05 травня 2021 року Справа № 160/5270/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі № 160/5270/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
1. 07.04.2021 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про:
- визнання протиправними дій Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» по невиплаті ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошової допомоги 5 травня 2016-2020 років в передбаченому розмірі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу за 2016-2020 роки в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів за цей період.
2. Ухвалою суду від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів, за наявності.
3. 26.04.2021 засобами поштового зв'язку на виконання вимог суду позивачем направлено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено, що:
- рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі № 1-247/2018 (3393/18), 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- після того як позивач дізнався про існування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 по справі № 1-247/2018 (3393/18), 3-р/2020, звернувся до відповідача із заявою про виплату коштів в добровільному порядку, відповідач у виплаті коштів відмовив;
- позовну заяву подано до суду у межах шестимісячного строку, який повинен вираховуватись з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України, а також з дня звернення із заявою до відповідача про добровільну сплату коштів за період 2016-2020 роки.
4. Вирішуючи подану заяву суд виходить із того, що відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
5. За загальним правилом, встановленим частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
6. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
7. Суд зазначає, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.
8. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
9. Позивач пов'язує поважність пропуску строку звернення до суду за період з 2016 року по 2020 рік із ухваленням Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020, не погоджуючись із виплатою у меншому розмірі, ніж встановлено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
10. Також, позивач зазначає про звернення до відповідача із заявою про добровільну виплату коштів за спірний період, проте копії такого звернення суду не надано, у зв'язку із чим суд не може встановити коли саме таке звернення відбулось.
11. До позовної заяви долучено лист-відповідь Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» від 19.02.2021 № Х-211/01/536-01-08 на звернення ОСОБА_1 , яким заявника повідомлено про розмір виплаченої йому допомоги у 2016-2020 роках, зазначено, що органом соціального захисту населення рівня є департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Заклад самостійно не призначає та не визначає розміру жодного виду допомоги, зокрема, щорічної разової допомоги до 5 травня.
12. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України набирає законної сили з дня його ухвалення, та не поширюється на правовідносини, що існували до його прийняття.
13. Визнання Конституційним Судом України неконституційними законів, інших актів або їх окремих положень відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» тягне втрату цими нормативними актами чинності з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
14. Таким чином, прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 та листування із відповідачем не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за 2016-2019 роки.
15. Отже, вказані позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
16. Суд звертає увагу, що виплата допомоги до 5 травня є періодичним платежем, який виплачується щорічно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею допомоги.
17. Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.02.2018 по справі № 607/7919/17, 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
18. Про порушення своїх прав на отримання визначеної законом разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки, позивач повинен був дізнатися у 2016, 2017, 2018, 2019 році відповідно.
19. Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
20. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
21. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
22. Будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки.
23. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду з позовними вимогами за 2015-2019 роки.
24. Зважаючи на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом у частині позовних вимог за 2016-2019 роки, а наведені причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, підстави для задоволення заявленого клопотання у цій частині відсутні.
25. Керуючись 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд, -
26. У задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за 2016-2019 роки - відмовити.
27. Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» по невиплаті ОСОБА_1 як учаснику бойових дій грошової допомоги 5 травня 2016-2019 років в передбаченому розмірі, зобов'язання Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу за 2016-2019 роки в розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених коштів за цей період - залишити без розгляду.
28. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба