентифікують особу, щодо якої здійснені записи у трудовій книжці.
Відповідно частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття, громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах,у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова служба), інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Позивач в позовній заяві не зазначила та не долучила документів, що містять відомості про належність спірних відносин між сторонами до публічної служби, що унеможливлює з'ясування належності розгляду даної позовної заяви за правилами адміністративного судочинства та дотримання правил підсудності.
Крім того, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд, вирішуючи питання щодо обов'язку позивача сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та чи входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати, у справах про стягнення якої позивач звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону).
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги щодо сплати судового збору, відповідно до пункту 1 частини 1 статті якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Висновками Великої Палати Верховного Суду, у справі за № 910/4518/16, провадження 12-301гс18 встановлено, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначає, що позивачу необхідно долучити до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який вступив в дію з 01.01.2021, встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року складає 2 270 гривень.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.
Таким чином, за подання до адміністративного суду даного адміністративного позову майнового характеру, судовий збір повинен становити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з врахуванням частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір».
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (Надання соціальних послуг) Тлумацького району, Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення невиплаченої заробітної плати, всіх належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
зазначення змісту позовних вимог до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до цього відповідача;
долучення до позовної заяви належним чином завірену копію трудової книжки позивача;
надання доказів, що містять відомості про належність спірних правовідносин, що виникли між сторонами, до публічної служби;
долучення документу про сплату судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з врахуванням частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір».
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.