79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.2021 справа № 914/3116/20
За позовом: Приватного підприємства "Лоций", м.Львів
до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
про визнання договору оренди №3-10570-17 від 11.04.2017 нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Повітряна,88 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором
Суддя У.І.Ділай
Секретар О.Старостенко
За участю представників:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: М.В.Тістик - представник
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Лоций", до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про визнання договору оренди №3-10570-17 від 11.04.2017 нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул. Повітряна,88 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020, справу №914/3116/20 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 03.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.12.2020.
Ухвалами від 22.12.2020 та від 21.01.2021 підготовче засідання відкладено з підстав зазначених в ухвалах.
Ухвалою від 02.02.2021 продовжено строк розгляду підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 23.02.2021.
Ухвалою від 04.03.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2021.
У судовому засіданні від 18.03.2021 оголошено перерву на 30.03.2021.
Ухвалами від 30.03.2021 та від 08.04.2021 судове засідання відкладено з підстав зазначених в ухвалах.
У судовому засіданні 19.04.2021 представник відповідача проти задоволення позову заперечив, а також заперечив проти відкладення розгляду справи.
Представник позивача в судове засідання 19.04.2021 не з'явився, однак направив клопотання, в якому зазначено про неможливість прибути до суду у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, долучивши довідку сімейного лікаря.
Розглянувши клопотання представника позивача та зважаючи на заперечення представника відповідача, суд доходить висновку його відхилити оскільки судовий розгляд неодноразово відкладався за зверненням представника ПП «Лоций». При цьому суд звертає увагу позивача, що неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на необхідність виконання вимог суду в частині забезпечення участі в судовому засіданні представника, зокрема шляхом уповноваження будь-якої іншої особи.
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
11 квітня 2017 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Приватним підприємством «ЛОЦИЙ» був укладений Договір оренди №3-10570-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 13.03.2017 №95-0 та Договору оренди від 01.10.2009 №3-7295-9, передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Централізованої бібліотечної системи для дорослих міста Львова. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, буд. 88, загальною площею 355,8 м.кв.
Об'єкт оренди орендар використовував для кафе-бару з реалізацією товарів підакцизної групи приміщення площею 187, 7 м.кв. під індексами 74-2, 74-3, 74-4, 74-5, 74-6, 74-7, 74-8, 74-9, 74-10, 74-11; для складу приміщення площею 168,1 м2 під індексами XXV, XXVI, 74-12, 74-13, 74-14, 74-15, 74-16, 74-17; у спільному користуванні приміщення площею 8,9 м.кв. під індексом 74-1.
Даний Договір був укладений строком на 2 роки та 364 дні, тобто з 11 квітня 2017 року до 10 квітня 2020 року включно.
Як зазначено в позові ПП «Лоций» користується об'єктом оренди починаючи з 2006 року на підставі Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №3-4567-6 від 28.07.2006 та є добросовісним орендарем, належним чином виконує свої обов'язки, вчасно оплачує орендну плату та використовує приміщення згідно цільового призначення.
Маючи намір скористатись своїм переважним правом перед іншими особами на укладання договору на новий строк, та враховуючи, що строк дії Договору встановлено до 10.04.2020 включно, позивач 22.01.2020 (в строк більш як за два місяці до припинення цього Договору звернувся через Центр надання адміністративних послуг із зверненням про продовження договору оренди №3-10570-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та подав відповідний пакет документів. Звернення було зареєстроване за №2-4944/АП-Л-2302 від 22.01.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року було встановлено на всій території України карантин » з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом. Тому протягом введеного карантину ПП «ЛОЦИЙ» не здійснювало підприємницьку діяльність. Директор підприємства перебував у відпустці без збереження заробітної плати.
При поданні позову позивач покликається на положення п. 4.7 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Водночас ПП «Лоций» звернуло увагу, що протягом періоду з січня по жовтень 2020 року включно на юридичну адресу ПП «ЛОЦИЙ», а саме: 79052, м.Львів, вул. Повітряна, буд. 88 не надходила жодна кореспонденція від Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
22.07.2020 ПП «Лоций» вдруге через ЦНАП подало звернення до управління комунальної власності Львівської міської ради про продовження вищезазначеного Договору. Зважаючи на відсутність будь-якої кореспонденції від Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку ЛМР, Підприємство вважало, що договір є таким, що продовжений на той самий термін та на тих самих умовах.
З метою полегшення навантаження на суб'єктів господарювання керуючись постановою КМУ Львівською міською радою було прийнято Рішення «Про заходи підтримки суб'єктів підприємницької діяльності на період дії карантину» №287 від 27.03.2020. Пунктом 1.1. якого було встановлено, що на період з 17.03.2020 до завершення карантину, передбаченого відповідними рішеннями Львівської міської ради та її виконавчих органів на території міста Львова не нараховується та не сплачується орендна плата за користування нежитловими приміщеннями, які належать до власності територіальної громади міста Львова.
Як зазначено в позові у жовтні 2020 року ПП «Лоций» випадково, з публічного ресурсу функціоналу призначених справ до розгляду стало відомо про наявність позову Управління комунальної власності Львівської міської ради до ПП «ЛОЦИЙ» про виселення з орендованого приміщення, яке перебуває в провадженні господарського суду Львівської області та зареєстровано за №914/1422/20. В матеріалах судової справи містилося повідомлення № 2302-вих.-29393 від 10.04.2020 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну договору оренди.
За твердженням позивача повідомлення № 2302-вих.-29393 від 10.04.2020 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну договору оренди ПП «Лоций» не отримувало, про існування даного повідомлення йому стало відомо виключно після ознайомлення із вищезгаданою справою.
Позивач вважає, що відповідач не дотримався порядку визначеного п. 4.7 договору, на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку була відсутня заява орендодавця щодо припинення договору, а направлене відповідачем як орендодавцем повідомлення № 2302-вих.-29393 від 10.04.2020 про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору, не було отримане орендарем, що має істотне значення для визнання договору оренди продовженим, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку було відсутнє заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк.
Також позивач зазначив, що після з'ясування предмету та підстав позову у справі № 914/1422/20, директор ПП «Лоций» після звернення до Центру надання адміністративних послуг, 19.11.2020 отримав повернутий пакет документів, і листом СЕД Львівської міської ради за № 2302-вих-65234 від 25.08.2020. Відмовляючи у продовжені договору відповідач вказав на те, що питання було розглянуто 30.01.2020 на засіданні комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади міста Львова (протокол №2, питання №3/33), тому у зв'язку із відсутністю листа - погодження Управління культури Департаменту розвитку ЛМР, на засіданні зазначеної вище комісії було прийнято рішення відмовити у пролонгації договору оренди №3-10510-17 від 11.04.2017 укладеного з ПП «Лоций» на нежитлові приміщення, площею 110,0 кв.м. на вул. Повітряна, 88.
На думку позивача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку ЛМР зазначило формальну причину, з якої договір оренди не може бути укладений на нових умовах, а саме, відсутності листа-погодження Управління культури Департаменту розвитку ЛМР, хоча в Інформаційній картці прийняття рішення про продовження договору оренди нерухомого майна або внесення змін до договору оренди, затвердженої Наказом Начальника управління комунальної власності від 28.02.2019 №13-а, згідно якої і подавався весь необхідний пакет документів із зверненням про продовження Договору, не було передбачено подання такого лист-погодження та в переліку документів він був теж відсутнім.
За твердженням позивача, відповідач незаконним способом усунув ПП «Лоций» від можливості продовжувати здійснювати багаторічну підприємницьку діяльність методом незаконної відмови в продовженні Договору оренди, а не провівши процедуру конкурсу усунув позивача, як добросовісного орендаря на конкурентних засадах отримати право на продовження Договору, поклав тягар утримання приміщення на балансоутримувача і позбавив бюджет надходжень. Таке розпорядження власністю громади міста не видається ефективним та розумним.
Крім того, позивач звернув увагу, що між Управлінням КВ ДЕР ЛМР та ПП «Лоций» 06.12.2017 було укладено Договір №3-258-2017 (П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика, термін дії договору встановлено з 01.04.2018 до 31.10.2018; з 01.04.2019 до 31.10.2019; з 01.04.2020 до 31.10.2020; з 01.04.2021 до 31.10.2021; з 01.04.2022 по 31.10.2022, та видано паспорт №258-2017 відкритого літнього майданчика. Тобто, надавши позивачу право сезонно користуватися окремими конструктивними елементами та можливістю розміщення відкритого літнього майданчика до 31.10.2022, відповідач одночасно намагається будь-яким способом унеможливити виконання спірного договору.
Відповідач заперечив проти позову з огляду на таке.
Питання щодо подальшого продовження вищевказаного договору оренди розглядалося на комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду майна територіальної громади м.Львова та прийнято рішення не продовжувати вищевказаний договір оренди. Так, у відповідності до п.5.2.15.7 Положення про оренду майна територіальної громади м.Львова, затвердженого ухвалою ЛМР № 897 від 07.06.2007 для продовження дії договору оренди пільговими категоріями орендарів, які визначені у п. 4.1.4 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, балансоутримувач об'єкта оренди (установа освіти, культури) не пізніше, ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди, повинен скерувати на адресу управління лист-погодження з зазначенням адреси об'єкта оренди, загальної площі приміщень, індексів приміщень, їх площі, терміну оренди, мети використання об'єкта оренди відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова", найменування орендаря та балансоутримувача.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю листа-погодження управління культури Львівської міської ради (Централізована бібліотечна система для дорослих є установою управління культури ЛМР) комісією прийнято законне та обґрунтоване рішення не продовжувати договір оренди укладений з позивачем.
Щодо переважного права позивача на продовження договору відповідач звернув увагу, що спірне майно іншим орендарям не передавалося, процедура конкурсу з метою такої передачі не проводилася, відтак переважне право ПП «Лоций» не порушене.
На думку відповідача обраний спосіб захисту не відповідає наведеному обґрунтуванню, оскільки автоматичне продовження договору оренди відбувається тоді, коли протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору жодна із сторін не звернулась із заявою про припинення або зміну умов договору оренди. Натомість управління комунальної власності на адресу позивача у передбачений законом спосіб, на адресу відповідача було надіслано повідомлення № 2302-вих-29393 від 10.04.2020, в якому орендодавець повідомив ПП «Лоций» про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору.
Як повідомив відповідач спірне майно іншим орендарям не передавалося, процедура конкурсу з метою такої передачі не проводилася, відтак переважне право відповідача не порушене, а договір було припинено у зв'язку із закінченням терміну його дії 10.04.2020.
При цьому відповідач наголосив про право орендодавця на припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням договору оренди, що не передбачає обов'язку орендодавця зазначати для чого, чи в яких цілях використовуватиметься дане приміщення.
Стосовно повідомлення про припинення договірних відносин відповідач вважає, що об'єктом поштового зв'язку вживались всі необхідні дії з метою повідомлення про наявність такого поштового відправлення. Неотримання поштової кореспонденції, яка надходила на адресу позивача, зумовлена виключно суб'єктивною поведінкою останнього, а карантинні заходи не могли стати перешкодою для перевірки поштової скриньки, куди неодноразово надходили повідомлення від працівників об'єкта поштового зв'язку.
Також відповідач зазначив, що згідно із актом звірки взаємних розрахунків наявні періоди несплати орендної плати (подекуди і протягом 10 місяців) протягом періоду дії договору, що фактично було підставою для розірвання спірного договору оренди. Відтак, управління не погодилося із твердженням про «добросовісність» ПП «Лоций» як орендаря.
При прийнятті рішення суд виходить і такого:
Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив визнати Договір оренди від 11 квітня 2017 року №3-10570-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за адресою: 79052, м. Львів, вул. Повітряна, буд. 88, продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір про надання платних послуг по визначенню аналізів рядового вугілля №7311-28-01-37 від 11.04.2017, у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.
У відповідності до п.4.1. Договору термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 11.04.2017 до 10.04.2020 включно.
Пунктом 4.7. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
22.01.2020 позивач подав через Центр надання адміністративних послуг звернення про продовження договору оренди №3-10570-17 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) разом із відповідним пакетом документів. Вказане звернення було зареєстроване за №2-4944/АП-Л-2302 від 22.01.2020.
Відповідно до протоколу комісії Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 30.01.2020 пропозицію ПП «Лоций» про продовження договору оренди для ведення підприємницької діяльності розглянуто та прийнято рішення про відмову, оскільки відсутній лист-згода управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради.
10.04.2020 відповідач направив лист № 2302-вих-29393, в якому повідомлено про відмову у продовженні спірного договору оренди у зв'язку із відсутністю листа погодження управління культури департаменту розвитку Львівської міської ради та про повернення поданого пакету документів позивачу.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
У справі, що розглядається, орендоване майно є державним, а тому на ці правовідносини поширюється також дія Закону № 2269-XII, який регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, установ та організацій, що перебувають у комунальній власності, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності.
Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 2269-XII термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
За частиною третьою статті 17 Закону № 2269-XII після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Водночас за частиною другою цієї ж статті у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відсутність такого заперечення як в силу статті 764 ЦК України, так і за приписами частини другої статті 17 Закону № 2269-XII, може мати прояв у «мовчазній згоді» і в такому випадку орендар саме в силу закону (а не за власною ініціативою в порядку частини третьої статті 17 Закону № 2269-XII) може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов'язальних правовідносин.
Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.
Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.
Загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів, які вчиняються в письмовій формі, пов'язує момент реалізації учасником правовідносин власного волевиявлення на виникнення, зміну чи припинення правовідносин зі здійсненням ним такого волевиявлення в належний спосіб.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України та частині другій статті 17 Закону № 2269-XII, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Заперечення орендаря з приводу порушення його переважного права та порядку здійснення повідомлення позивачем є безпідставними, а доводи сторони свідчить про помилкове ототожнення відповідачем правового інституту пролонгації договору оренди нерухомого майна (продовження договору на той же строк і на тих самих умовах), врегульованого положеннями статті 764 ЦК України, частини другої статті 17 Закону № 2269-XII, який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правового інституту продовження договору оренди на новий строк внаслідок реалізації переважного права добросовісного орендаря (стаття 777 ЦК України та частина третя статті 17 зазначеного Закону), сутністю якого є укладення договору оренди на новий строк, а не його автоматичне поновлення.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач до закінчення терміну дії Договору вчинив дії, які свідчать про його відмову від продовження строку його дії, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених частиною 1 статті 764 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна України", отже, підстав для пролонгації Договору не вбачається.
Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами свідчить про добросовісність звернення відповідача до позивача, вчинення відповідачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
Негативні наслідки неодержання орендарем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря, а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 № 910/719/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналогічна норма передбачена ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За вказаних обставин господарський суд дійшов висновку, що договір оренди є припиненим відповідно до частини другої статті 26 Закону України N 2269-XII, за якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
З огляду на обставини справи та своєчасне звернення позивача про продовження спірного договору суд звертає увагу, що ПП «Лоций» в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду його звернення ще до впровадження карантину на території України. Однак доказів належної зацікавленості у розгляді звернення позивач не надав.
Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
В ході судового розгляду представник відповідача повідомив про відсутність необхідності використання спірного приміщення для власних потреб.
Покликання позивача про намагання відповідача будь-яким способом унеможливити виконання договору №3-258-2017 (П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення відкритого літнього майданчика від 06.12.2017 судом відхиляються, оскільки на підтвердження зазначеного належних та допустимих доказів до матеріалів справи не долучено.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 327 ЦК України).
Згідно із п.5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Виходячи із обставин справи, суд констатує, що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчинило необхідні заходи для належного повідомлення орендаря про розгляд звернення ПП «Лоций» про продовження договору оренди. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки є відсутнім порушення суб'єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.
Судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 05.05.2021 (у зв'язку із перебуванням судді у відпустці з 20.04.2021 до 30.04.2021).
Суддя У.І. Ділай