номер провадження справи 33/36/21
27.04.2021 Справа № 908/791/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.,
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/791/21
за позовом Виконувача обов'язків керівника Пологівської окружної прокуратури (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Єдності, буд. 28) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -
позивач: Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (36006, м. Полтава, вул. Європейська, буд. 155)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-В" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 130)
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом
За участю представників учасників справи:
Від прокуратури: Чекаліна О.С. - службове посвідчення № 058630 від 14.12.2020
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
24.03.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 56/3-67вих-21 від 23.03.2021) Виконувача обов'язків керівника Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - позивач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-В" про стягнення на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до державного бюджету плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 416,34 Євро, що еквівалентно 12686,86 грн., відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 04.06.2018.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 24.03.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/791/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/791/21. Присвоєно справі номер провадження 33/36/21. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.04.2021.
У судове засідання 27.04.2021 з'явився представник прокуратури. Представники позивача та відповідача не з'явилися, причини неявки суду невідомі.
На підставі ст. 222 ГПК України здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 27.04.2021 справу розглянуто по суті, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженою особою 04.06.2018 Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області виявлено факт порушення відповідачем порядку перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст.ст. 1, 33, 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст.ст. 15, 22, 1166 ЦК України, ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" та ст.ст. 217, 224 ГК України.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомлено. Про розгляд справи у господарському суді позивач та відповідач повідомлені належним чином. Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача 01.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, строк для подання відзиву сплинув 16.04.2021.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, належне повідомлення позивача та відповідача про судовий розгляд справи, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд
Заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 04.06.2018 затверджений графік проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області у період з 04.06.2018 по 10.06.2018.
04.06.2018 заступником начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області видано направлення на перевірку № 005942 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів.
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області 04.06.2018 о 17 год. 54 хв. на а/д Н-31 км 109 + 667 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка проведено перевірку транспортного засобу марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .
За даним фактом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області складений акт від 04.06.2018 № 064249 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.06.2018 № 0004456, акт № 0015021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Згідно з актом № 064249 від 04.06.2018 (автомобіль марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_1 ) виявлено порушення під час надання послуг з вантажних перевезень згідно ТТН № б/н від 04.06.2018 (вантаж: пиво): без оформлення дозволу на перевищення вагових обмежень.
У матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 04.06.2018, згідно якої ТОВ «Магістраль-В» виступає перевізником (пункт навантаження: Запоріжжя, пункт розвантаження: Борщагівка).
Відповідно до акту № 0015021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів стосовно автомобіля марки МАN, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки BURG, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , нормативно допустима маса 40 т, фактична - 40,75 т; осьові навантаження допустимі: 11 т, 11 т., 22 т., фактичне - 7,25 т, 12,6 т, 7,4 т, 6,75 т, 6,75 т.
Зазначені автомобіль та напівпричіп належать на праві власності ТОВ «Магістраль-В», що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.
У довідці № 0004456 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 04.06.2018 зазначені результати вагового контролю автомобіля відповідача: навантаження на вісі: 1) 7,25 т; 2) 12,0 т; 3) 7,4 т; 4) 6,75 т; 5) 6,75 т; повна маса транспортного засобу 40,75 тонн. Вказана довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль, та оператором вагового комплексу.
До матеріалів справи долучено докази, а саме копія сертифіката перевірки типу приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Сертифікат виданий ДП «Харківстандартметрологія» за № 000438 серії СТ.
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Управління складений розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 04.06.2018 № 0015021 та нарахована плата за проїзд у розмірі 416,34 євро. За перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 04.06.2018 416,34 євро еквівалентно 12686,86 грн. (на день проведення розрахунку, а саме на 04.06.2018 курс гривні до 100 євро становив 3047,2361 гривень).
Постановою начальника Управління Укртрансбезпеки у запорізькій області від 17.07.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу № 058151 стягнуто з ТОВ «Магістраль-В» штраф у сумі 1700,00 грн. за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Штраф відповідачем був оплачений повністю, що слідує з постанови Токмацького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 26.03.2019 ВП № 57273297 про закінчення виконавчого провадження.
Листом від 18.06.2018 вих. № 1864/32-18 Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило ТОВ «Магістраль-В» про зобов'язання до 30.06.2018 внести плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 416,34 євро. Також вказаним листом відповідачу було направлено копію розрахунку.
Вказана сума грошових коштів у визначений термін у добровільному порядку відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області до органів прокуратури, листи від 13.05.2020, 28.07.2020, лист Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12.02.2021.
З урахуванням вищевикладеного підставою для представництва Пологівською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанськог міжрегіонального управління Укртрансбезпеки є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 416,34 євро, що еквівалентно 12686,86 грн., та нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави з метою надходження коштів до бюджету.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформований правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області та Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки звернулось з листами від 13.05.2020, 20.07.2020, 08.02.2021 до прокуратури щодо розгляду можливості звернення прокуратури до суду в порядку представництва інтересів держави з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування ТОВ «Магістраль-В». В обгрунтування Укртрансбезпекою зазначалось про відсутність закріпленого на законодавчому рівні права на звернення з даного питання до суду з позовами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відтак, управління Укртрансбезпеки у Полтавській області як територіальний орган Укртрансбезпеки мало повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевірку документів на здійснення перевезень.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області та Управління Укртрансбезпеки у Харківській області у Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.
Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не має статусу юридичної особи.
Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті, а також міжрегіональних (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць), зокрема Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. Повноваження Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки поширюються на територію Донецької і Луганської областей. Територіальний орган відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (п.п. 1.1, 1.8, 3.17 Положення).
Разом з тим, вказаними вище листами Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила прокуратуру, що у Укртрансбезпеки відсутнє закріплене на законодавчому рівні право на звернення до суду з відповідним позовом, що визначено також Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16.
Вказане і стало підставою для звернення прокурора з позовом у даній справі.
Звертаючись з даним позовом до суду прокурором було направлено Державній службі України з безпеки на транспорті та Слобожанському міжрегіональному управлінню Укртрансбезпеки повідомлення від 23.03.2021 у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Магістраль-В» (відповідач) здійснює господарську діяльність за видом діяльності п. 49.41 (вантажний автомобільний транспорт).
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 48 даного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Також частиною четвертою статті 48 цього Закону у редакції станом на 04.06.2018 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" у редакції станом на 04.06.2018 передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з пп. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку, у редакції станом на 04.06.2018, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з п.п. 2, 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м, за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.
Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух (п.п. 23, 24 Порядку № 879).
Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач, як власник транспортного засобу, скористався своїм правом на приведення вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.
Згідно з п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно -, двох - та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно до п. 311 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Зі змісту пунктів 28, 30, 31-1 Порядку № 879 слідує, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування залежить від протяжності маршруту. При цьому, пункт 31-1 Порядку № 879 лише уточнює, що, за відсутності дозволу на проїзд, плата за проїзд має бути визначена незалежно від того виконав транспортний засіб маршрут чи тільки має намір його виконати.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 804/5296/17.
Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Станом на 04.06.2018, день проведення розрахунку, 100 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складало 3047,2361 грн.
Окрім цього, п. 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Розрахунок плати за проїзд перевірений судом та визнається правильним.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач проти позову не заперечив, позовні вимоги не спростував, контррозрахунку суми, заявленої до стягнення, не подав.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-В" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 130, код ЄДРПОУ 31279320) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) до державного бюджету (UA668999980313191216000016712, отримувач: ГУ у Полт.обл./тг м. Полтава/22160100, код ЄДРПОУ 37959255, призначення платежу 22160100, розрахунок № 0015021 від 04.06.2018) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 416,34 Євро, що еквівалентно 12686 (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 86 коп., відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним Банком України на день проведення розрахунку 04.06.2018.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-В" (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд. 130, код ЄДРПОУ 31279320) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Пологівської окружної прокуратури Запорізької області (70600, м. Пологи, вул. Єдності, буд. 287, розрахунковий рахунок UA43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 травня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко