Україна
Донецький окружний адміністративний суд
з питань зупинення провадження у справі
24 лютого 2021 р. Справа №200/4713/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в підготовчому провадженні клопотання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» про зупинення провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
встановив:
08 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (далі - позивач, Товариство) до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), надісланий на адресу суду 04 травня 2020 року, в якому позивач просив:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17 в сумі 1 886 261,92 грн.
12 травня 2020 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Товариство усунуло недоліки позовної заяви у строк та у спосіб, що встановлені судом.
17 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/4713/20-а; вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розпочав підготовче провадження; призначив підготовче засідання; встановив строки для подання заяв по суті справи; витребував у відповідача докази.
Про відкриття провадження в адміністративній справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач доводив, що вимога ГУ ДПС в області від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17 про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та підлягає скасуванню.
Зазначав, що як платник єдиного внеску, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, був звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) на підставі п. 9-4 розділу VIII цього Закону, а тому до нього не можуть застосовуватись заходи впливу і стягнення.
Позивач наголошував, що має право на списання недоїмки з єдиного внеску на підставі п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464.
Стверджував, що з аналогічних підстав рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 200/12019/18-а визнана протиправною та скасована вимога ГУ ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 05 вересня 2018 року № Ю-4382-17 на суму 1 375 272,75 грн.
На цій підставі позивач стверджував, що недоїмка, яка включена до вимоги, яка є предметом спору, вже скасована в судовому порядку.
З огляду на викладене позивач просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Покликаючись на положення Закону № 2464, відповідач доводив, що позивач є платником єдиного внеску, а тому зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Стверджував, що станом на 29 лютого 2020 року у Товариства існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 1 886 261,92 грн, а тому, діючи у відповідності до вимог ст. 25 Закону № 2464 та п. п. 3-4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953, ГУ ДПС в області правомірно сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17.
Зауважував, що Верховний Суд в рішенні від 30 березня 2018 року у зразковій справі № 812/292/18 зазначив, що Закон № 2464 не скасовує обов'язків платника єдиного внеску, а надає можливість на період проведення антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Відповідач стверджував, що на час формування вимоги, яка є предметом спору, норма, що тимчасово звільняла позивача від виконання обов'язків платника єдиного внеску, втратила чинність.
Таким чином, з 13 лютого 2020 року позивач зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки зі сплати єдиного внеску, визначені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, в тому числі своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
На цих підставах відповідач просив відмовити в позові.
Правом на подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористалися.
Наявні у справі письмові докази свідчать про таке.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» (ідентифікаційний код: 35293307) зареєстроване як юридична особа 20 липня 2007 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.
Місцезнаходження позивача за даними ЄДР: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 83.
Основним видом економічної діяльності позивача є код КВЕД 05.10 Добування кам'яного вугілля.
Як платник єдиного внеску Товариство перебуває на обліку з 24 грудня 2008 року в ГУ ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління, Центральна ДПІ (Центральний район м. Маріуполь).
Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 43142826) зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року, про що до ЄДР внесений відповідний запис.
В структуру ГУ ДПС в області входить Маріупольське управління ГУ ДПС у Донецькій області на правах відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи.
04 березня 2020 року ГУ ДПС в області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4382-17, відповідно до якої станом на 29 лютого 2020 року у Товариства існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1 886 261,92 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені).
Як свідчить наданий відповідачем розрахунок суми боргу, до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17 включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, що виникла за період з червня 2016 року по січень 2020 року.
Виникнення недоїмки - це наслідок невиконання Товариством обов'язку щодо сплати самостійно нарахованих сум єдиного внеску.
Відомості, наведені в розрахунку суми боргу, узгоджуються з даними інтегрованої картки Товариства за платежем 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Згідно з даними інтегрованої картки станом на 28 лютого 2020 року недоїмка Товариства зі сплати єдиного внеску становила 1 886 261,92 грн.
10 березня 2020 року позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17, про що свідчать трек-номер на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, та дані онлайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Відстеження поштових відправлень».
Товариство не погодилось з цією вимогою та оскаржило її в адміністративному поряду до Державної податкової служби України.
14 квітня 2020 року в. о. директора Департаменту правового забезпечення ДПС України Демчишак Р. розглянув скаргу Товариства від 11 березня 2020 року № 11-03/20/1 (вх. № 10923/6 від 13 березня 2020 року) і прийняв рішення про результати розгляду скарги № 13220/6199-00-08-06-01-06, яким скарга залишена без задоволення, а вимога про сплату боргу - без змін.
Рішення ДПС України від 14 квітня 2020 року про результати розгляду скарги № 13220/6199-00-08-06-01-06 Товариство отримало 23 квітня 2020 року, що підтверджено трек-номером на конверті, в якому здійснено поштове відправлення, та даними онлайн-сервісу АТ «Укрпошта» «Відстеження поштових відправлень».
08 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/6805/20-а.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває справа № 200/6806/20-а за позовом Товариства до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправною відмови ГУ ДПС у Донецькій області у списанні безнадійної недоїмки зі сплати єдиного внеску, що вникла в період з вересня 2014 року по грудень 2019 року в сумі 1 858 022,22 грн та про зобов'язання прийняти рішення про списання цієї недоїмки.
Позивач вважає, що справу № 200/4713/20-а об'єктивно неможливо розглянути до набрання чинності судовим рішенням у справі № 200/6805//20-а.
Стверджує, що до вимоги про сплату боргу, яка є предметом спору, включена недоїмка, яка виникла за період з вересня 2014 року по грудень 2019 року.
Під час дії п. 9-4 розділу VIII Закону № 2464 Товариство зверталося до ГУ ДПС у Донецькій області з заявою про списання недоїмки зі сплати єдиного внеску, однак відповідач у цьому відмовив.
На переконання позивача, вирішити питання щодо правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17 неможливо до вирішення питання про списання недоїмки.
З урахуванням наведеного позивач просив зупинити провадження у справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання відповідач явку свого представника не забезпечив.
Представник відповідача заперечував проти зупинення провадження у справі, покликаючись на те, що вимога сформована правомірно.
Вирішуючи клопотання відповідача по суті, суд виходить з такого.
Положення ст. 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі.
Так, у п. 3 ч. 1 цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, у тому числі в їх мотивувальних частинах, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Сама лише взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Відомості програмного забезпечення КП «ДСС» свідчать, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває справа № 200/6805/20-а за позовом Товариства до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання відмови у списанні безнадійної недоїмки протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2020 року № Ю-4382-17 належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Зі змісту вимоги, яка є предметом спору, слідує, що до неї включена недоїмка зі сплати єдиного внеску, що існувала у Товариства станом на 29 лютого 2020 року.
На час формування цієї вимоги недоїмка зі сплати єдиного внеску не була списана, до суду з позовом про визнання протиправної відмови у списанні цієї недоїмки Товариство звернулося лише у липні 2020 року, тобто майже через шість місяців після формування відповідачем вимоги, яка є предметом спору.
За цих обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 236, ст. ст. 241, 248, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» про зупинення провадження у справі № 200/4713/20-а до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/6805/20-а - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
3. Повне судове рішення складено 24 лютого 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко