ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду в частині
"28" квітня 2021 р. Справа № 300/3142/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.,
при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Шукайло О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 27.01.2020 по 14.02.2020 та стягнення середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення, -
ОСОБА_1 05.11.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду з 27.01.2020 по 14.02.2020 та стягнення середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення з 26.03.2020 по дату прийняття судового рішення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
20.11.2020 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто та доповнено обґрунтування другої позовної вимоги.
У зв'язку із усуненням недоліків ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 відкрито провадження у справі та визначено розгляд цієї справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.12.2020 задоволено клопотання Державної екологічної інспекції України про перехід до загального позовного провадження та постановлено адміністративну справу № 300/3142/20 розглядати за правилами загального позовного провадження.
Згідно ухвали суду від 04.02.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №300/3142/20 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ухвали суду від 05.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в частині стягнення середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення за період - затримки виплати заробітної плати на 11 днів з дати звільнення по 06.04.2020 залишено без руху, у зв'язку з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку з дати виплати звернення до суду. Надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом в частині вимог про стягнення середнього заробітку за період - затримки виплати заробітної плати на 11 днів з дати звільнення по 06.04.2020 та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
На усунення вказаного недоліку 10.03.2021 позивач подав пояснення в яких вказав, що оскільки остаточний розрахунок з ним відповідачем досі не проведено, відтак вважає таке порушення триваючим та не закінченим, вважає, що термін не встановлений.
Позивач в судовому засіданні подані пояснення підтримав, вважає, що ним не пропущено строку звернення до суду в цій частині вимог.
Представник відповідача щодо поновлення строку звернення до суду заперечила.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для залишення частини позовних вимог без розгляду, суд зазначає наступне.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить стягнути із Державної екологічної інспекції України середній заробіток за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення в тому числі за період - затримки виплати заробітної плати на 11 днів з дати звільнення по 06.04.2020.
Отже, предметом даного адміністративного спору, серед іншого, є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Обов'язок роботодавця щодо повного розрахунку/виплати із працівником всіх сум, які належать йому в день звільнення, та відповідний обов'язок роботодавця виплати середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за весь період такої несвоєчасної виплати, регламентований статтями 116 і 117 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 цього Кодексу).
У даній категорії справ процесуальний закон визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Суд зазначає, що із даним позовом, позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05 листопада 2020 року.
Однак, за доводами ОСОБА_1 , остаточний розрахунок з ним Державна екологічної інспекції України провела 06.04.2020.
Проте, до суду з цим позовом ОСОБА_1 , звернувся лише 05.11.2020, тобто майже через вісім місяців після зарахування на його рахунок (фактичного отримання) заробітної плати за березень 2020.
При цьому суд бере до уваги те, що позивач закладаючи другу позовну вимогу визначає три підстави нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку, а саме:
1. заробітну плата за березень 2020 (17 робочих днів), виплачено тільки 06.04.2020, тобто через 11 днів з моменту звільнення;
2. не виплачено заробітну плату за 1 робочий день (26 березня 2020);
3. не виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2020 по 14.02.2020.
Втім, суд звертає увагу на наявність спору про розміри належних звільненому працівникові сум за двома останніми пунктами.
Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум. При дотриманні наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Згідно з частиною другою статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відтак, суд виснує, що строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховується окремо. Оскільки, виплата за пунктом першим, а саме заробітна плата за березень 2020 є належною звільненому працівникові сумою (без спору щодо її виплати), здійснена 06.04.2020, то строк звернення позивача із вимогою про нарахування середнього заробітку на виплачену суму, обмежується місяцем з дня такої виплати.
При цьому наявність спорів щодо розмірів належних звільненому працівникові сум, не впливає на перебіг вищенаведеного строку звернення до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997 р.) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 р. (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду, натомість подано письмове пояснення про те, що такий строк у зв'язку з не проведенням відповідачем остаточного розрахунку при звільненні не застосовується.
Однак, вказані пояснення не є належним виконанням вимог ухвали суду від 06.03.2021, якою визначено необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду та підстави застосування такого строку.
Згідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 15 вказаної статті встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин та з урахуванням відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду а також доказів поважності причин пропуску такого строку за звернення ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в частині вимог про стягнення середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення за період - затримки виплати заробітної плати за березень 2020 (17 робочих днів) на 11 днів з дати звільнення по 06.04.2020, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви у цій частині без розгляду.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 118, 120, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України в частині стягнення середнього заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення за період - затримки виплати заробітної плати за березень 2020 (17 робочих днів) на 11 днів з дати звільнення по 06.04.2020 - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач - Державна екологічна інспекція України (код ЄДРПОУ 37508533, провулок Новопечерський, буд. 3, корпус, 2, м. Київ, 01042).
Суддя /підпис/ Микитин Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 05.05.21.