ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 квітня 2021 року Справа № 923/1095/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Чімітової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення "EASYCON" справу
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720, вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", код ЄДРПОУ 39500143, вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 73025,
про стягнення боргу в сумі 367 371 028,85 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Пронюк В.Я., довіреність № 14-340 від 22.12.2020,
від відповідача: адвокат Гейко О.В., ордер серія ХС № 194917 виданий 25.03.2021, договір про надання правничої допомоги № 210324/д/01 від 24.03.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХС № 000210 видане 14.03.2019, директор Голубєва С.В., паспорт, Виписка з ЄДР, ФОП та ГФ від 25.09.2018,
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" про стягнення боргу за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 щодо купівлі-продажу природного газу на загальну суму 367 371 028,85 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2020 року: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі для усіх учасників процесу в режимі відеоконференцзв'язку поза межами суду на 03.12.2020 року.
Ухвалою суду від 26.11.2020 клопотання ТОВ "Херсонрегіонгаз" задоволено, продовжено процесуальний строк для надання позивачеві та до справи відзиву на позов та доказів до 15 грудня 2020 року.
Ухвалою від 03.12.2020 суд відклав підготовче засідання по справі на 23.12.2020.
Ухвалою від 23.12.2020 суд продовжив строк підготовчого провадження в межах розумних строків, призначив підготовче засідання на 19.01.2021 року.
Ухвалою від 19.01.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 16 лютого 2021 року, встановив відповідачу строк до 29.01.2021 для надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
Протокольними ухвалами від 16.02.2021, 09.03.2021, 15.04.2021 судом оголошувалася перерва в судових засіданнях для вирішення процесуальних питань, що були узгоджені представниками сторін, зокрема для вирішення питання про укладання мирової угоди, втім сторонами до суду не подано відповідних заяв.
До суду 15.03.2021 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі з клопотанням про поновлення процесуального строку для його подання.
Клопотання обґрунтовано такими обставинами та правовими нормами.
У провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/1095/20 за позовною заявою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонрегіонгаз” про стягнення боргу, а також інша справа № 923/192/21 у цьому ж суді за позовом Акціонерного товариства “НАК "Нафтогаз України" до цього ж відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонрегіонгаз” про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 103 571 309,51 грн.
Відповідач вважає, що зазначені дві справи є взаємопов'язаними і, відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, оскільки є, на думку відповідача, об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 923/192/21.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, на думку відповідача, полягає у наступному.
Так, згідно з позовними вимогами AT “НАК “Нафтогаз України” Відповідач ТОВ “Херсонрегіонгаз” не виконує зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 18-552-Н від 06.11.2018 у розмірі 367 371 028,85 грн.
В свою чергу, Відповідачем не визнається зобов'язання у розмірі 367 371 028,85 грн., оскільки зобов'язання за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 у сумі 103 571 309,51 грн. було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідна заява міститься у матеріалах справи (том 1 а.с. 216).
Відповідачем обґрунтовуються правові можливості для припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 № 143 “Питання споживання природного газу”, зокрема абз. 4 п. 2 цієї постанови, яким визначено, що не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 р. № 619 (ЗП України. 1996 р. № 13. ст. 360), в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014 р., а також штрафні санкції З відсотки річних та інфляційні витрати, нараховані на таку заборгованість.
Не погодившись з цим AT “НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонрегіонгаз” про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 103 571 309,51 грн.
За вказаною заявою AT “НАК "Нафтогаз України" відкрито іншу справу за № 923/192/21).
Отже, позивачем у цій справі обрано наведений спосіб захисту своїх вимог, що в результаті його процесуальних рішень Господарський суд Херсонської області наразі розглядає справу № 923/192/21 між тими самими сторонами але з іншим предметом, що пов'язаний із цим предметом спору та ґрунтується на взаємних зобов'язаннях сторін спору, передбачених абз. 4 п. 2 постанови Уряду від 27 лютого 2019 р. № 143.
Відповідач наводить також відомості, що мають значення при розгляді цієї справи, зокрема таке.
В судах України існує декілька судових проваджень у різних регіонах України за позовами постачальників природного газу до Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з AT “НАК "Нафтогаз України" сум безпідставно збережених коштів, які мотивовані аналогічними підставами позовів, а саме невиконанням AT “НАК "Нафтогаз України" обов'язку, передбаченого абз. 4 п. 2 постанови Уряду від 27 лютого 2019 № 143, зокрема: № 910/10977/20, № 910/18403/20, № 910/17894/20, № 910/16383/20, № 915/1334/20.
В свою чергу, AT “НАК "Нафтогаз України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним і нечинним абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143 "Питання споживання природного газу", справа № 640/3438/21. Серед підстав позову AT “НАК "Нафтогаз України" вказало, що дія абз. 4 п. 2 оскаржуваної постанови стала наслідком звернення постачальників природного газу для потреб населення, які закуповували газ у позивача у період 2015-2019р.р., до суду з позовами до АК "НАК "Нафтогаз України" про повернення як переплати коштів, сплачених на користь позивача за придбаний природний газ, а також стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
У зв'язку з розглядом Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 640/3438/21, судові провадження № 910/10977/20, № 910/18403/20, № 910/17894/20, № 910/16383/20, № 915/1334/20 були зупинені (у тому числі за клопотаннями AT “НАК "Нафтогаз України") до набрання законної сили рішенням у справі № 640/3438/21.
Відповідач вказує, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2020 по справі № 915/1334/20 про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 640/3438/21 залишено без змін.
Таким чином, на думку відповідача, наведені судові провадження є тотожними за суб'єктним складом (постачальники природного газу та AT “НАК "Нафтогаз України"), матеріально-правовими вимогами, які досліджуються судом (визначення розміру зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу та його стягнення) та підставами позову, що обґрунтовують звернення до суду - встановлення судом обов'язку у AT “НАК "Нафтогаз України" передбаченого абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №143, який, в свою чергу, матиме преюдиційне значення при вирішенні спору у справі № 923/1095/20 та v справі № 923/192/21.
Таким чином, розгляд справ № 923/192/21 та № 923/1095/20 є взаємопов'язаним та без встановлення судом вищезазначених обставин у справі № 923/192/21, розгляд справи № 923/1095/20 є об'єктивно неможливим, оскільки у випадку відмови у позові у справі 923/192/21 судом буде встановлено фактичні обставини та юридичні підстави для розгляду цього спору.
Відповідно до ст. 119 ГПК України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважність причин пропуску процесуального строку на подання цього клопотання пов'язане з припиненням трудових відносин з адвокатом, який здійснював представництво ТОВ “Херсонрегіонгаз” та необхідністю додаткового часу у пошуку нового адвоката (в умовах додаткових обмежень, пов'язаних з карантином) та додаткового часу на ознайомлення новим адвокатом з матеріалами справи та, враховуючи складність та галузевість справи, належним чином побудувати позицію захисту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, а відповідно до ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), при цьому, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, прошу визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на подання цього клопотання.
Окрім того, заявник вказує, що провадженні у справі № 923/192/21 відкрито господарським судом за заявою позивача лише 16.02.2021 року, тобто після відкриття провадження у цій справі № 923/1095/20 та після закриття господарським судом в останній справі підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті, що обумовило пропущення строків заявлення цього клопотання.
Позивач письмових заперечень на клопотання відповідача не надав.
В судовому засіданні представник усно вказував, що не вбачає обґрунтованих підстав та об'єктивних причин для зупинення провадження у справі та просить суд відмовити у задоволенні такого клопотання, вважає, що клопотання заявлене з метою затягнути строки провадження, вбачає в цьому зловживання відповідачем процесуальними правами.
В той же час, представник позивача погодився, що провадженні у справі № 923/192/21 відкрито господарським судом саме за його заявою 16.02.2021 року. Ця позовна заява дійсно була подана під-час здійснення провадження у цій справі № 923/1095/20, але вважає, що розгляд справи № 923/192/21 не перешкоджає дослідженню тих самих обставин, що є предметом спору у цій справі № 923/1095/20.
Розглянувши клопотання відповідача, вивчивши аргументи учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Норма закону, що встановлює обов'язок зупинити провадження.
Згідно п. 5) ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У відповідності до п. 4) ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5) ч. 1 ст. 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналіз обставин двох справ (позовів) та їх взаємозв'язків.
Позовні вимоги позивача АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі №923/1095/20 до ТОВ "Херсонрегіонгаз" ґрунтуються на зобов'язаннях купівлі-продажу природного газу за договором № 18-552-Н від 06.11.2018 на загальну суму 367 371 028,85 грн. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу з зазначенням обсягів отриманого газу та його вартості.
Предметом позову від 12.02.2021 по справі №923/192/21 є вимоги АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Херсонрегіонгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину відповідача, що оформлений у вигляді адресованої позивачеві заяви від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема тих, що є предметом спору у справі № 923/1095/20.
Підставою часткового невизнання вимог позивача відповідачем та зарахування зустрічних вимог вказано норми постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 № 143 “Питання споживання природного газу”, зокрема абз. 4 п. 2 цієї постанови, яким визначено алгоритми дій постачальників природного газу для потреб побутових споживачів при визначенні заборгованості за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 № 619 (ЗП України. 1996 № 13. ст. 360), в редакції, що діяла до 1 жовтня 2014, а також штрафні санкції 3% річних та інфляційні витрати, нараховані на таку заборгованість.
Однак, AT “НАК "Нафтогаз України" у відповідь на таку заяву подав новий позов проти такої заяви, надав докази та обґрунтування своїх заперечень в нову справу до Господарського суду Херсонської області до ТОВ “Херсонрегіонгаз” про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у розмірі 103 571 309,51 грн. За вказаною заявою AT “НАК "Нафтогаз України" відкрито іншу справу за № 923/192/21).
Отже, позивачем у цій справі обрано наведений спосіб захисту своїх вимог, що в результаті його процесуальних рішень (юридичної техніки та тактики досягнення правової мети) Господарський суд Херсонської області наразі розглядає справу № 923/192/21 між тими самими сторонами але з іншим предметом, що пов'язаний із цим предметом спору та ґрунтується на взаємних зобов'язаннях сторін спору, передбачених абз. 4 п. 2 постанови Уряду від 27 лютого 2019 № 143. Проте, докази, що обґрунтовують позовні вимоги у справі № 923/192/21 подані та мають подаватися у зазначену справу і мають оцінюватися судом, що її розглядає.
Отже, з поданням АТ «НАК «Нафтогаз України» нового позову суд вважає, що у цій справі змінилися обставини, що підлягають доказуванню.
Тобто, за наслідками розгляду справи №923/192/21 судом може бути прийняте рішення про відмову у позові, що безумовно вплине на законність, обґрунтованість і правильність рішення у справі № 923/1095/20. Також може бути ухвалене рішення про задоволення вимог АТ «НАК «Нафтогаз України» та визнання недійсним одностороннього правочину відповідача, що оформлений у вигляді адресованої позивачеві заяви від 13.11.2020 № 201113/Ю/02 відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог. В такому разі рішення у вказаній справі не вплине на правовий результат розгляду спору у справі 923/1095/20.
В будь якому разі, подання позову від 12.02.2021 і відкриття справи №923/192/21 за позовом АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ТОВ "Херсонрегіонгаз" паралельно із розглядом цієї справи, в якій розглядаються правові підстави та законність іншого правочину створює ситуацію правової невизначеності, впливає на внутрішнє переконання судді при розгляді справи № 923/1095/20, дає підстави для визнання обґрунтованими доводів заявника у необхідності зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішення у справі №923/192/21.
Висновок суду.
За вказаних обставин, суд вважає, що у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України справа № 923/192/21, яка розглядається Господарський судом Херсонської області, є пов'язаною зі справою №923/1095/20, що розглядається цим самим судом, оскільки за результатами її розгляду будуть встановлені фактичні обсяги та вартість купленого відповідачем природного газу за спірний період, що в свою чергу, вплине на надання судом оцінки доказам у даній справі та обґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру заборгованості.
Прийняття рішення у даній справі без урахування обставин, які є предметом розгляду у справі №923/1095/20, призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.
Стосовно взаємопов'язаності двох справ, то згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВС від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19 зазначається, що сама лише взаємопов'язаність двох справ (у тому числі й тих, у яких місцевий господарський суд дійшов протилежних висновків) не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі. Крім того, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд доходить висновку, що позивач самостійно своїми заявами по суті справи та з процесуальних питань створив умови, які змушують суд зупинити провадження у цій справі, оскільки позивач обрав такий спосіб захисту своїх прав, який проявився у двох різних позовних заявах, що розглядаються різними судами та, цілком можливо, різними доказами, за допомогою яких суд може встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що позовна заява у цій справі, могла би бути прийнята судом до спільного розгляду в порядку об'єднання справ за приписами статті 173 ГПК України з первісним позовом як взаємопов'язаних, і спільний їх розгляд був би доцільним, але така процесуальна можливість втрачена. Згідно ч 3 ст. 173 об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, суд відхиляє твердження позивача про зловживання відповідачем його процесуальними правами через це клопотання про зупинення розгляду справи, оскільки процесуальна ініціатива розгляду спору у двох різних процесах належить саме позивачеві, а не відповідачеві.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що обставини є об'єктивними, викликають необхідність зупинення розгляду цієї справи до розгляду справи №923/192/21.
Суд враховує твердження сторін про те, що розгляд справи №923/192/21 знаходиться на стадії прийняття рішення у справі, отже розумність строків розгляду цієї справи, яка ставиться у залежність від строків розгляду і набрання законної сили у справі №923/192/21, не постраждають.
Зупиняючи провадження у цій справі суд забезпечує необхідність позивачеві та відповідачеві, як сторонам у спорі, у розгляді їх справ справедливим, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо їх прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому судом враховуються положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, прийняття по справі обґрунтованого та законного рішення, а також з метою недопущення порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду Херсонської області у справі №923/192/21.
Керуючись п.5) ч.1 ст.227, п.4) ч.1 ст.229, ст.234, 235 ГПК України, суд -
1. Процесуальний строк поновити.
2. Провадження у справі № 923/1095/20 зупинити до набрання законної сили судовими рішеннями Господарського суду Херсонської області у справі №923/192/21.
3. Зобов'язати сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 923/192/21 та набрання рішенням у ній законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя П.Д. Пригуза