28.04.2021 Справа № 914/14/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі
судді Рима Т. Я.,
за участю секретаря судового засідання Бернацької Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України,
до відповідача:дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
третьої особи:ОСОБА_1 ,
про:стягнення 17'223,89 грн,
за участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився,
третьої особи:не з'явився.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", про стягнення 11'923,89 гривень.
2. Ухвалою від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху.
3. Ухвалою від 04.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.03.2020.
4. Ухвалою від 04.03.2020 подальший розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
5. Ухвалою від 19.08.2020 призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі.
6. Ухвалою від 03.03.2021 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 24.03.2021. В підготовче засідання 24.03.2021 учасники справи не з'явилися, причин неявки не повідомили суду.
7. Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зважаючи на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд ухвалою від 24.03.2021 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.04.2021.
8. В судовому засіданні 28.04.2021 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II. аргументи сторін.
Позиція позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
9. 09.02.2018 з вини ОСОБА_1 , який є водієм Стрийської ДЕД та керував транспортним засобом відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль та причіп ОСОБА_2 зазнали механічних ушкоджень. Вартість матеріального збитку, завданого автомобілю, становить 4'449,32 грн, а причіпу - 11'223,89 грн, що підтверджується висновком експерта.
10. Станом на день завдання шкоди відповідальність відповідача не була застрахована.
11. Винуватець дорожньо-транспортної пригоди не відшкодував потерпілій особі завданої шкоди.
12. МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 15'673,21 гривень. Крім того, позивач зазнав 1'550,00 грн витрат для встановлення розміру збитку і збору документів.
13. Таким чином, предметом позову є стягнення з відповідача 17'223,21 грн., з яких:
13.1. 15'673,21 грн - регламентна виплата потерпілому.
13.2. 1'550,00 грн - витрати на встановлення розміру збитку та збору документів.
14. Підставою позову є завдання водієм Стрийської ДЕД шкоди наземним транспортним засобам, виплата позивачем страхового відшкодування та отримання витрат на встановлення розміру збитків та збору документів.
15. Попередній розрахунок судових витрат, які очікує понести позивач у зв'язку з розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 1'921,00 гривень.
Заперечення відповідача.
16. Відповідач не подав відповіді на відзив у строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження у справі.
17. Так, ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня її отримання для подання відзиву на позов.
18. Відповідач ознайомився з матеріалами справи 18.02.2020 (а. с. 35). Отже, саме з 18.02.2020 був обізнаний зі змістом ухвали про відкриття провадження у справі.
19. Незважаючи на вказане, відзиву на позов не надходило, хоч відповідач подавав до суду інші процесуальні заяви (заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи).
20. Водночас, у клопотанні про призначення судової автотоварознавчої експертизи відповідач поставив під сумнів поданий позивачем висновок експерта та визначену ним вартість ремонту причіпа. Зокрема, відповідач посилався на свою відсутність при проведенні експертизи, неправильно обраний експертом метод дослідження та невідповідність наявного висновку вимогам частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України.
Пояснення третьої особи.
21. Третя особа не подала до суду пояснень.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Факти.
22. Як убачається з довідки № 3018040600066478 про дорожньо-транспортну пригоду, яка видана підрозділом Національної поліції України (а. с. 106), 09.02.2018 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вантажного Камазу, 53215, номерний знак НОМЕР_1 (надалі - КАМАЗ), який належав ДП "Львівоблавтодор" в особі філії Стрийської ДЕД та яким керував ОСОБА_1 , та сідельного тягача Scania R380, номерний знак НОМЕР_2 (надалі - Scania), а також причіпа Serrus MKV, номерний знак НОМЕР_3 (надалі - Serrus), що належали ОСОБА_2 та якими керував ОСОБА_3 .
23. Станом на час дорожньо-транспортної пригоди КАМАЗ не був застрахований.
24. ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою від 23.04.2018 (а. с. 5), в якій повідомив про факт дорожньо-транспортної пригоди за участю власного автомобіля Serrus та КАМАЗа.
25. Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 16.04.2018 у справі № 453/278/18 (а. с. 4) ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Суд установив, що ОСОБА_1 перебував на посаді водія Стрийського ДЕД, вчинив зіткнення з автомобілем Scania та напівпричепом Serrus.
26. На замовлення позивача судовий експерт Галамай Я. І. провів огляд та експертне товарознавче дослідження автомобіля Scania та напівпричепа Serrus.
27. Висновком огляду та дослідження колісного транспортного засобу № 86 від 22.02.2018 (а. с. 7), висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 86 від 26.03.2018 (а. с. 8-10) встановлено, що вартість відновлювального ремонту причіпа Serrus, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 11'223,89 грн без урахування ПДВ.
28. Позивач сплатив за проведення експертизи 700,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 904748 від 14.05.2018 (а. с. 11).
29. Позивач сплатив ОСОБА_2 11'223,89 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 909837 від 05.07.2018 (а. с. 11).
30. Висновком огляду та дослідження колісного транспортного засобу № 85 від 22.02.2018 (а.с. 109), висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 85 від 15.03.2018 (а.с. 110-114) встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Scaniа, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить 4'449,32 грн без урахування ПДВ.
31. Позивач сплатив за проведення експертизи 850,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 904000 від 23.04.2018 (а. с. 118).
32. Позивач сплатив ОСОБА_2 4'449,32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 909882 від 10.07.2018 (а. с. 118).
33. Причіп та автомобіль, пошкоджені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в період з 12.10.2017 до 11.10.2018 були застраховані, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № АК/9679653 (а. с. 25-26) та № АК/9679654 (а. с. 107-108).
34. Позивач звернувся до філії Стрийська ДЕД державного підприємства "Львівський облавтодор" з листом від 06.07.2018 (а. с. 12), в якому просив компенсувати витрати позивача в розмірі 11'923,89 гривень.
35. Позивач звернувся до державного підприємства "Львівський облавтодор" з листом від 18.02.2020 (а. с. 120), в якому просив компенсувати витрати позивача в розмірі 5'299,32 грн. (в тому числі 4'449,32 грн. вартості відновлювального ремонту та 850,00 грн. витрат для встановлення збитку та збору документів).
36. За клопотанням відповідача з метою визначення вартості відновлювального ремонту причіпа, суд призначив судову експертизу. Однак відповідач не оплатив вартості експертизи, внаслідок чого експерт повернув матеріали справи до суду без проведеної експертизи.
Право.
37. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути завдання шкоди (збитків). Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
38. Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди; вина завдавача шкоди.
39. Відповідно до положень частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
40. Як установив суд, постановою Сколівського районного суду Львівської області від 16.04.2018 у справі № 453/278/18 встановлено протиправну поведінку ОСОБА_1 (див. пункт 25 цього рішення).
41. Внаслідок такої протиправної поведінки третьої особи було завдано шкоду власнику автомобіля Scania та причепа Serrus ОСОБА_2 .
42. Отже, встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв'язок.
43. Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Сколівського районного суду Львівської області від 16.04.2018 у справі № 453/278/18, а тому наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.
44. Отже, суд установив підстави для деліктної відповідальності третьої особи ( ОСОБА_1 ) за завдання шкоди власнику автомобіля Scania та причепа Serrus внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
45. Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Зважаючи на зазначене, оскільки ОСОБА_1 станом на час дорожньо-транспортної пригоди був працівником відповідача, відшкодування майнової шкоди, завданої власнику цих транспортних засобів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, покладається на дочірнє підприємство "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
46. Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (див. статті 11, 599, 1166 Цивільного кодексу України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
47. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
48. Так, підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
49. Підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
50. МТСБУ в силу вимог статті 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснило
регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілій у ДТП особі.
51. Розмір регламентної виплати в розмірі 11'223,89 грн та 4'449,32 грн та факт її оплати позивачем власнику автомобіля Scania та причепа Serrus підтверджується матеріалами справи (висновки експерта, платіжні доручення) (див. пункти 29 та 32 цього рішення).
52. За вказаних обставин вимоги позивача про стягнення 15'673,21 грн є обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.
53. Водночас, вимоги щодо стягнення 1'550,00 грн, оплачених позивачем для встановлення розміру збитку і збору документів, є безпідставними.
54. Дійсно, положеннями пункту 40.3 статті 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
55. Однак згідно з приписами частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічне правило міститься і в пунктах 22.1. та 22.2 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
56. Таким чином, оскільки (1) позивач помилився стосовно природи виплаченої ним суми в розмірі 1'550,00 грн, (2) виплачена ним сума за встановлення розміру збитку і збору документів не входить до складу виплаченого відшкодування шкоди, а тому не підлягає до задоволення.
57. Щодо аргументів відповідача про сумнівність поданого позивачем висновку експерта та, відповідно, визначену ним вартість ремонту, то такі є необґрунтованими. По-перше, експертне автотоварознавче дослідження, здійснене на замовлення позивача, не було судовою експертизою, а тому не повинне відповідати вимогам частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України. По-друге, законодавство дозволяє позивачеві залучати експертів для визначення розміру збитків (див. пункт 54 цього рішення). По-третє, присутність відповідача при проведенні такої експертизи не є обов'язковою. По-четверте, для усунення решти сумнівів у правильності висновку експерта, суд призначив за клопотанням відповідача судову експертизу, яку відповідач, однак, не оплатив. Таким чином, на підставі принципу змагальності, закріпленого у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не подав суду жодних доказів, суд робить висновок про те, що відповідач не спростував вимог позову в частині розміру здійсненої виплати.
IV. Судові витрати.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
58. На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1'748,12 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (адреса: 79053, Україна, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код 31978981) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02002, Україна, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 8; ідентифікаційний код 21647131) 15'673,21 грн. страхового відшкодування, 1'748,12 відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу можна подати безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 05.05.2021.
Суддя Т.Я. Рим