м. Вінниця
05 травня 2021 р. Справа № 120/665/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово клопотання позивача, подане в порядку ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 20 серпня 2020 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо відмови у направленні до ГУ ПФУ у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за розрядними тарифними сітками шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Зобов'язано Головне управління ДФС у Вінницькій області підготувати та подати у встановленому порядку до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку з 01.01.2018 по 31.03.2019 пенсії, виходячи із її складових, а саме розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, вирахуваних з урахуванням мінімально встановленого розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Також, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано Головне управління ДФС у Вінницькій області підготувати та подати у встановленому порядку до ГУ ПФУ у Вінницькій області довідку станом на 05.03.2019 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
23.03.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про встановлення судового контролю, подане в порядку ст. 382 КАС України, з огляду на невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 р. Мотивуючи клопотання, позивач вказує, що у виданій на виконання рішення суду довідці №189/05-00-27 від 28.09.2020 наявні протиправні дії, а саме: розмір посадового окладу та окладу за звання є меншими, аніж у довідці для перерахунку з 01.01.2018; складові грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за звання) вирахуванні без урахування мінімально встановленого розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018, в наслідок чого інші складові вирахуванні не вірно; не зазначені відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; не зазначено надбавку за виконання особливо важливих завдань, тоді як в довідці яка була видана позивачу для перерахунку пенсії з 01.01.2008 - дана надбавка була зазначена у розмірі 50%; зазначена премія 0% в сумі 0,00 гривень, тоді як в попередній довідці премія була 20%.
Таким чином довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 28.09.2020 за №189/05-00-27, яку Головне управління ДФС у Вінницькій області направляло до ГУ ПФУ у Вінницькій області, на думку позивача, не є належним виконанням судового рішення.
Крім того, чи вірно боржник зазначив розміри складових грошового забезпечення у виданих довідках, на думку позивача, можна визначити лише при огляді відомостей про нарахування заробітної плати усім працівникам податкової міліції ГУ ДФС у Вінницькій області в березні 2019 року, яку просить витребувати у відповідача.
Ухвалою суду від 29.03.2021 розгляд клопотання позивача вирішено здійснювати в порядку письмового провадження. Установлено відповідачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на клопотання позивача, подане відповідно до ст. 382 КАС України, та доказів виконання судового рішення.
Копію ухвали отримано відповідачем 02.04.2021, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, однак своїм правом на подання пояснень не скористався.
Визначаючись щодо поданої позивачем заяви, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
В постанові від 3 квітня 2019 року у справі №820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв'язку з цим, при вирішенні спору необхідно дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, беручи до уваги наявність двох різних довідок із різними розмірами складових, зокрема щодо посадового окладу, окладу за військовим та надбавки за вислугу років, суд приходить до висновку щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт.
З приводу клопотання позивача щодо витребування відомостей про нарахування заробітної плати усім працівникам податкової міліції ГУ ДФС Вінницької області у березні місяці 2019 році, то суд вважає за необхідне задовольнити його частково, а саме витребувати відомості станом на березень 2019 щодо складових грошового забезпечення (основних та додаткових) за посадою з якої звільнений позивач або аналогічною посадою.
Щодо витребування відомостей про керівника боржника, то суд приходить до висновку про часткове задоволення такого клопотання, а саме витребувати відомості з ЄДРПОУ станом на 28.09.2020 та станом на 24.02.2021 про керівника ГУ ДФС у Вінницької області та його номер платника податків, оскільки відповідно до ст. 382 КАС України, саме керівник суб'єкта владних повноважень є відповідальним за виконання рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Вінницькій області подати у строк до 25.05.2021 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.08.2020 по справі №120/665/20-а.
Клопотання про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати у ГУ ДФС у Вінницькій області відомості станом на березень 2019 щодо складових грошового забезпечення (основних та додаткових) за посадою з якої звільнений позивач або аналогічною посадою; відомості з ЄДРПОУ станом на 28.09.2020 та станом на 24.02.2021 про керівника ГУ ДФС у Вінницької області, а саме прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний код та службову адресу.
Строк виконання ухвали суду щодо витребування доказів установити до 25.05.2021.
Роз'яснити відповідачу, що невиконання чи неналежне виконання вимог цієї ухвали суду може бути підставою для застосування заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, на підставі ст. 149 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна