вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/266/21
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна», м. Київ,
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Стиль», м. Ірпінь Київської області,
про стягнення 111 029,91 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Мельник О.В., адвокат, довіреність від 01.02.2021;
від відповідача: не з'явився;
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна», м. Київ (далі - ТОВ «Будпрокат-Україна»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 20.01.2021 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Стиль», м. Ірпінь Київської області (далі - ТОВ «Алюміній-Стиль»), в якому просив суд стягнути з відповідача 111 029,91 грн. за Договором оренди №А00087114 від 14.07.2020, у тому числі: заборгованість з орендної плати у сумі 27 320,00 грн., вартість неповернутого орендованого обладнання у розмірі 21 068,91 грн., 62 640,00 грн. пені за несвоєчасне повернення обладнання після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення, а також покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за вказаним договором передав відповідачу у тимчасове платне користування обладнання вартістю 21068,91 грн., визначивши мінімальний строк оренди 7 діб. Після закінчення строку оренди відповідач продовжував користуватися обладнанням. Станом на 15.12.2020 заборгованість відповідача з орендної плати становила 22460,00 грн. (154 доби користування з 14.07.2020 по 15.12.2020, 180,00 грн. на добу), у зв'язку з чим 15.12.2020 позивач направив відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості та повернення обладнання, яка відповідачем отримана не була. Позивач вважає, що у порядку ст. 530 ЦК України через сім днів після оформлення повернення підприємством зв'язку листа-вимоги (04.01.2021) у відповідача настав строк виконання зобов'язання, а з 12.01.2021 настало прострочення, відтак, нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати по 11.01.2021 загалом у сумі 27 320,00 грн.
У зв'язку із невиконанням обов'язку з повернення орендованого обладнання позивач із посиланням на пункт 4.4 договору просить суд стягнути з відповідача вартість втраченого обладнання 21068,91 грн.
Також позивач твердить, що станом на 11.01.2021 з відповідача на користь позивача належить до стягнення неустойка в розмірі подвійної орендної плати за прострочення повернення майна з оренди на 174 доби відповідно до ст. 785 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2021 позовну заяву ТОВ «Будпрокат-Україна» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
16.02.2021 на адресу господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 12.02.2021 на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/266/21, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 15.03.2021.
У судове засідання 15.03.2021 з'явився представник позивача, відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, відзив на позов не подав.
У судовому засіданні 15.03.2021 оголошено перерву до 29.03.2021, про що уповноваженого представника позивача повідомлено особисто під розпис, а відповідача шляхом надіслання рекомендованим листом із повідомленням копії ухвали від 15.03.2021.
18.03.2021 до господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача від 16.03.2021 про доручення до матеріалів справи копії рахунку на оплату від 14.07.2020 №4354, відповідно до якого ТОВ «Алюміній-Стиль» перерахувало на користь ТОВ «Будпрокат-Україна» грошові кошти у сумі 2 260,00 грн., що становлять вартість послуг веж ремонтних за 14 діб у сумі 1 2690,00 грн. та вартість послуг доставки у кількості 2-х штук у сумі 1 000,00 грн.
У судове засідання 29.03.2021 з'явився представник позивача, відповідач у судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, відзив на позов не подав.
Копії ухвал господарського суду від 17.02.2021 та від 15.03.2021 у справі направлялись рекомендованими листами з повідомленням на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9. Однак, поштові відправлення не були вручені адресату та повернуті підприємством зв'язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).
Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За змістом частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 29.03.2021 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши позов ТОВ «Будпрокат-Україна» до ТОВ «Алюміній-Стиль» про стягнення 111 029,91 грн., вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, господарський суд
відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
14.07.2020 між ТОВ «Будпрокат-Україна» (орендодавець) та ТОВ «Алюмінй-Стиль» (орендар) укладено Договір оренди № А00087114 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання (далі - обладнання), яке є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору. Орендар зобов'язується повернути обладнання на визначених цим Договором умовах.
Відповідно до умов цього Договору:
- найменування обладнання, що передається в оренду, його комплектація, заставна вартість, ціна оренди, мінімальний строк оренди вказується в відповідному Додатку та Акті передачі обладнання в тимчасове користування до цього Договору, які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору);
- орендна плата за користування обладнанням розраховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується у відповідному Додатку до цього Договору, який є невід'ємною частиною даного Договору. Орендна плата розраховується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати підписання сторонами акта прийому-передачі обладнання в оренду та до дати підписання сторонами акта повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) (п. 2.1. Договору);
- вартість оренди, зазначена у відповідному Додатку, дійсна й не підлягає зміні орендодавцем за умови 100% передоплати орендарем вартості оренди за весь період, зазначений сторонами в акті передачі обладнання в тимчасове користування (п. 2.2. Договору);
- орендар проводить передоплату за оренду обладнання у розмірі 100% на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду (п. 3.1. Договору);
- сторони погодили, що рахунки на оплату, які сформовані орендодавцем та направлені або можуть бути направлені з його електронної пошти орендарю є належною підставою для проведення орендарем оплати за цим Договором (п. 3.1.1 Договору);
- якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк згідно п. 4.2.2. даного Договору, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у відповідному Додатку, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним. В будь-якому разі орендар зобов'язаний сплатити суму орендної плати за весь час фактичного користування обладнанням протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання орендарем відповідної вимоги, або рахунку-фактури від орендодавця, яку останній має право надіслати в будь-який час протягом всього строку оренди обладнання (п. 3.4.1. Договору);
- сторони щомісячно, у строк до 7 календарного дня місяця наступного за звітним, підписують акти виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.5. Договору);
- акти виконаних робіт направляються через програмний комплекс «M.E. Doc», або поштовим відправленням у разі відсутності у орендаря можливості отримувати акти виконаних робіт через програмне забезпечення. Орендар зобов'язаний підписати наданий акт та передати підписаний примірник акта орендодавцю протягом 5-ти днів з моменту його отримання або надати вмотивовану відмову від підписання акта. У разі неотримання орендарем в поштовому відділенні листа з актами виконаних робіт, днем отримання актів вважається день повернення їх з поштового відділення отримувача на адресу відправника, та/або у разі не надання орендарем орендодавцю відповідного акта або вмотивованої відмови від підписання акта виконаних послуг у встановлений цим Договором строк, акт виконаних робіт вважається підписаним та погодженим між сторонами, та підлягає оплаті орендарем без заперечень, а орендодавець має право робити бухгалтерський і податковий облік за своїми даними, а також здійснити передбачені законодавством дії по формуванню податкового зобов'язання (п. 3.5.1 Договору);
- початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у відповідному Додатку та Акті передачі, до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом передачі (п. 4.1. Договору);
- за домовленістю сторін, обладнання за даним Договором може бути передано в оренду на невизначений строк, при цьому в Додатку до цього Договору та/або акті передачі, сторони зазначають тільки дату початку перебігу строку оренди без зазначення дати закінчення перебігу строку оренди. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк, або дату (п. 4.2.2. Договору);
- повернення обладнання здійснюється у зв'язку із закінченням терміну оренди або за письмовою вимогою орендодавця у випадках передбачених даним Договором. Повернення обладнання засвідчується сторонами шляхом підписання акта повернення обладнання з тимчасового користування (далі - акт повернення) (п. 5.6. Договору);
- орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору та/або в акті передачі, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання строк,у визначених Договором випадках (п. 5.7. Договору);
- якщо обладнання за цим Договором було передано в оренду на невизначений строк, орендар повинен повернути його орендодавцю протягом 2 (двох) діб після отримання вимоги орендодавця про повернення обладнання. Вимога про повернення обладнання має бути направлена цінним листом з описом вкладення на адресу орендаря та копія відправлена на електронну адресу орендаря. У випадку не отримання в поштовому відділенні листа з вимогою про повернення обладнання, днем отримання вимоги вважається день направлення вимоги на електронну адресу орендаря (п. 5.7.1. Договору);
- орендар зобов'язаний повернути орендодавцю за актом повернення обладнання з тимчасового користування (оренди) в комплектному і технічному справному стані після закінчення терміну оренди або протягом 2-х діб з моменту отримання вимоги від орендодавця (п. 6.2.10. Договору);
- за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або Додатку до Договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки (п. 7.2. Договору);
- всі вимоги мають бути направлені цінним листом з описом вкладення та копії надіслані електронним листом на адресу електронної пошти. У випадку отримання листа (поштового відправлення) - днем отримання вважається день отримання листа в поштовому відділенні, у випадку не отримання цінного листа на пошті - днем отримання вважається дата надсилання листа на електронну пошту (п. 9.1.1. Договору).
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 8.1. Договору).
Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
14.07.2020 ТОВ «Будпрокат-Україна» та ТОВ «Алюміній-Стиль» склали, підписали та скріпили печатками Актом передачі обладнання у тимчасове користування, за яким визначили перелік та вартість обладнання 21068,91 грн., визначили розмір орендної плати 180,00 грн. за добу, та розмір гарантійного платежу 4000,00 грн.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.2.2 Договору мінімальний строк оренди зазначається в акті передачі. За домовленістю сторін, обладнання за даним Договором може бути передано в оренду на невизначений строк, при цьому в Додатку до цього Договору та/або акті передачі, сторони зазначають тільки дату початку перебігу строку оренди без зазначення дати закінчення перебігу строку оренди. Обладнання вважається переданим в оренду на невизначений строк до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання у визначений орендодавцем строк, або дату.
При цьому пунктом 5.7 Договору встановлено, що орендар повинен повернути обладнання в день і час закінчення строку оренди, зазначеного у відповідному додатку та/або Акті, або зазначений у вимозі орендодавця про повернення обладнання.
Як вбачається із поданої копії Акту передачі, сторони вказали дату та час початку оренди 14.07.2020 та мінімальний строк оренди (якщо строк фактичного користування обладнанням склав менше мінімального строку, зазначеного у додатку, то вважається, що обладнання орендоване на мінімальний строк і орендна плата нараховується за мінімальний строк - пункт 4.2.1 договору), однак не вказали дату та час закінчення перебігу строку оренди та повернення обладнання.
З огляду на викладене, суд встановив, що обладнання було передане в оренду на невизначений строк до отримання відповідної вимоги орендодавця відповідно до пункту 4.2.2, 5.7, 5.7.1 Договору.
Суд встановив, що відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 2260,00 грн. платіжним дорученням від 16.07.2020 №2915. При цьому, як вбачається з копії рахунку від 14.07.2020 №4354, посилання на який міститься у призначенні платежу, було сплачено за доставку обладнання 1000,00 грн., за оренду відповідно - 1260,00 грн. (по 180,00 грн. за 7 днів оренди).
Крім того, платіжним дорученням від 16.07.2020 №2914 було сплачено гарантійний платіж в сумі 4000,00 грн.
Після завершення оплачених семи днів відповідач продовжив користуватися обладнанням, проти чого орендодавець не заперечував до 15.12.2020.
Відповідно до частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Позивач твердить, що плата за оренду відповідачем не вносилась.
15.12.2020 позивач направив відповідачу лист-вимогу від 15.12.2020, у якому вимагав сплатити протягом семи днів з моменту отримання даного листа заборгованість з орендної плати в сумі 22 460,00 грн. та протягом двох днів з моменту отримання цього листа сплатити наступну оренду обладнання або повернути орендоване обладнання вартістю 21068,91 грн., або сплатити протягом семи днів з моменту отримання цього листа вартість отриманого та не повернутого з оренди обладнання.
Суд звертає увагу позивача на те, що у даному випадку до відносин сторін частина 2 ст. 530 ЦК України не застосовується, оскільки вона регулює порядок виконання зобов'язання, строк якого не визначений. Однак строки виконання зобов'язань сторонами встановлені у договорі, а саме
пунктом 3.4.1 встановлено, що у випадку передачі обладнання в оренду на невизначений строк оплата орендної плати здійснюється не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним;
пунктом 5.7.1 договору встановлено, що у випадку укладення договору на невизначений строк обладнання має бути повернуто орендодавцю протягом 2 діб з моменту отримання вимоги;
пунктом 4.4 встановлений строк оплати вартості неповернутого обладнання протягом семи днів з моменту закінчення терміну оренди та/або отримання письмового повідомлення про відмову від прийняття обладнання.
Вказаний лист-вимога від 15.12.2020 не був вручений адресату. Як вбачається з роздруківки трекінгу відстеження поштового пересилання №6100500215670, 04.01.2021 підприємством зв'язку було оформлене повернення поштового відправлення.
Суду не подано доказів направлення вказаної вимоги електронною поштою в порядку пункту 9.1.1 договору, відповідно до якого у випадку не отримання цінного листа на пошті - днем отримання вважається дата надсилання листа на електронну пошту.
З огляду на те, що:
вимога була направлена відповідачу на належну адресу, вказану у договорі та зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
строк оренди згідно пункту 4.2.2 встановлений до моменту отримання орендарем вимоги орендодавця про повернення обладнання, строк повернення обладнання згідно пунктів 5.7.1 та 6.2.10 договору встановлений протягом 2 діб після отримання вимоги орендодавця, а строк оплати орендної плати встановлений на умовах оплати не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним згідно пункту 3.4.1 договору;
відповідно до частини 3 ст. 212 ЦК України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це не вигідно, обставина вважається такою, що настала;
04.01.2021 є останнім днем, коли відповідач, діючи добросовісно, мав можливість отримати лист-вимогу орендодавця від 15.12.2020;
неотримання поштової кореспонденції, направленої відповідачу на належну адресу, знаходиться поза зоною контролю відправника, та є результатом власної вольової поведінки відповідача, який, не отримуючи пошту за місцезнаходженням, зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має усвідомлювати можливі негативні наслідки, та не є підставою для звільнення відповідача від зобов'язань за договором та відповідальності за його невиконання;
днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення,
,суд встановив, що:
строк оренди за договором закінчився 04.01.2021 (дата отримання вимоги - пункт 4.2.2 договору), отже орендна плата мала бути сплачена за період з 14.07.2020 по 04.01.2021 (175 діб по 180,00 грн. загалом у сумі 31 500,00 грн.) на умовах оплати до 5 числа наступного місяця;
строк повернення обладнання для відповідача сплив 06.01.2021 (дві доби після отримання вимоги - пункти 5.7.1 та 6.2.10 договору);
строк оплати вартості неповернутого обладнання у відповідача настав 11.01.2021 (сім днів з дня отримання повідомлення - пункт 4.4).
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Пунктом 3.3.1.1 Договору визначено, що орендодавець без одержання письмової згоди орендаря самостійно використовує гарантійний платіж у випадку несплати орендної плати з одночасним визначенням податкових зобов'язань з ПДВ.
Таким чином, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендної плати, строк оплати якої настав, становить 31500,00 грн. - 1260,00 грн. (оплата) - 4000,00 грн. (гарантійний платіж) = 26 240,00 грн., у зв'язку з чим вказану вимогу слід задовольнити частково.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача вартості обладнання в сумі 21068,91 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до статті 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до пункту 7.4 Договору відповідальність за схоронність і технічний стан обладнання з моменту його одержання до його фактичного повернення несе орендар.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що у випадку неповернення обладнання у зв'язку із закінченням терміну оренди в дводенний строк, орендодавець має право самостійно забрати обладнання із відшкодуванням орендарем вартості транспорту в обидві сторони, вартості демонтажу обладнання і т.п. або відмовитися від прийняття обладнання про що письмово сповістити орендаря. Орендар у такому випадку зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві вартість обладнання протягом семи днів з моменту отримання письмового повідомлення.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості обладнання в сумі 21068,91 грн. належить до задоволення повністю.
Щодо заявленої до стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати в сумі 62 640,00 грн., яку позивач нарахував за 174 доби по 11.01.2021, суд зазначає таке.
Приписами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за прострочення повернення майна по закінченню терміну оренди, зазначеного в акті передачі обладнання в тимчасове користування або Додатку до Договору, орендар сплачує неустойку (пеню) в розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням після закінчення терміну оренди за кожен день прострочення без обмеження терміну нарахування такої неустойки.
Частиною першою статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ГПК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повіданих із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
Отже, підставою для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України є, зокрема, встановлення судом обставин про те, що неповернення об'єкта оренди за договором після закінчення строку його дії відбулося з вини самого орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном.
Водночас слід звернути увагу, що передбачена частиною другою статті 785 ЦК України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні статті 230 ГК України.
Суду не подано доказів того, що відповідач вчинив дії до повернення орендованого обладнання, не подано також доказів існування обставин, які незалежно від волі відповідача перешкодили йому виконати свій обов'язок, встановлений договором та законом, та повернути позивачу його власність.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування річчю (тобто 360,00 грн. за добу) за час прострочення повернення майна з оренди.
Разом із тим, суд не погоджується із розрахунком позивача, який заявляє до стягнення і орендну плату, і неустойку.
Так, правомірне тимчасове платне користування орендованим майном на підстаіві договору здійснюється за обумовлену договором плату - орендну плату.
При цьому, за прострочення сплати орендної плати договором передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУза кожен день прострочення без обмеження строку нарахування пені(пункт 7.3 договору).
Як вже зазначено судом, неустойка, передбачена пунктом 7.2 договору та частиною 2 ст. 785 ЦК України, є подвійною платою за користування річчю за час прострочення.
Користування річчю не може бути одночасно і правомірним (строковим) і неправомірним (простроченим), з огляду на що орендна плата та неустойка у розмірі подвійної орендної плати не належать до одночасного стягнення.
Про неможливість такого одночасного стягнення з огляду на порушення ст. 61 Конституції України неодноразово наголошував і Верховний Суд (постанова Об'єднаної Палати КГС ВС від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 та постанови КГС ВС від 13.02.2018 у справі № 910/12949/16, від 17.12.2018 у справі № 906/1037/16.
З огляду на встановлені судом обставини, по 04.01.2021 з орендаря належить до стягнення орендна плата, а з 05.01.2021 по заявлену позивачем у позові дату 11.01.2021 належить до стягнення неустойка, а саме у сумі 2520,00 грн. (360,00 грн. за 7 діб), у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки належить до задоволення частково.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ «Будпрокат-Україна» частково, приймає рішення про стягнення з ТОВ «Алюміній-Стиль» заборгованості з орендної плати у сумі 26 240,00 грн., неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням у розмірі 2 520,00 грн. та 21 068,91 грн. вартості не повернутого обладнання.
У зв'язку з тим, що спір у справі виконав свої зобов'язання за договором, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алюміній-Стиль» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9, ідентифікаційний код 37477888)
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, офіс 7-Б, ідентифікаційний код 41668417)
26 240,00 грн. (двадцять шість тисяч двісті сорок гривень нуль копійок) заборгованості з орендної плати,
2 520,00 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять гривень нуль копійок) неустойки,
21 068,91 грн. (двадцять одна тисяча шістдесят вісім гривень дев'яносто одна копійка) вартості не повернутого обладнання,
2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст рішення підписано 05.05.2021
Суддя О.В. Конюх