Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2021 р. Справа№200/3833/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 04.01.2021 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», між тим відповідачем прийнято рішення від 06.01.2021 року № 7 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю мінімального страхового стажу, до якого вказаним рішенням не зараховані певні періоди її роботи через недоліки заповнення трудової книжки.
Вказане рішення вважала протиправним та таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.
У зв'язку з наведеним, вважаючи свої пенсійні права порушеними, просила:
- визнати протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування їй до стажу для призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наступних періодів роботи: з 03.10.1978 року по 16.08.1979 року; з 02.10.1979 року по 11.03.1981 року; з 12.03.1981 року по 10.04.1981 року; з 11.12.1981 року по 02.07.1982 року; з 22.09.1982 року по 01.02.1986 року;
- скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.01.2021 року № 7 про відмову в призначення їй пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути її заяву від 04.01.2021 року про призначення пенсії по інвалідності.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Також вважав, що не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що 04.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа з інвалідністю 3-ої групи, звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.01.2021 року № 7 «Про відмову в призначенні пенсії» в призначенні такої пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу.
Рішення мотивовано тим, що згідно з наданими документами та даними персоніфікованого обліку страховий стаж заявника становить 10 років 4 місяці 27 днів.
Вказаним рішенням до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 03.10.1978 року по 16.08.1979 року; з 02.10.1979 року по 11.03.1981 року; з 12.03.1981 року по 10.04.1981 року; з 11.12.1981 року по 02.07.1982 року; з 22.09.1982 року по 01.02.1986 року у зв'язку з тим, що трудова книжка не містить дати заповнення.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу, що визначений вказаною статтею.
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема:
для осіб з інвалідністю I групи:
від 54 років до досягнення особою 59 років включно - 10 років;
для осіб з інвалідністю II та III груп:
від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Оскарженим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю мінімального страхового стажу, до якого вказаним рішенням не зараховані певні періоди її роботи через недоліки заповнення трудової книжки.
Судом досліджено трудову книжку позивача, та встановлено, що всі спірні записи в трудовій книжці зроблені у відповідності до чинного у відповідний час нормативно-правового акту - Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162.
Згідно з вказаною Інструкцією заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.
Крім того, щодо заповнення трудової книжки суб'єктом владних повноважень не враховані положення відповідного законодавства, в тому числі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Отже, оскаржене рішення не ґрунтується на положеннях законодавства та порушує пенсійні права позивача.
З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача підлягають захисту та відновленню іншим шляхом - шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення (яке і створює правові наслідки) та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача спірних періодів роботи, що відображені в її трудовій книжці (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.01.2021 року № 7 «Про відмову в призначенні пенсії», прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 року про призначення пенсії по інвалідності із зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи з 03.10.1978 року по 16.08.1979 року; з 02.10.1979 року по 11.03.1981 року; з 12.03.1981 року по 10.04.1981 року; з 11.12.1981 року по 02.07.1982 року; з 22.09.1982 року по 01.02.1986 року, які відображені в її трудовій книжці.
Стягнути за рахунок бюджетних Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Обручева, 17, код ЄДРПОУ 42169496) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 05 травня 2021 року.
Суддя Т.В. Логойда