Справа № 676/2435/20
Номер провадження 2/676/270/21
20 квітня 2021 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
за участю представника позивача адвоката Руденко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
встановив:
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Руденко О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем з 22.07.2005 р. по 11.05.2016 р. Між подружжям 27.08.2011 р. було укладено шлюбний договір, відповідно до якого його предметом є врегулювання майнових відносин під час перебування у шлюбі, зареєстрованому 22.07.2005 року та після його розірвання (п. 1.1. Шлюбного договору). Під час шлюбу, сторонами, було придбано земельну ділянку площею 0,0970 га, кадастровий номер 3223187700:04:005:0009, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради, АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу, як і подальша державна реєстрація права власності була проведена на відповідача. 03.07.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 отримала позику у сумі 42 000 (сорок дві тисячі) доларів США. На підтвердження укладеного договору позики, позивачем було видано розписку. Відповідач у справі - ОСОБА_2 , як чоловік ОСОБА_1 надав згоду на укладення договору позики, про що власноручно написав у розписці. Відповідно до умов договору вказана позика бралась на будівництво приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто була використана в інтересах сім'ї. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2020 р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 42000 доларів США, що становить 1 009 491 грн. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 лютого 2020 р. ОСОБА_1 виконано та борг повернуто позикодавцю повністю, про що останнім видано відповідну розписку від 01.04.2020 року. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь Ѕ частину сплачених за договором позики від 03.07.2011 року коштів у розмірі 504745,5 грн., стягнути з відповідача судові витрати по справі. В суді представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити. Суду представник позивача пояснив, що його довірителем було добровільно виконано рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2020 р. по справі № 127/33153/19, рішення суду набрало законної сили, сторонами, а також третьою особою - ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалось; рішеннями судів між сторонами по справі розірвано шлюб та поділено майно подружжя; просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору; враховуючи тривалий час перебування справи на розгляді в суді просить завершувати розгляд справи у відсутності відповідача який надав суду заперечення на позов та свої докази в обгрунтування заперечень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи неодноразово повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, подав суду відзив на позов (а.с.108-112) в якому просить відмовити в задоволенні позову. Враховуючи тривалий час перебування справи на розгляді в суді, неодноразові письмові клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, клопотання відповідача від 18.01.2021 р.(а.с.131-134) та від 11.03.2021 р.(а.с.214-215) про розгляд справи без його участі, а тому суд, заслухавши думку представника позивача, відхилив клопотання відповідача від 18.04.2021 р. про чергове відкладення розгляду справи як необґрунтоване, направлене на затягування розгляду справи, та вважає за можливе завершити розгляд справи без його участі, з врахуванням наданим ним відзиву, додаткових пояснень та доданих доказів.
Заслухавши пояснення представник позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Сторони з 22.07.2005 р. проживали в зареєстрованому шлюбі.
03.07.2011 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, відповідно до умов якого, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 отримала позику у сумі 42 000 доларів США на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 . На підтвердження укладеного договору позики, позивачем було видано розписку(а.с.13). Відповідач по справі ОСОБА_2 , як чоловік ОСОБА_1 , надав згоду на укладення договору позики, про що власноручно написав у розписці.
Між подружжям 27.08.2011 р. було укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лихолат О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 445(а.с.106-107), предметом якого є врегулювання майнових відносин під час перебування у шлюбі, зареєстрованому сторонами 22.07.2005 р. та після його розірвання Відповідно до п. 2.6 зазначеного шлюбного договору сторони домовились, що: розпоряджатимуться майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності за взаємною згодою; будь-який договір щодо такого майна або з їх використанням, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює права та обов'язки для іншої сторони, якщо майно (грошові кошти), одержані за договором, використовуватимуться в інтересах сім 'ї.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2016 р. (а.с.7) шлюб між сторонами було розірвано, рішення набрало законної сили 24.05.2016 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.02.2020 р. по справі № 127/33153/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , про розірвання договору позики та стягнення коштів позов було задоволено. Зазначеним рішенням було: розірвано договір позики від 03 липня 2011 року укладений у формі розписки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 42000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.11.2019 р. становить 1009491 (один мільйон дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. та судовий збір в сумі 4802 грн. 50 коп.; повернуто позивачу 4802 грн. 50 коп. судового збору. Рішення суду набуло законної сили. Рішення суду ОСОБА_1 виконано та борг повернуто позикодавцю повністю, про що останнім видано відповідну розписку від 01.04.2020 р., копія якої представником позивача приєднана до матеріалів справи(а.с.13).
Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2020 року по справі № 372/4161/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, позов було задоволено. Зазначеним рішенням суду, яке набрало законної сили(а.с.218-219) було: визнано право спільної власності сторін на земельну ділянку площею 0,0970 га. кадастровий номер 3223187700:04:005:0009, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради, АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0970 га. кадастровий номер 3223187700:04:005:0009, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради, АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; стягнуто з відповідача на користь позивача сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в сумі 800,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 11400 грн. 00 коп.
Ст.60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Майном як особливим обєктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України.
Згідно із ч.1 ст. 61 СК України обєктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч.3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ч. 4 ст. 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.
До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то цивільні права та обовязки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Якщо наявність боргових зобовязань підтверджується відповідними засобами доказування, такі боргові зобовязання повинні враховуватись при поділі майна подружжя.
Як встановлено судом, кошти згідно договору позики від 03 липня 2011 року було отримано ОСОБА_1 в інтересах сім'ї для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 . Факт будівництва житлового будинку подружжям відповідачем визнано, підтверджується наданими ним доказами підтверджуючими придбання бу дівельних матеріалів та оплату виконання будівельних робіт.
За змістом ст. 543 ЦК України уразі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч.1 ст. 544 ЦК України).
Оскільки борг за договором позики був погашений позивачем одноосібно, а тому у неї виникає право на зворотну вимогу (регрес) 1/2 частини заборгованості з відповідача.
Суд критично оцінює заперечення відповідача та надані ним в обгрунтування заперечень копії та оригінали документів на придбання будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт оскільки вони не підтверджені банківськими документи, що саме за його особисті кошти придбавалися будівельні матеріали та проводились будівельні роботи, при цьому суд враховує, що вказані документи датовані періодом коли сторони перебували у шлюбі. На думку суду, зазначені докази можуть бути взятті до уваги при вирішенні між сторонами спору щодо поділу житлового будинку побудованими сторонами під час шлюбу будинку в АДРЕСА_1 .
Що ж стосується витрат на правову допомогу, то суд враховує положення ст.137 ЦПК України відповідно до якої витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Ч.4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для позивача, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу також підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 541, 544 ЦК України, ст. ст. 61, 65, 68, 70 Сімейного кодексу України, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ): Ѕ частину сплачених за договором позики від 03.07.2011 р. коштів у розмірі 504 745,50 грн., 5047,45 грн. судового збору, 12000,00 грн. витрат на правову допомогу.
На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30.04.2021 р.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В