Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1794/21
29.04.2021 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Рішко Г.І.,
секретар судового засідання - Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.Шевченка розміром 0,53 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 8808 гривень. У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач спадщину після смерті своєї бабусі прийняла. Крім позивача спадкоємцем є син спадкодавця та батько позивача, відповідач по справі ОСОБА_1 , який на спадкове майно не претендує. У зв'язку з необхідністю отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач звернувся до нотаріуса, для подачі документів на оформлення спадщини. Однак нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено п.4.15 та п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та в разі відсутності вказаних документів позивачу було рекомендовано звернутись до суду. У зв'язку з наведеним позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.Шевченка розміром 0,53 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 8808 гривень, в порядку спадкування за законом після смерті бабусі.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак ним подано до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд таку задоволити.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи, будучи належним чином повідомленим своєчасно, у підготовче судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд справи зайого відсутності та визнання заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в судове засідання також не з'явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2015 року.
Дід позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.05.2005 року.
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3 від 26.06.1987 року, свідоцтвом про народження відповідача серії НОМЕР_4 від 06.05.2008 року.
Відповідно до довідки Новоселицької сільської ради Винорадівського району за № 274 від 25.01.2020 року, ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , на який відсутні правовстановлюючі документи та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.Шевченка розміром 0,53 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 8808 гривень, на який спадкодавець набула право у порядку спадкування після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , але спадкові права не оформила.
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Новоселицької сільської ради Винорадівського району за № 274 від 25.01.2020 року, житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 згідно погосподарської книги № 2 2017-2021/02/19, об'єкт по господарського обліку № 01-0121-1, особовий рахунок № НОМЕР_5 рахується за спадкодавцем ОСОБА_2 .
На випадок своєї смерті спадкодавець заповідального розпорядження не залишила.
У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України позивач, як спадкоємець за законом п'ятої черги, спадщину після смерті своєї бабусі прийняв, оскільки проживав разом з спадкодавцем у спадковому будинку на час її смерті, обробляв земельну ділянку.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Крім позивача, спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є син спадкодавця та батько позивача ОСОБА_1 , який не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.
Інших спадкоємців, та спадкоємців які б мали право на обов'язкову частку, передбачених ст.1241 ЦК України немає.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
За прийняттям спадщини позивач звернувся до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. Однак листом державного нотаріуса за № 179/01-16, позивачу було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 - немає можливості, оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, який повинен бути зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено п.4.15 та п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та в разі відсутності вказаних документів позивачу ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Саме з вказаних підстав позивачка змушена звернутися до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до положень п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою ( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено, згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» за № 134 від 20.02.2021 року, спадковий житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений та станом на лютий 2021р. становить 74096 (сімдесят чотири тисячі дев'яносто шість) грн.
Загальна корисна площа житлового будинку становить 57,8 м.кв., в тому числі житлова площа 38,8 м.кв.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 правовстановлюючі документи відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стаття 1265 ЦК України визначає, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 3.5. листа ВССУ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності па земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 125 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно та право на земельну частку (пай) у порядку спадкування, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СВАТ ім.Шевченка розміром 0,53 в умовних кадастрових гектарах та вартістю 8808 гривень, у порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийГ. І. Рішко