Справа № 278/264/21
21 квітня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович, -
28.01.2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстрований в реєстрі за № 59254, про стягнення з неї на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у сумі 78971,27 грн за кредитним договором №R53100213994В від 15.03.2012 року.
У засідання учасники справи або їхні представники не з'явились.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила розгляд справи проводити без її участі (а.с. 2-8).
Інші учасники справи причини своєї неявки або неявки своїх представників не повідомили, відзив або пояснення стосовно позовної заяви не подали, хоча про розгляд справи сповіщалися належним чином (а.с. 36, 37, 41, 42, 44, 45, 46, 47); своєї позиції щодо позову у порядку, передбаченому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 05.10.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 59254 (а.с. 52 звор. стор.).
Спірним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Аланд» заборгованість, що виникла за кредитним договором № R53100213994В від 15.03.2012 року, який було укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк» (а.с. 49-52).
За вказаним кредитним договром, у відповідності до виконавчого напису, що оспорюється, право вимоги заборгованості за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року в сумі 78471,27 грн перейшло до ТзОВ «ФК «Аланд» на підставі договору відступлення прав вимоги № 11/08/2020-ФА укладеного 11.08.2020 року на користь ТзОВ «ФК «Аланд».
У відповідності до умов, передбачених кредитним договром № R53100213994В, укладеним 15.03.2012 року між ПАТ "ВТБ Банк" та позивачем, строк його дії - до 15.03.2015 року (а.с. 49).
17.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П. В. за заявою ТзОВ «ФК «Аланд» та на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64170754 (а.с. 14-15).
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса був вчинений за відсутності доказів безспірності заборгованості.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.08.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Такими документами можуть бути: зокрема, документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з рахунків, на які боржник перераховує кошти, розписки, чеки тощо. Приймаючи рішення про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, стягувачу необхідно надати документи, які б підтверджували наступні умови, зокрема, чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості, визначений Постановою Кабінету Міністрів України; чи є в наявності та оформлені належним чином документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України, чи підтверджують наявні документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов'язання; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 (далі - Перелік) (п. 3.5 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. N 662 було внесено зміни до Переліку, якою, зокрема, його було доповнено новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року в частині доповнення Переліку вищезазначеним новим розділом визнано незаконною та нечинною.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14 офіційно оприлюднена Кабінетом Міністрів України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2008805-17#Text).
Отже, станом на день видачі спірного виконавчого напису розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку був нечинним.
За змістом Переліку, документами, за якими стягнення заборгованості за кредитними договорами провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, є нотаріально посвідчені кредитні договори (розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами").
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідачем на підтвердження безспірності зобов'язання було надано нотаріусу нотаріально посвідчений кредитний договір, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З матеріалів справи вбачається, що при вчиненні виконавчого напису № 59254 від 05.10.2020 року, нотаріусом не перевірено безспірність суми заборгованості, яку запропоновано стягнути, що є порушенням ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» та Глави 16 Розділу ІІ Наказу МЮУ «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» 22.02.2012 року № 296/5.
Крім того, в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що ТзОВ «ФК «Аланд», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № R53100213994В від 22.11.2012 року, на підставі договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-ФА укладеного 02.10.2019 року, направляв ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому в розпорядженні нотаріуса під час вчинення спірного виконавчого напису не було доказів визнання позивачкою суми заборгованості, пред'явленої до стягнення.
Разом з тим, у спірному виконавчому написі зазначено, що правонаступником первісного кредитора ПАТ «ВТБ Банк» є ТзОВ «ФК «Аланд».
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності підстав для правонаступництва ТзОВ «ФК «Аланд» після ПАТ «ВТБ Банк», та, як наслідок, законності вимог ТзОВ «ФК «Аланд» про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, укладеним з ПАТ «ВТБ Банк».
Доказів іншого сторонами суду не надано.
Отже, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обґрунтування ОСОБА_1 щодо вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. виконавчого напису від 05.10.2020 року, що зареєстрований в реєстрі за № 59254, з порушенням вимог закону є обґрунтованими, у зв'язку з чим його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову на відповідача. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 454,00 грн за вимогу про забезпечення позову (а.с. 23) та судовий збір в сумі 908,00 грн, сплачений останньою при звернені до суду з даним позовом (а. с. 1).
На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький Павло Вікторович - задовільнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстрований в реєстрі за №59254, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 78971,27 грн за кредитним договором №R53100213994В від 15 березня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви та 454,00 грн судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 30 квітня 2021 року.
Суддя О. М. Дубовік