36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.05.2021 Справа № 917/211/21
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", юр. адреса: 61204, м.Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв.79, факт, адреса: 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна,18, ЄДРПОУ 25184975
до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" в особі Центральної районної аптеки № 81 - філії ПОКП "Полтавафарм", Адреса ПОКП «Полтавафарм»: 38751, Полтавська обл., Полтавський район, село Розсошенці, вул.Горбанівська, буд. 2; Адреса ЦРА №81 філії ПОКП «Полтавафарм»: 38600, Полтавська обл., смт. Котельва, вул. Полтавський шлях, 204, ЄДРПОУ ПОКП «Полтавафарм» 32986923; ЄДРПОУ ЦРА №81 - філії ПОКП «Полтавафарм» 33197308
про стягнення 180042,79 грн.
без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Томаш" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" в особі Центральної районної аптеки № 81 - філії ПОКП "Полтавафарм" про стягнення 180042,79 грн. заборгованості за Договором поставки № 338 від 20.02.2020 р., у тому числі: основний борг - 132 482 грн. 87 коп., пеня - 7 815 грн. 06 коп., штраф - 39 744 грн. 86 коп.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач свої обов'язки за договором виконав частково та не належним чином, вартість отриманого товару не оплатив в повному розмірі, чим порушив свої зобов'язання за договором поставки.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
З метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження позивача та відповідача (відповідачу копії ухвали направленні за двома адресами: адресою реєстрації юридичної особи та адресою реєстрації філії).
Копія ухвали суду від 05.03.2021, яка направлялася за адресою відповідача (38751, Полтавська обл., Полтавський район, село Розсошенці, вул.Горбанівська, буд. 2), отримана ним 13.03.21 (згідно відмітки пошти на повідомленні про вручення поштового відправлення).
Таким чином, строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву сплив.
Станом на 05.05.2021 року відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.
В зв'язку з установленням карантину на усій території України, для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 2.4. Статуту ПОКП «Полтавафарм» Центральна районна аптека № 81 є відокремленим структурним підрозділом - філією ПОКП «Полтавафарм».
Відповідно до п. 2.1 Положення про ЦРА №81 - філії ПОКП «Полтавафарм», затвердженого Наказом ПОКП «Полтавафарм» від 09.01.2020 № 13, філія - це відокремлений підрозділ Підприємства, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені Підприємства на підставі даного положення на основі права оперативно-господарського використання майна. Відповідно до п.8.8 Контроль за господарською та фінансовою діяльністю Філії здійснюється Підприємством. Також згідно з п.5.3 цього ж Положення Філія має право укладати договори, предметом яких є поставка, купівля-продаж лікарських засобів та супутніх товарів фармацевтичного асортименту безпосередньо з постачальниками. Здійснення розрахункових операцій із закупівлі та постачання лікарських засобів та інших товарів фармацевтичного асортименту відбувається відповідно до довіреностей, виданих директором Підприємства.
На підставі Довіреності №28 від 24.01.2020 p., виданої виконуючим обов"язки директора ПОКП «Полтавафарм», та Положення ЦРА №81 - філії ПОКП «Полтавафарм» було укладено договір № 338 від 20.02.2020 р. між ТОВ «ТОМАШ» та ЦРА №81 - філія ПОКП «Полтавафарм», відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця лікарські засоби, медичні вироби та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (пункт 1.1. договору).
У відповідності до пункту 2.4. договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально відповідальної особи, яка одержала товар, засвідчується печаткою покупця згідно довіреності на приймання та підписання накладних при прийманні товару.
Згідно п. 3.1. договору загальна сума договору складається із суми всіх накладних за даним договором.
Згідно з пунктом 3.2. договору ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до положень пункту 6.2. Договору за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, покупець сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року. Якщо після закінчення терміну дії даного договору, сторони продовжуються співпрацювати по предмету договору, і не було пропозицій про зміну його умов, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (пункт 7.4. договору).
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору у період з 16.05.2020 року по 31.07.2020 року ним було здійснено поставку товару за накладними на загальну суму 132 482 грн. 87 коп.
Строк оплати товару визначений сторонами у вищевказаних товарно-транспортних накладних 30, 21 та 15 днів з моменту одержання товару.
Позивач вказує, що в порушення умов спірного договору, відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар.
За даними позивача, 31.07.2020 року Відповідач здійснив оплату на суму 3 000,00 грн. (погасивши заборгованість за попередньою накладною та частково за накладною № 78828 від 19.05.2020 року згідно терміну оплати. Залишок боргу по даній накладній складає 7 559 грн. 23 коп.), сума дебіторської заборгованості становить 132 482 грн. 87 коп.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пену у розмірі 7 815 грн. 06 коп. та штраф у розмірі 39 744 грн.
Таким чином, загальна сума позовних вимог, заявлених до стягнення, становить 180 042 грн. 79 коп.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки № 338 від 20.02.2020 р., товарно-транспортні накладні за період з 16.05.2020 року по 31.07.2020 року, довіреність 3 1 від 20.02.20, довіреність № 28 від 24.01.2020 р., виписка з особового рахунку позивача за 31.07.2020 р. та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору у період з 16.05.2020 року по 31.07.2020 року позивачем було здійснено поставку товару за накладними на загальну суму 132 482 грн. 87 коп.
Факт прийняття товару за вказаними накладними відповідачем при розгляді справи не заперечувався, тому приймається судом як юридичний факт із подальшими відповідними наслідками.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2020 року Відповідач здійснив оплату на суму 3 000,00 грн. Вказана оплата позивачем віднесена в рахунок погашення заборгованості за попередньою накладною та частково за накладною № 78828 від 19.05.2020 року згідно терміну оплати. Залишок боргу по даній накладній складає 7 559 грн. 23 коп.
Відповідач при розгляді справи не повідомляв про неправильність зарахування позивачем здійсненої оплати чи неврахування якоїсь оплати.
Судом враховано, що матеріали справи не містять інших доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором поставки № 338 від 20.02.2020 р. у розмірі 132 482 грн. 87 коп.
Позивач також ставить вимогу про стягнення пені у розмірі 7 815 грн. 06 коп., штрафу у розмірі 39 744 грн. 86 коп.
Суд зазначає, що за ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень пункту 6.2. Договору за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, покупець сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.
Судом враховано, що факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань з оплати товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.
Зазначене, з урахування вимог ЦК України вказане надає право позивачу на нарахування неустойки у розмірі та порядку, що визначений умовами договору.
При цьому, суд зазначає, що оскільки штраф та пеня у відповідності до ч. 2 ст. 217 ГК України є різновидами штрафних санкцій, як одного із видів господарських санкцій. Тому передбачена в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу повною мірою узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на наведене суд вважає, що в даному випадку передбачена умовами договору можливість одночасного стягнення з відповідача за порушення господарського зобов'язання штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, не суперечить приписам статті 61 Конституції України.
Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення пені та штрафу, суд дійшов висновку, що вони є правильними, заявлені розміри є арифметично вірними, у зв"язку з чим вимоги про стягнення пені у розмірі 7 815 грн. 06 коп., штрафу у розмірі 39 744 грн. 86 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум не надано.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають180042,79 грн. заборгованості за Договором поставки № 338 від 20.02.2020 р., у тому числі: основний борг - 132 482 грн. 87 коп., пеня - 7 815 грн. 06 коп., штраф - 39 744 грн. 86 коп.
Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у розмірі 2700,62 грн., оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" в особі Центральної районної аптеки № 81 - філії ПОКП "Полтавафарм", Адреса ПОКП «Полтавафарм»: 38751, Полтавська обл., Полтавський район, село Розсошенці, вул.Горбанівська, буд. 2; Адреса ЦРА №81 філії ПОКП «Полтавафарм»: 38600, Полтавська обл., смт. Котельва, вул. Полтавський шлях, 204, ЄДРПОУ ПОКП «Полтавафарм» 32986923; ЄДРПОУ ЦРА №81 - філії ПОКП «Полтавафарм» 33197308 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", юр. адреса: 61204, м.Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв.79, факт, адреса: 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна,18, ЄДРПОУ 25184975 суму основного боргу - 132 482 грн. 87 коп., пеню - 7 815 грн. 06 коп., штраф - 39 744 грн. 86 коп., витрати по сплаті судового збору - 2700,64 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.05.2021р.
Суддя Киричук О.А.