ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"05" травня 2021 р. справа № 300/1874/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення належності правовстановлюючого документу,-
06.04.2021 року ОСОБА_1 (надалі - заявник) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення належності правовстановлюючого документу.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1-2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України).
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства між собою - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. При цьому предметні ознаки спірних правовідносин є пріоритетними по відношенню до суб'єктного складу спору. Таким критерієм може бути також і пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Суд зазначає, що метою подання вищезгаданої заяви є встановлення факту належності ОСОБА_1 архівної довідки від 18.02.2021 за №Л-9/06-07.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому, частиною другою статті 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Із наведеного слідує, що спір про встановлення факту належності ОСОБА_1 архівної довідки не є публічно-правовим у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав у сфері публічно-правових відносин. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 19 КАС України, на спір у цій частині не поширюється.
Таким чином вищенаведене виключає можливість розгляду даної заяви в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 19, 293, 315 ЦПК України, керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення належності правовстановлюючого документу - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вирішення даної заяви відноситься до юрисдикції місцевого загального суду відповідно до правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України та, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію цієї ухвали, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з 05.05.2021 року, як дня складення повного судового рішення.
Суддя Гундяк В.Д.