ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" травня 2021 р. справа № 300/1299/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.03.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у надання нової довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання підготувати та надати до органу Пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для перерахунку та виплати з 01.12.2019 основного розміру пенсії.
25.04.2021 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що з дня набрання чинності судовими рішеннями у справі за № 826/3858/18 та 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, та виникло право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою за № 988 у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
05.08.2020 позивач звернуся до відповідача із заявою про надіслання йому та до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення рівнозначної посаді станом на 19 листопада 2019 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії, рівнозначній моїй посаді.
За змістом листа відповідача за № Т-13429/22 від 13.08.2020, позивачу відмовлено у задоволенні його заяви.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: за статтею 43 даного Закону у випадку призначення пенсії вперше та за статтею 63 цього ж Закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю).
Натомість, статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю).
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та перерахунку пенсії (статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими складниками.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45, далі - Порядок №45).
Згідно з пунктом 1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за якою відбулось збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018р.
Саме з 01.03.2018 громадянин категорії військовослужбовець у відставці набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови №704.
Проте, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктами 1 і 2 якої установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено 01.01.2018.
Тобто положеннями пунктів 1 і 2 Постанови №103 була надана ретроспективна дія у часі приписам Постанови №704.
Одночасно Постановою №103 були внесені зміни і до пункту 5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
За правилами частини 2 статті 265 та частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України пункти 1 і 2 Постанови №103 діяли у період часу з 28.02.2018 та до 05.03.2019 (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
Утрата чинності пунктами 1 і 2 Постанови №103 з 05.03.2019 у силу статтей 255, 265, 325 Кодексу адміністративного судочинства України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією постанови Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №2540/2873/18.
Проте, положення пунктів 1 і 2 Постанови №103 є незастосовними відносно позивача, позаяк стосуються виключно військовослужбовців у відставці, зокрема і пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці), а позивач є пенсіонером за лінією Міністерства внутрішніх справ України (тобто співробітником органів внутрішніх справ у відставці).
Тому і положення пунктів 1 та 2 Постанови від 21.02.2018 за №103, і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв'язку з набранням чинності рішенням суду по справі №826/3858/18 не мають для позивача жодного юридичного значення.
Насправді ж на позивача поширювалась дія пункту 3 Постанови від 21.02.2018 №103, котра не містила жодних обмежувальних приписів стосовно розрахункової бази обчислення грошового забезпечення діючого публічного службовця у цілях перерахунку розміру раніше призначених пенсій.
Тому і втрата чинності пункту 3 Постанови від 21.02.2018р. №103, і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв'язку з набранням чинності рішенням суду по справі №826/12704/18 не мають для позивача жодного юридичного значення, адже не спричиняють виникнення нової (збільшеної) розрахункової бази для перерахунку пенсії.
В позовній заяві позивач не зазначає додаткових видів грошового забезпечення діючого поліцейського, що не були взяті до обрахунку у процедурі перерахунку розміру раніше пенсії, але повинні братися до уваги у цій процедурі.
На відміну від приписів статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у процедурі перерахунку пенсії на підставі статті 63 вказаного Закону юридичне значення мають виключно показники структурних елементів грошового забезпечення діючого публічного службовця (тобто структура винагороди третьої сторонньої особи).
Натомість, можливість збереження показників власної структури грошового забезпечення пенсіонера (як за видами платежів, так і за їх відсотковим розміром) положеннями статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачена.
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у зразковій справі №240/6263/18 (пз/9901/19, провадження №11-366заі19) з приводу застосування статтей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008 №45, (далі - Порядок №45), постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103: 1) пенсійний орган має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак не має права самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку; 2) політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України; 3) за практикою Європейського суду з прав людини дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява № 36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі «Ван Раалте проти Нідерландів») (пункти 48 - 49 рішення від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України», заява № 10441/06); 4) чинним законодавством по-різному визначені вимоги для первинного обчислення пенсії та вимоги щодо перерахунку раніше призначених пенсій, а тому такі вимоги можуть вважатися виправданою, обґрунтованою та справедливою підставою різниці при вирішенні питання щодо первинного обчислення розміру пенсії та перерахунку раніше призначеної пенсії; 5) дії пенсійного органу відповідають законодавству, чинному на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у, Постанові №103, Порядку №45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом.
Окрім того, суд бере до уваги правовий висновок постанови Верховного Суду від 12.03.2018 у зразковій справі №812/2196/17-а, згідно з яким застосування статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключає можливість включення до показника грошової величини бази обчислення розміру пенсії у цілях перерахунку раніше запроваджених платежів (виплат), котрі не одержуються діючим службовцем.
Суд вважає, що відповідачем не порушено прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, а заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вулиця Академіка Богомольця, 10, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.