вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/711/21
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіай Пак Студія», м. Київ,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Стражевої Юлії Павлівни, м. Фастів Київської області,
про стягнення 9 343,72 грн.
без виклику представників сторін;
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юбіай Пак Студія», м. Київ (далі - ТОВ «Юбіай Пак Студія»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.03.2021 до відповідача - фізичної особи-підприємця Стражевої Юлії Павлівни, м. Фастів Київської області (далі - ФОП Стражева Ю.П.), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором від 03.12.2019 № 32/2019 про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції у сумі 9 343,72 грн., з яких: 6 336,00 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 376,59 грн., 524,96 грн. інфляційних втрат та пеня у сумі 2 106,27 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Позивач твердить, що за вказаним договором надав відповідачу послуги та передав відповідачу продукцію за накладними №960 від 16.12.2019 на суму 20 250,00 грн. та №961 від 16.12.2019 на суму 4086,00 грн., які мали бути оплачені до 22.12.2019. Відповідач надані послуги та отриману продукцію оплатив частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути із врахуванням пені (пункт 6.3 договору) та відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/711/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дати вручення ухвали.
24.03.2021 до господарського суду Київської області надійшло клопотання ТОВ «Юбіай Пак Студія» від 24.03.2021 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, в якій позивач, посилаючись на частини 5, 7 статті 252 ГПК України, просить суд здійснити розгляд господарської справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2021 клопотання ТОВ «Юбіай Пак Студія» про розгляд справи № 911/711/21 у судовому засіданні з викликом сторін залишено без задоволення.
Копії ухвал господарського суду від 15.03.2021 та від 25.03.2021 суд направляв рекомендованими листами з повідомленням на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Васильківська, буд. 14, кв.4. Однак, поштові відправлення не були вручені адресату та повернуті підприємством зв'язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов ТОВ «Юбіай Пак Студія» до ФОП Стражевої Ю.П. про стягнення 9343,72 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
03.12.2019 між ТОВ «Юбіай Пак Студія» (виконавець) та ФОП Стражевою Юлією Петрівною (замовник) було укладено Договір про надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції № 32/2019 (надалі - Договір), згідно з яким виконавець за завданням та за рахунок замовника надає послуги з виготовлення поліграфічної продукції в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а замовник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити такі послуги (далі - послуги).
За умовами цього Договору:
- послуги вважаються наданими з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта наданих послуг та/або видаткової накладної (п. 1.3. Договору);
- до початку надання послуг замовник зобов'язаний надати виконавцю макет поліграфічної продукції (пункт 2.5). На замовлення замовника макет поліграфічної продукції може розробити виконавець, про що сторони доходять згоди окремо (пункт 2.6);
- обов'язки по наданню послуг виникають у виконавця винятково після перерахування замовником передоплати згідно п. 5.3. Договору (п. 2.1. Договору);
- виконавець зобов'язується надати замовнику послуги у строк, що становить від 1 до 15 робочих днів (п. 2.2. Договору);
- виконавець зобов'язується розпочати надання послуг протягом 2 (двох) робочих днів з моменту надання йому замовником затвердженого макету поліграфічної продукції, відповідно до п. 2.5. цього Договору, та отримання від замовника попередньої оплати у відповідності до п. 5.3.1. даного Договору (п. 2.12. Договору);
- акт наданих послуг та/або видаткова накладна підписується обома сторонами після остаточного надання послуг (п. 4.2. Договору);
- замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання акта наданих послуг та/або видаткової накладної зобов'язаний розглянути, підписати і повернути виконавцю один екземпляр відповідного документу, або в зазначений вище строк повідомити виконавця про причини відмови шляхом пред'явлення мотивованої претензії в письмовій формі (п. 4.3. Договору);
- відсутність зауважень (заперечень) з боку замовника у строк, зазначений у п. 4.3. Договору, означає прийняття останнім відповідних послуг без будь-яких претензій щодо їх обсягу та/або якості (п. 4.4. Договору);
- загальна ціна Договору складається з загальної вартості послуг, вказаних в усіх видаткових накладних/актах наданих послуг, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 5.1. Договору);
- замовник здійснює оплату вартості послуг на таких умовах: 50% вартості послуг повинно бути сплачено в якості передплати до початку здійснення виконавцем виконання послуг, що надаються за Договором; 50% вартості послуг сплачуються замовником протягом 5 (п'яти) днів після приймання послуг та підписання акта наданих послуг та/або видаткової накладної (п. 5.3. Договору).
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 включно. Закінчення дії або розірвання даного Договору не звільняють сторін від виконання зобов'язань чи/або від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Дія цього Договору вважається продовженою на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах за умови, що за 1 (один) календарний місяць до дати його припинення жодна із сторін не повідомить іншу сторону про відповідне припинення його дії (п.п. 9.1., 9.2. Договору).
Додатком №1 сторони узгодили вимоги до якості друку, допустимі параметри випадкових дефектів, точність приладки, гранично допустиму кількість продукції з відхиленням у партії тощо.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд бере до уваги, що замовлені відповідачем послуги по виготовленню поліграфічної продукції мали конкретний матеріальний результат (тираж картонної упаковки), який належав до передачі замовнику за видатковими накладними. При цьому в силу унікальності даної продукції, вона не могла бути реалізована будь-якій іншій особі, крім замовника. Також виготовлена для друку тиражу штанцформа також не могла бути використана позивачем у подальшій господарській діяльності чи реалізована іншій особі, крім замовника.
Відтак, хоча сторонами і визначено назву укладеного договору як договір про надання послуг, однак за правовим змістом вказаний договір є змішаним договором - підряду з окремими елементами договору поставки (передача продукції на підставі видаткової накладної, порядок прийняття продукції по якості та кількості тощо).
Відповідно до частини 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до частини 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
04.12.2019 відповідач платіжним дорученням №@2PL124834 сплатив передоплату в сумі 10 200,00 грн., про що свідчить додана до позову заключна виписка за 04.12.2019.
Позивач виготовив штанцформу та партію картонної упаковки та передав їх замовнику за видатковими накладними, які підписані відповідачем без зауважень, а саме:
№960 від 16.12.2019 на суму 20 250,00 грн. (картонна упаковка);
№961 від 16.12.2019 на суму 4086,00 грн. (штанцформа).
У порядку пункту 4.3 Договору продукція та послуги вважаються прийнятими, а відтак належать до оплати.
Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату вартості послуг на таких умовах: 50% вартості послуг повинно бути сплачено в якості передплати до початку здійснення виконавцем виконання послуг, що надаються за Договором; 50% вартості послуг сплачуються замовником протягом 5 (п'яти) днів після приймання послуг та підписання акта наданих послуг та/або видаткової накладної.
За таких обставин, суд встановив, що строк сплати грошових коштів у розмірі 14136,00 грн. (24336,00 грн. - 10200,00 грн. сума передоплати) за передану позивачем продукцію за вищевказаними видатковими накладними (з урахуванням положень частини 5 ст. 254 ЦК України, оскільки останній п'ятий день припадає на вихідний) настав 23.12.2019, відповідно з 24.12.2019 настало прострочення.
Позивач визнає часткову сплату відповідачем грошових коштів на загальну суму 7800,00 грн., а саме за платіжними дорученнями:
від 31.07.2020 № 24 на суму 7 000,00 грн.
від 30.11.2020 № 44 на суму 800,00 грн.,
на доказ чого до позову додано банківські виписки за 31.07.2020 та за 30.11.2020.
Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за надані послуги у повному обсязі не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 336,00 грн. (14136,00 грн. - 7800,00 грн.) належить задовольнити повністю у заявленій сумі 6336,00 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання передбачену Договором пеню в сумі 2106,27 грн. (за період 22.12.2019-01.03.2021). Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.3. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення термінів оплати по Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Інше Договором між сторонами не встановлено.
Позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення за грошовим зобов'язанням та період нарахування пені.
Суд встановив, що останнім днем строку оплати є 23.12.2019, відтак пеня може бути нарахована з 24.12.2019 по 24.06.2020 включно.
За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду та із врахуванням вірної дати виникнення прострочення):
Сума боргу, грнПеріод простроченняПеня, грн.
14136,0024.12.2019 - 24.06.20201441,72 грн.
суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 1 441,72 грн., у зв'язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково.
Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 524,96 грн. (за період 22.12.2019-01.03.2021) та 3% річних у сумі 376,59 грн. (за період 22.12.2019-01.03.2021).
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних:
Сума боргу, грнДата та сума оплатиПеріод прострочення3% річних, грн.
14136,0031.07.2020 - 7000,00 грн.24.12.2019 - 30.07.2020254,94
7136,0030.11.2020 - 800,00 грн.31.07 - 29.11.202071,36
6336,00 30.11.2020 - 01.03.202147,87
всього 374,17
суд встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення 3% річних в сумі 374,17 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.
Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат:
Сума боргу, грнПеріод простроченняінфляційні, грн.
14136,00січень - липень 2020 197,94
7136,00серпень-листопад 2020186,89
6336,00грудень 2020 - лютий 2021204,89
всього 589,72
суд встановив, що з відповідача на користь позивача належить до стягнення 589,72 грн. інфляційних втрат. Суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 524,96 грн. підлягає задоволенню повністю у заявленому розмірі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Юбіай Пак Студія» частково, приймає рішення про стягнення з ФОП Стражевої Юлії Павлівни 6336,00 грн. основного боргу, 1 441,72 грн. пені, 374,17 грн. 3% річних та 524,96 грн. інфляційних втрат.
У зв'язку з тим, що спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіай Пак Студія» задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Стражевої Юлії Павлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юбіай Пак Студія» (03061, м. Київ, проспект Відрадний, буд. 95, ідентифікаційний код 39152063)
6336,00 грн. (шість тисяч триста тридцять шість гривень нуль копійок) основного боргу,
1441,72 грн. (одна тисяча чотириста сорок одну гривню сімдесят дві копійки) пені;
374,17 грн. (триста сімдесят чотири гривні сімнадцять копійок) процентів річних,
524,96 грн. (п'ятсот двадцять чотири гривні дев'яносто шість копійок) інфляційних втрат,
2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх