вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
05.05.2021м. ДніпроСправа № 904/4522/21
Господарський суд Дніпропетровської області (склад суду - суддя Золотарьова Я.С.), розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "СПЕЦСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ", м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ.", м. Київ
відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Степове, Дніпропетровська область
про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Ес.Ай.", відповідача-2: ОСОБА_1 та просить суд:
- стягнути з відповідача-1 на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 13 318,88 грн;
- стягнути з відповідача-2 на користь позивача франшизу у розмірі 2 600,00 грн;
- стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі, які складаються із сплаченого судового збору в сумі 2 270,00 грн, витрат по оплаті послуг судового експерта у розмірі 3 900,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.08.2020 року, о 05 год. 05 хв., сталася дорожньотранспортна пригода (ДТП), у м. Дніпрі, по вул. Набережна Заводська, 2, за участю автомобшя «Dodge Dakota» д/н НОМЕР_1 , який застрахований в ТДВ «Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (Відповідач-1) за полюсом ОСЦПВВНТЗ № АО/2431257, під керуванням водія ОСОБА_1 (Відповідач-2) та автомобіля «Audi А7» д/н НОМЕР_2 , який належить на праві власності ТОВ ВО «Спецстальконструкція» (Позивач). ДТП сталася iз вини водія автомобіля «Dodge Dakota» д/н НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , що встановлено постановою Красногвардійського районного суду м. Днінропетровська від 30.09.2020 року, згідно iз якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП. Внаслідок події автомобіль «Audi А7» д/н НОМЕР_2 отримав суттєві механічні ушкодження та позивачу були завдані матеріальні збитки.
Позивач звертався до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» із заявою про страхове відшкодування, а також позивачем була подана до страховика заява вих. № 12/01 від 01.12.2020 із проханням не утримувати при виплаті страхового відшкодування розмір ПДВ, так як позивачем був проведений ремонт автомобіля на СТО та є документальне підтвердження факту оплати проведеного ремонту безготівковим шляхом. Загальна вартість ремонту склала 84 000,00 грн.
За результатами розглянутих документів ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» , здійснила на користь Позивача виплату страхового відшкодування на загальну суму у розмірі 68 081,12 грн без урахування ПДВ та за мінусом франшизи 2 600,00 грн.
Позивач вважає, що відповідно до статті 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у відповідача-1 наявний обов'язок щодо доплати утриманого ПДВ у розмірі 13 318,88 грн. Також, позивач вважає, що суму франшизи у розмірі 2 600,00 грн необхідно стягнути з відповідача-2.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юрисдикція господарських судів визначена у статті 20 Господарського процесуального кодексу України, у якій наведено перелік категорій справ, які підлягають розгляду у господарських судах.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що за загальним правилом сторонами у господарському судочинстві є особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Таким чином, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за умови існування таких факторів:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
При цьому, статтею 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З тексту позовної заяви вбачається, що відповідач-2 не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а цей спір не є таким, що виник із корпоративних відносин чи спором, пов'язаним із цінними паперами; також вказаний позов пред'явлено не до особи, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що друга позовна вимога пред'явлена до фізичної особи. При цьому доказів реєстрації цієї особи підприємцем позовні матеріали не містять. Відносини між позивачем та відповідачем-2 не випливають з господарського договору. Відтак, в цій частині спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Частиною 4 цієї статті встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Також відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З огляду на вказане вище, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Відповідно до частини 8 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 173, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву по справі № 904/4522/21 Товариству з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 05.05.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 235, 256, Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Я.С. Золотарьова