Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
28 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 1900з-20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Калашников Г.О.
розглянувши заяву (вх.№8821 від 19.04.2021) представника ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) 2) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
про забезпечення позову
за участю представників:
стягувача - не з'явився;
боржника - не з'явився;
третьої особи 1та 2 - не з'явилися.
22.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов'язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо органів управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 30; код ЄДРПОУ 34017258), у тому числі щодо осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені цього об'єднання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
01.02.2021 ОСОБА_3 (співвласник багатоквартирного будинку) звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20.
ОСОБА_2 (співвласник багатоквартирного будинку) також звернулась до Східного апеляційного господарського суду 01.02.2021 із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20 скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.12.2020 про забезпечення позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 135,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 135,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
10.03.2021 Господарським судом Харківської області на примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 видано відповідні накази.
19.04.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№8821 від 19.04.2021) про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Заява обґрунтована тим, що позивачем в повному обсязі сплачено судовий збір на користь ОСОБА_3 та надані докази сплати судового збору.
Розпорядженням керівника апарату суду №115/2021 від 19.04.2021 призначено повторний автоматизований розподіл заяви у зв'язку із відпусткою судді Прохорова С.А.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (заяви) між суддями від 19.04.2021 головуючим суддею для розгляду заяви (вх.№8821 від 19.04.2021) визначено суддю Пономаренко Т.О.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2021 прийнято та призначено заяву (вх.№8821 від 19.04.2021) представника ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню до розгляду у судовому засіданні на 28 квітня 2021 р. о(б) 12:50 годині.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 26.04.2021 від представника позивача надійшла заява (вх.№9438 від 26.04.2021), в якому зазначено, що грошові кошти добровільно сплачені ОСОБА_1 на виконання судового постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 по справі №1900з-20, в повному обсязі отримано стягувачем ОСОБА_3 , про що ОСОБА_1 надійшло відповідне повідомлення, копія якого додана до заяви.
В судове засідання 28.04.2021 представники сторін та третіх осіб не з'явилися. Про причини своєї неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлений належним чином
Згідно з ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
При цьому, процесуальні документи щодо розгляду заяви у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи викладене, беручи до уваги строк, встановлений ч.3 ст.328 Господарського процесуального кодексу України для розгляду відповідної заяви, та те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, відтак суд дійшов висновку, що неявка представників сторін та третіх осіб не перешкоджає розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
22.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов'язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо органів управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", у тому числі щодо осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені цього об'єднання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено; заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, що пов'язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу, а саме щодо органів управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чернишевського 30", у тому числі щодо осіб, які уповноважені вчиняти юридичні дії від імені даного об'єднання.
Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 13, 74, 80, 136- 138, 140, 141, 144 ГПК України, мотивована тим, що члени обраного правління ОСББ можуть вчинити дії, направлені на зміну органів управління (керівника) ОСББ «Чернишевського 30», та вчинити відповідні реєстраційні дії. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність заходів із позовними вимогами, з якими має намір звернутися ОСОБА_1 . Крім того, суд зазначив, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, а їх невжиття - утруднить чи зробить неможливим відновлення становища сторін, що існує на теперішній час в разі прийняття рішення на користь позивача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.01.2021 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Чернишевського 30» про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ від 21.12.2020 до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4297/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2021 у справі №922/4297/20, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2021 у справі №922/4297/20, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
01.02.2021 ОСОБА_3 (співвласник багатоквартирного будинку) звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20.
ОСОБА_4 (співвласник багатоквартирного будинку) також звернулась до Східного апеляційного господарського суду 01.02.2021 із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_3 та апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.12.2020 у справі №1900з-20 скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.12.2020 про забезпечення позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 135,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 135,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
10.03.2021 Господарським судом Харківської області на примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 видано відповідні накази.
Разом з тим, як свідчить квитанція АТ "Укрпошта" про поштовий переказ №0/24 від 19.04.2021 ОСОБА_1 у добровільному порядку на виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.03.2021 відправлено переказ ОСОБА_3 на суму 1 135,00 грн.
Про отримання зазначеного переказу отримувачем 20.04.2021 свідчить повідомлення АТ "Укрпошта".
Дослідивши матеріали справи та подані докази в їх сукупності, суд встановив, що заява (вх.№8821 від 19.04.2021) представника ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 2 статті 18 ГПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 1 статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 3 статті 327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Частиною 2 статті 11 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
Оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.97, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст.328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до п. 3.3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, Господарський процесуальний кодекс України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
- матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання)
- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі N 755/388/15-ц).
У відповідності до пунктів 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчать матеріали справи, боржником виконано постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021, на підставі якої господарським судом Харківської області 10.03.2021 видано наказ та який в повному обсязі виконано 19.04.2021.
За таких обставин, врахувавши те, що постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 по справі №1900з-20, на примусове виконання якого 10.03.2021 видано відповідний наказ, виконано боржником добровільно поза межами виконавчого провадження в повному обсязі, судом встановлено, що заява (вх.№8821 від 19.04.2021) представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.234, 235, 328 ГПК України, суд, -
Заяву (вх.№8821 від 19.04.2021) представника ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Харківської області у справі №1900з-20 від 10.03.2021 на виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 135,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку передбаченому ст. 254- 257 ГПК України з врахуванням п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 05.05.2021.
Суддя Т.О. Пономаренко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.