провадження № 274/672/13-к
В И Р О К провадження № 1-кп/0274/5/21
05.05.2021 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/672/13-к про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 286 КК України,
за участі прокурора . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
27 вересня 2012 року близько 22 години ОСОБА_3 перебував за кермом власного технічно справного автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому положенні біля правого краю проїзної частини поблизу будинку № 26 вул. К. Лібкнехта в м. Бердичеві, що має по дві смуги руху у кожному напрямку.
В подальшому водій ОСОБА_3 в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, проявляючи безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку та перед початком і зміною напрямку руху не переконався в безпечності виконання свого маневру і в місці, де його виконання заборонено розділом 34 (1.3) цих же Правил, з правого крайнього положення розпочав виконувати маневр розвороту ліворуч, не надавши при цьому перевагу у русі моторолеру "Альфа", без д.н.з., яким у напрямку площі Соборної керував ОСОБА_5 .
В результаті цього на лівій смузі руху біля центру проїзної частини у попутно-перехресному напрямку сталось зіткнення передньою частиною моторолера "Альфа" з передньою лівою боковою частиною автомобіля "Fiat Doblo".
Внаслідок зіткнення зазначених транспортних засобів водій моторолера ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді багатофрагментарного перелому тіла правої сідничної кістки по великій сідничній вирізці, перелому верхнього краю кульшової западини, саден на передній поверхні правого колінного суглобу, крововиливу в нижній третині внутрішньої поверхні лівого стегна, саден та крововиливу на долонній поверхні правої кісті, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 10.1 розділу 34 (1.3) Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, вчиненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив та по суті обвинувачення показав, що 27.09.12 приблизно о 22 годині він здійснював підприємницьку діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів та знаходився біля кафе «Казка» в м. Бердичеві. Його автомобіль стояв біля бордюрного каменю в напрямку до універмагу. Він по рації, яка знаходилась у автомобілі його бригадира ОСОБА_7 , отримав замовлення на перевезення пасажирів. Після цього він сів у власний автомобіль, завів двигун, ввімкнув лівий покажчик повороту та доїхав до осьової лінії дорожньої розмітки, де пропускав автомобілі, які рухались у зустрічному напрямку. Це відбувалось 5-10 секунд. У цей час він почув удар у власний автомобіль. Коли вийшов з автомобіля, побачив, що лежить потерпілий. Він підійшов до останнього та запитав, де той взявся. Потім він викликав швидку допомогу та міліцію. Після цього його відвезли до травмпункту, де він пройшов освідування на вживання алкоголю. Також обвинувачений пояснив, що дійсно був неправий, оскільки здійснював маневр, де знаходилась подвійна суцільна лінія дорожньої розмітки. Однак його автомобіль стояв, тобто був у нерухомому стані, коли сталось зіткнення з моторолером потерпілого, тому винуватим себе не вважає. Проте він пожертвував на лікування потерпілому 1000 грн.
Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний потерпілий ОСОБА_5 , ієрей Української Автокефальної Православної Церкви, пояснив суду, що 27.09.12 він їхав на моторолері зі сторони залізничного вокзалу в сторону універмагу м. Бердичева зі швидкістю близько 40 км/год. Коли під'їжджав до місця пригоди, метрів за 30 побачив автомобіль обвинуваченого, який почав рух з правої сторони проїзної частини дороги і зупинився. Потерпілий подумав, що останній його пропускає, але обвинувачений приблизно за 5 метрів від нього різко продовжив рух, чим зробив йому перешкоду і він врізався у його автомобіль. Коли обвинувачений підійшов до нього, то запропонував йому не викликати працівників міліції, але він відмовився. Швидку допомогу йому викликали дві сторонні дівчини. Коли йому у лікарні робили обстеження, обвинувачений також просив, щоб він підписав папери, що немає до нього претензій і обвинувачений все оплатить. Також потерпілий пояснив, що ДТП сталось біля кафе «Казка» м. Бердичева. Обвинувачений за п'ять метрів до зіткнення перекрив йому рух і під час зіткнення він перелетів через капот автомобіля обвинуваченого. Під час ДТП він отримав тілесні ушкодження та тривалий час лікувався. Внаслідок ДТП йому присвоєно 3 групу інвалідності. Цивільний позов щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримує у сумі з урахуванням сплаченої суми моральної шкоди в розмірі 1000 грн., які йому дав обвинувачений. Він сам визначав вартість пошкодженого мопеда та одягу з відрахуванням 50%, оскільки новий мопед стоїть 7 тис. грн., а джинси - 400 грн., у нього транспортний засіб та одяг були у гарному стані. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що за станом здоров'я він не може виконувати професійні обов'язки та у зв'язку з лікуванням втратив посаду секретаря єпископа, пропустив навчання і йому потрібно ще зайвий рік навчатись, також потрібно в подальшому лікуватись та проходити реабілітацію.
Як пояснила свідок ОСОБА_8 , потерпілий є її сином, обвинуваченого вона не знає. 27.09.12, коли трапилась пригода з її сином, вона знаходилась на роботі. Їй зателефонував син та повідомив, що потрапив у ДТП. Коли вона приїхала на місце ДТП, там були працівники ДАІ та швидкої допомоги. Працівники швидкої надавали допомогу її сину та повідомили, що у нього перелом. Коли син був доставлений у лікарню, їй повідомили, що можливо буде необхідна операція. Обвинувачений просив підписати папери і він усе оплатить. Також він пояснював, що у нього кредит на транспортний засіб і йому необхідно працювати, щоб його погашати і допомагати.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 також доводиться:
-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.09.12 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння кримінального правопорушення на прямій, освітленій міським електроосвітленням ділянці вулиці К. Лібкнехта в м. Бердичеві, зафіксовано розташування на місці пригоди автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 (передньою частиною в напрямку зустрічної смуги руху, яка відділена подвійною суцільною лінією, майже перпендикулярно, на відстані до правого краю проїзної частини - 5,6 м. від заднього правого лівого краю автомобіля та 6,2 м від заднього лівого краю автомобіля, при ширині смуги руху в напрямку до пл. Соборної 9,7 м), та мопеда без д.н.з. (на подвійній суцільній лінії між смугами руху, за 0,2 м від автомобіля). На місці події зафіксовано розташування осипу скла та пластику (від передньої частини автомобіля на зустрічну смугу), що вказує на місце та перебіг ДТП (т. 1, а.п. 19-26);
-даними протоколу огляду транспорту від 27.09.12, під час якого оглянуто належний ОСОБА_3 легковий автомобіль "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , зафіксовано пошкодження на ньому: розбитий передній бампер, лівої сторони, деформоване ліве переднє крило, потертості ЛФП капота (т. 1, а.п. 28);
-даними протоколу огляду транспорту від 27.09.12 з долученою копією талону, під час якого оглянуто належний ОСОБА_5 мопед “Alfa JS 49-3C”, без н.з., зафіксовано пошкодження на ньому: деформоване переднє колесо, вилка, передній щиток, розбиті передні покажчики поворотів, розбита фара, праве дзеркало, зламана ручка зчеплення (т. 1, а.п. 30, 29);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.13, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_5 показав на місцевості, як він рухався до ДТП (7,5 м від правого краю проїзної частини), місце, де він вперше помітив автомобіль обвинуваченого, який розпочав рух, але зупинився (56 м), і він продовжив рух, думаючи, що обвинувачений його пропустить, де відбулося зіткнення, відстань, яку подолав автомобіль обвинуваченого з моменту повторної зміни напрямку руху в напрямку розділювальної подвійної суцільної лінії, експериментальним шляхом встановлено час руху автомобіля до зіткнення (т. 1, а.п. 58-59). Дані протоколу оцінюються судом не як абсолютні величини, оскільки отримані на суб'єктивному сприйнятті і відтворенні потерпілим обставин, а як приблизні величини, які мають бути враховані виключно одночасно з іншими, об'єктивними даними. Порушень вимог статей 240 (перелік учасників, які можуть бути залучені, визначений у нормі і не порушений), 104 КПК України протокол не містить, тому відсутні підстави для визнання його недопустимим. Оцінка достовірності, достатності даних протоколу відбувається окремо, у сукупності з іншими дослідженими доказами;
-даними листа-відповіді завтравмпунктом Бердичівської ЦМЛ № 2721 від 14.11.12, згідно з яким ОСОБА_5 був доставлений швидкою допомогою до травмпункту Бердичівської ЦМЛ 27.09.12 о 22 год. 40 хв., відбір крові на предмет вживання алкоголю не проводився, була проведена експертиза на предмет вживання алкоголю апаратом «Алкотест», результат: 0 ‰, висновок: тверезий (т. 1, а.п. 67). Лист має дату, вихідний номер, підписаний уповноваженою особою, тому підстави для визнання його недопустимим доказом відсутні. Оцінка достовірності, достатності даних листа відбувається окремо, у сукупності з іншими дослідженими доказами;
-даними копії карти виїзду швидкої медичної допомоги, відповідно до якої о 22 год. 06 хв. 27.09.12 було прийнято виклик на вул. К. Лібкнехта, біля кінотеатру «Фрунзе». За результатами виїзду ОСОБА_5 діагностовано перелом правої стегнової кістки, забій, садна правого колінного суглобу, що підтверджує час та місце скоєння кримінального правопорушення (т. 1, а.п. 69);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 950 від 07.11.12, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: багатофрагментарного перелому тіла правої сідничної кістки по великій сідничній вирізці та перелому верхнього краю кульшової западини; саден на передній поверхні правого колінного суглобу; крововиливу в нижній третині внутрішньої поверхні лівого стегна; саден та крововиливу на долонній поверхні правої кісті. Тілесні ушкодження у вигляді багатофрагментарного перелому тіла правої сідничної кістки по великій сідничній вирізці та перелому верхнього краю кульшової западини відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я; тілесні ушкодження у вигляді саден на передній поверхні правого колінного суглобу, крововиливу в нижній третині внутрішньої поверхні лівого стегна, саден та крововиливу на долонній поверхні правої кисті - у сукупності відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження були спричинені від дії тупого твердого предмету, чим могли бути травмуючі поверхні автомобіля. Давність отриманих тілесних ушкоджень не суперечить обставинам справи та часу, вказаним у постанові (27.09.12 близько 22.00 під час зіткнення з автомобілем) (т. 1, а.п. 78-79). Тобто підтверджено час та спосіб скоєння кримінального правопорушення - внаслідок зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 ;
-даними висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/667 від 07.12.12, під час якої встановлено, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , знаходилися в технічного працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної події, що підтверджує спосіб скоєння кримінального правопорушення та відсутність причинного зв'язку між технічним станом автомобіля і ДТП (т. 1, а.п. 84-93);
-даними висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу № 3/666 від 05.12.12, під час якої встановлено, що на момент ДТП гальмова система, рульове керування та ходова частина моторолера "ALFA", без н.з., знаходилися в технічного працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану моторолера "ALFA", без н.з., не встановлено яких-небудь характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної події, що підтверджує спосіб скоєння кримінального правопорушення та відсутність причинного зв'язку між технічним станом моторолера і ДТП (т. 1, а.п. 97-103);
-даними висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 3/665 від 03.12.12, відповідно до якого первинний контакт досліджуваних транспортних засобів відбувся передньою лівою боковою частиною автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 (передній бампер, ліва бокова частина) з передньою частиною мопеда "Альфа", без р.н. (переднє колесо), далі проходив послідовний вхід у контакт всіх вищевказаних частин та деталей автомобілів. В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , та мопеда "Альфа" визначається рівним близько 30±5? при загальному русі транспортних засобів в попутно-перехресних напрямках. За відсутністю на місці ДТП будь-яких слідів коліс вищевказаних транспортних засобів, утворених до їх первинного контактування, визначити взаємне розташування між автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , та мопедом "Альфа", без р.н., відносно елементів проїзної частини в момент їх первинного контактування не представляється можливим. Зіткнення між автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , та мопедом Альфа, без р.н., розташоване перед у повздовжньому напрямку основною концентрацією (найдрібніших частинок) зафіксованого осипу скла та пластмаси довжиною 12,0 м та шириною 5,4 м, яке розташоване перед автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 (т. 1, а.п. 108-124);
-даними висновку судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 3/27 від 24.01.13, згідно з яким в умовах даної пригоди відстань Sа (відстань від місця зіткнення, на якій знаходився моторолер «Альфа» в момент виникнення небезпеки для руху - відновлення руху автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 ), менша за Sо (зупиночний шлях моторолера), тобто в наведених дорожніх умовах (при заданих вихідних даних), водій моторолера «Альфа», без н.з., ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , шляхом застосування своєчасного термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Технічна можливість запобігти зіткнення шляхом застосування маневру безпечного об'їзду з моменту виникнення небезпеки руху в даному випадку не визначалась, тому що застосувати маневр об'їзду для запобігання дорожньо-транспортної пригоди можна рекомендувати лише для об'їзду нерухомої перешкоди, а якщо виникає небезпека для руху, то у відповідності до п. 12.3 Правил дорожнього руху України необхідно застосувати лише гальмування, бо рухома перешкода у будь-який момент часу може змінити характер свого руху. У даній дорожній обстановці водію моторолера «Альфа», без н.з. ОСОБА_5 необхідно було діяти у відповідності до вимог пп. 11.14, 12.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до проведених розрахунків попереднього питання з технічної точки зору в діях водія моторолера «Альфа», без н.з., ОСОБА_5 невідповідностей вимозі п. 12.3 ПДР України не вбачається, а оцінка його дій щодо вимоги п. 11.14 ПДР України (рух по правій смузі руху) носить суто правовий характер та може бути надана органами слідства, судом самостійно (на перебіг ДТП з точки зору встановлених обставин не впливає). У даній дорожній обстановці водію "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 необхідно було діяти у відповідності до вимог пунктів 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), 34 (1.3) (дорожня розмітка, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, і яку перетинати забороняється) Правил дорожнього руху України. Відповідно до проведених розрахунків попереднього питання з технічної точки зору в діях водія "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимозі п. 10.1 ПДР України, а щодо вимоги п. 34 ( 1.3) ПДР України носить суто правовий характер та може бути надана органами слідства, судом самостійно (перетинання ПДР заборонено, тобто ОСОБА_3 не мав права у наведеній обстановці перетинати, що обвинувачений і визнає). При заданих вихідних даних (згідно постанови до призначення експертизи) з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи результати дослідження по питанню № 1, є невідповідність дій водія автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України (т. 1, а.п. 128-130);
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 03.10.13 зі схемою до нього, при проведенні якого обвинувачений ОСОБА_3 розповів та показав на місцевості, як стояв його автомобіль до подій (0,35-0,4 м до правого краю проїзної частини, 18,2 м до дальнього кута будинку № 26 по вул. К. Лібкнехта), місце, де відбулося зіткнення (9,2 м до правого краю проїзної частини, 5,5 м до дальнього кута будинку № 26), положення автомобіля у момент зіткнення (5,3-6,0 м до правого краю проїзної частини), експериментальним шляхом встановлено час руху автомобіля під його керуванням до зіткнення; заміряно відстань від кута буд. № 26 до вул. Садової - 61 м (т. 2, а.п. 2-6). Дані протоколу оцінюються судом не як абсолютні величини, оскільки отримані на суб'єктивному сприйнятті і відтворенні обвинуваченим обставин, а як приблизні величини, які мають бути враховані виключно одночасно з іншими, об'єктивними даними;
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 02.02.15 зі схемою до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_5 розповів та показав на місцевості, як він рухався до ДТП (7,3 м від правого краю проїзної частини), місце, де стояв автомобіль обвинуваченого біля правого краю проїзної частини (18,2 м до дальнього кута будинку АДРЕСА_2 та поняті сідали на робоче місце водія автомобіля та експериментальним шляхом встановлювали видимість мопеду у дзеркалі заднього виду - 120 м (т. 2, а.п. 32-36). Дані протоколу оцінюються судом не як абсолютні величини, оскільки отримані на суб'єктивному сприйнятті відтворенні потерпілим обставин, а як приблизні величини, які мають бути враховані виключно одночасно з іншими, об'єктивними даними;
-даними висновку судової автотехнічної експертизи № 98а від 25.05.15, згідно з яким дати відповідь на питання: «Враховуючи представлені матеріали, встановити рухався чи стояв на момент зіткнення автомобіль "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 .?», не представляється за можливе у зв'язку з ненаданням для огляду автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , та мопеда “Alfa”, а також в зв'язку з відсутністю в представлених матеріалах (схеми дорожньо-транспортної пригоди, фотознімках) достатньої слідової інформації (саме достатньої інформації, а не у зв'язку з ненаданням експерту таких матеріалів, як зазначає обвинувачений), яка б могла свідчити про можливість перебування автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , на момент зіткнення в рухомому або нерухомому стані; мінімальна відстань від розділювальної смуги горизонтальної дорожньої розмітки, з якої водій автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 міг здійснити маневр розвороту при максимальному вивороті керованих коліс з врахуванням його кінцевого положення може складати 4.1 м від його лівої боковини. Дати відповідь на питання: «Чи ґрунтовні з технічної точки зору покази водія мопеда ОСОБА_5 щодо траєкторії руху його транспортного засобу перед зіткненням, враховуючи висновки транспортно-трасологічної експертизи?» не представляється за можливе, оскільки виконання натурного зіставлення пошкоджень транспортних засобів буде мати значну похибку, так як мопед має обмежену поперечну стійкість як двоколісний транспортний засіб і кут між повздовжньою віссю мопеда на час первинного контакту може не співпадати з розташуванням повздовжньої вісі переднього колеса мопеда, яке могло бути повернуте на певний кут, а також що під час огляду місця даної дорожньо-транспортної пригоди не було виявлено та зафіксовано на схемі до протоколу огляду місця пригоди слідів, які б могли свідчити про траєкторію руху мопеда “Alfa” перед зіткненням. В умовах даної пригоди, при умові, що автомобіль "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , з моменту початку руху від правого краю проїзної частини дороги до місця зіткнення подолав відстань біля 10 м та до моменту зіткнення знаходився в нерухомому стані від 5 до 10 сек., а також при врахуванні швидкості руху автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , відповідно до свідчень водія ОСОБА_3 5 км/год., та швидкості руху мопеда “Alfa” відповідно до свідчень водія ОСОБА_5 30 км/год., відстань на якій мопед “Alfa” знаходився в момент початку виконання маневру автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , до місця зіткнення визначається рівною 101.6... 143.3 м. При вирішенні питання про те, чи мав водій ОСОБА_5 технічну можливість уникнути зіткнення експертом наведено два варіанти. Варіант № 1 (відповідно до свідчень водія мопеда “Alfa” ОСОБА_5 та протоколу слідчого експерименту за його участю) - у дорожній ситуації, що склалася, при вихідних параметрах здобутих під час проведення слідчого експерименту з водієм ОСОБА_5 водій мопеда “Alfa” ОСОБА_5 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , шляхом термінового гальмування; технічна можливість запобігти зіткненню шляхом застосування маневру безпечного об'їзду з моменту виникнення небезпеки для руху, в даному випадку не визначалась, оскільки застосувати маневр об'їзду для запобігання дорожньо-транспортної пригоди можна рекомендувати лише для об'їзду нерухомої перешкоди, а у разі виникнення небезпеки для руху, у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, необхідно застосувати лише гальмування, оскільки рухома перешкода у будь-який момент часу може змінити характер свого руху. Варіант № 2 (відповідно до свідчень водія "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та протоколу слідчого експерименту за його участю) - у дорожній ситуації, що склалась, при вихідних параметрах, здобутих під час проведення слідчого експерименту з водієм ОСОБА_3 , водій мопеда “Alfa” ОСОБА_5 мав би технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 шляхом як термінового, так і робочого гальмування із зупинкою мопеда до лінії розташування автомобіля з подальшим його безпечним об'їздом. У дорожній ситуації, що склалася, дії водія мопеда “Alfa” ОСОБА_5 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 11.14, 12.3 Правил дорожнього руху України. Питання в частині того «Чи відповідали дії водія мопеда “Alfa” ОСОБА_5 вимогам ПДР України розглядалося експертом в двох варіантах. Варіант № 1 (відповідно до свідчень водія мопеда “Alfa” ОСОБА_5 та протоколу слідчого експерименту за його участю) - оскільки в дорожній ситуації, що склалася, водій мопеда “Alfa” ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху України, то в його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України. Варіант № 2 (відповідно до свідчень водія "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , та протоколу слідчого експерименту за його участю) - оскільки в дорожній ситуації, що склалася, водій мопеда “Alfa” ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, то слід дійти висновку, що в даному випадку дії водій мопеда “Alfa” ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, дії водія автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вимогами горизонтальної дорожньої розмітки 1.3. Питання в частині «Чи відповідали дії водія автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вимогам Правил дорожнього руху України?», розглядалось експертом в двох варіантах. Варіант № 1 (відповідно до свідчень водія мопеда “Alfa” ОСОБА_5 та протоколу слідчого експерименту за його участі) - у дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Варіант № 2 (відповідно до свідчень водія "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та протоколу слідчого експерименту за його участю) - у дорожній ситуації, що склалася, в діях водія автомобіля "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 з технічної точки зору не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, щодо відповідності вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 питання носить суто правовий характер та оцінка може бути надана органами слідства суду самостійно. Оскільки покази учасників даної дорожньо-транспортної пригоди містять протиріччя стосовно механізму розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди, які експертним шляхом усунути не представляється за можливе, дати відповідь на питання про те: «Що з технічної точки зору стало причиною створення аварійної обстановки і виникнення даної ДТП в наведених дорожніх умовах?» не представляється за можливе (т. 2, а.п. 64-88).
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 276 від 27.09.12, 27.09.12 о 23.10 при огляді ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено (т. 1, а.п. 33).
Судом ще в попередньому складі 21.10.13 було визнано недопустимим доказом висновок експертного дослідження № 29 у зв'язку з непопередженням експерта про кримінальну відповідальність (т. 1, а.п. 206-218). Суд не може визнати допустимими доказами та покладати такі докази в основу вироку дані висновків експерта № 96 від 24.10.13 за результатами проведення експертизи механізму та обставин ДТП (автотехнічної) (т. 1, а.п. 221-228) та № 18 від 22.02.16 автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП (т. 2, а.п. 111-117), оскільки відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, але відкриття цих висновків стороною захисту стороні обвинувачення здійснено не було. Згідно ж з вимогами ч. 12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Крім того, відповідно до вказаних висновків штучно змінено момент виникнення небезпеки для руху водію мопеду, що вплинуло на розрахунки, питання, які вирішувалися у експертизах, були в подальшому предметом дослідження експерта при проведенні експертизи, призначеної судом за клопотанням захисту і висновок якої використовується судом, як допустимий доказ.
Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Позицію обвинуваченого про невизнання вини із зазначенням, що ДТП сталася з вини потерпілого, а не його, суд розцінює як захисну позицію, викликану відсутністю очевидців події та можливістю оцінки доказів у цьому кримінальному провадженні виключно через призму суб'єктивних показань двох учасників дорожнього руху, пояснення яких неможливо категорично спростувати через фактичну відсутність слідів на місці події. При цьому суд зважає, що кожен із учасників дорожнього руху природно надає пояснення, які вказують на правомірність саме його дій, і зі спливом такого значного проміжку часу, після такої кількості повторювань переросли у впевненість, що саме його показання є єдино правдивими. Тому суд у цьому провадженні оцінює докази, перш за все з врахуванням тієї незначної кількості об'єктивних обставин, які підтверджені об'єктивними джерелами доказування і не оспорюються сторонами. Перш за все суд враховує, що пригода сталася на прямій ділянці дороги, без жодних перешкод видимості, як для водія автомобіля, так і для водія мопеду. За таких умов показання обвинуваченого про те, що перед початком маневру він потерпілого не бачив, почав маневр розвороту, постояв 5-10 секунд і тут невідомо звідки з лівого боку автомобіля (яким до по відношенню до напрямку руху потерпілого і знаходився автомобіль) з'явився потерпілий на мопеді, можливі лише за умов - якщо перед початком маневру він не дивився у дзеркало заднього виду, тому що у будь-якому іншому випадку, навіть з врахуванням його власних показань, він не міг не побачити потерпілого, який рухався по прямій освітленій ділянці дороги до його автомобіля, або ж якщо він проігнорував рух мопеду, намагаючись завершити незаконний маневр. Відповідно ж до пункту 10.1 ПДР, порушення яких і інкримінується обвинуваченому, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Водночас головним спірним питанням, яке потребує вирішенню у цьому провадженні і яке впливає на наявність/відсутність складу кримінального правопорушення, є питання дотримання потерпілим ОСОБА_5 вимог п. 12.3 ПДР після появи небезпеки для його руху. Сторона захисту наполягає, що небезпека для руху мопеда виникла з моменту появи в полі зору потерпілого автомобіля обвинуваченого, який вже стояв протягом 5-10 секунд і саме ця позиція лягала в основу всіх досліджень, експертиз сторони захисту (тобто по версії захисту обвинувачений виїхав з правої смуги руху у ліву, став, а потерпілий з відстані понад 100 метрів їхав-їхав, їхав-їхав та, не гальмуючи, в'їхав у автомобіль). Однак для цього потрібно вважати, що потерпілий так само, як і обвинувачений, будучи необмеженим у видимості об'єкта перед собою, з якихось причин проігнорував перешкоду, швидкість не зменшив і в'їхав у нерухому перешкоду. Жодних доказів про перебування потерпілого у стані, який би перешкоджав йому адекватно сприймати обстановку, перебування у стані сп'яніння або іншого східному стані, суду не надано, навпаки досліджені судом докази спростовують можливість існування такого стану. Водночас показання потерпілого у цьому випадку про те, що він до останнього думав, що обвинувачений дотримається правил дорожнього руху і пропустить його, повторно змінив напрямок руху перед зіткненням, відповідають встановленим об'єктивним даним та повністю пояснюють перебіг подій. Саме тому суд приймає та покладає у основу вироку наведені вище докази з врахуванням показань потерпілого, визнаючи, що саме порушення ПДР з боку водія ОСОБА_3 перебувають у прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки, виникнення даної ДТП та її наслідками.
При формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд не зазначає посилання органу досудового розслідування на висновок експерта, оскільки відповідно до ст. 374 КПК України, що відповідає і ст. 91 КПК України, при формулюванні обвинувачення має бути зазначено місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форма вини і мотиви кримінального правопорушення, а дані висновків судових експертиз є лише доказами, що підлягають оцінці, однак виходять за межі передбаченого законом формулювання обвинувачення.
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: добровільне відшкодування (часткове, на 1000 грн.) завданого збитку.
Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 , суд не встановив.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, на час подій було злочином невеликої тяжкості.
Обвинувачений раніше не судимий, проживає один, за місцем проживання характеризується, як особа, скарг на поведінку якої не надходило, пенсіонер, зі слів, правоохоронних органів.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинено 27 вересня 2012 року, тобто з дня вчинення кримінального правопорушення минуло понад три роки, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, передбачено покарання у виді обмеження волі, відповідно до ст. 12 КК України це правопорушення було злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_3 раніше не судимий, від слідства та суду не ухилявся, а тому, відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 49, а також ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання.
Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_5 , суд виходить з наступного. Так, згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому у кримінальній справі не можуть розглядатися позови за вимогами про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. Такі позови заінтересовані особи можуть пред'явити в порядку цивільного судочинства (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.89 № 3 з наступними змінами і доповненнями). ОСОБА_3 обвинувачується лише у порушенні безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а не у скоєнні кримінального правопорушення, внаслідок якого було пошкоджено майно. Судом не досліджуються обставини пошкодження майна, так як ці обставини виходять за межі висунутого обвинувачення. Суд же не вправі виходити під час судового розгляду за межі висунутого обвинувачення і досліджувати ці обставини. Крім того, суду так і не було надано докази, які б дозволяли розмежувати витрати потерпілого на лікування, які були пов'язані із подією кримінального правопорушення, і витрати на лікування, які не були пов'язані із подією кримінального правопорушення: відповідно до висновків комплексних комісійних судово-медичних експертиз № 40 від 28.04.17 та № 127 від 26.01.21 (т. 2, а.п. 215-219, т. 3, а.п. 88-94) ОСОБА_5 до ДТП, тобто до 27.09.12 страждав на захворювання опорно-рухового апарату: диспластичний гонартроз обох колінних суглобів з помірною контрактурою і порушенням функції другого ступеню, остеохондроз грудного відділу хребта, стадія загострення, торакалгія; знаходився на диспансерному обліку з приводу дисплазії колінних суглобів, сколіотичну постанову, юнацький остеохондроз грудного відділу хребта, остеохондропатію обох велико-гомілкових кісток, виражене скорочення правої ноги на 1,5 см, перелом основи проксимальної фаланги 1 пальця правої кисті (в документації протиріччя). У зв'язку з тим, що по заключенням рентгензнімків і КТ-досліджень від 28.09.12, 26.10.12 та 08.01.13 описані лише свіжі переломи, а інші рентгензнімки на ім'я ОСОБА_5 не були представлені експертам (відсутні) комісії експертів не змогли достовірно висловитися, на яку ступінь була порушена функція опорно-рухового апарату потерпілого ОСОБА_5 до травми 27.09.12, відповідно суд не має можливості самостійно вирішувати питання, чи перебуває все лікування потерпілого, подальше отримання ним інвалідності у прямому причинному зв'язку з подією ДТП 27.09.12. На підставі викладеного вище, слід зробити висновок, що заявлені потерпілими позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди виходять за межі висунутого обвинувачення і тому розгляду і вирішенню в межах судового розгляду кримінального провадження не підлягають.
Разом з тим, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення моральної шкоди. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який саме внаслідок діяння обвинуваченого вимушений був проходити певне лікування, пережив сильні душевні страждання, пов'язані із втратою можливості продовжувати навчання, протягом вкрай тривалого часу добиватися справедливості, не отримав від обвинуваченого належного відшкодування та навіть елементарного вибачення. Одночасно суд приймає до уваги вік, соціальне положення обвинуваченого, який є пенсіонером, керується при цьому принципом розумності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування в сумі 50 тис. грн. є достатньою справедливою сатисфакцією. Враховуючи часткове задоволення позову, арешт, накладений на майно ОСОБА_3 , скасуванню не підлягає.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів при проведенні судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Жоден об'єкт у кримінальному провадженні речовим доказом не визнавався.
Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене покарання, особу та поведінку обвинуваченого як під час досудового слідства, так і судового розгляду, відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
На підставі статей 49, 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1617 грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України двох судових експертиз технічного стану транспортного засобу, судової транспортно-трасологічної експертизи та судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 982 грн. 08 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судової автотехнічної експертизи.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31.01.13 на автомобіль марки "Fiat Doblo", д.н. НОМЕР_1 - не скасовувати.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не застосовувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1