ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 квітня 2021 року Справа № 923/602/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу
за позовом: Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 38697264, пров. Козацький, 10, м. Херсон,
до: Приватного підприємства "ЛЕВАС", код ЄДРПОУ 24117095, вул. Фритаун, 90, м. Херсон,
про зобов'язання виконати умови договору,
Прокурором подано до Господарського суду Херсонської області позовну заяву в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації з вимогою «Зобов'язати ПП “Левас»” виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою № 31 від 09.07.2018, укладений між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації та 1111 «Левас», а саме: виконати в повному обсязі послуги вартістю 21 225,52 грн., встановлені пунктами 1.1., 3.3.1. - 3.3.5. угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.»
Звертаючись до суду прокурор обґрунтував заяву такими обставинами.
09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (далі - Замовник) та Приватним підприємством «Левас» (далі - Виконавець) укладено договір № 32 (з додатками до договору) на надання послуги з розробки проекту землеустрою, який є договором підряду. Відповідно до договору Виконавець у 2018 році надає Замовнику послугу з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення «Стояни».
За договором Замовник прийняв на себе зобов'язання, пов'язані з наданням для опрацювання первинних документів, проведення оплати за договором і прийняття виконаних робіт за актом приймання-передачі, а Виконавець зобов'язався надати послуги у строк, встановлений договором та додатками до нього.
Свої обов'язки за вказаним договором позивач виконав повністю та своєчасно перерахував на рахунок відповідача вартість наданих послуг в сумі 21 225,52 грн.
Сторонами складено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-010077 від 19.12.2018, який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками обох сторін, згідно якого відповідач передав, а позивач без будь-яких зауважень прийняв у повному обсязі технічну документацію із розробки проекту землеустрою відносно земельної ділянки заповідного урочища місцевого значення «Стояни».
Однак, прокурор стверджує, що ним встановлено обставини, які вказують на те, що відповідачем зобов'язання, передбачені п.п. 3.3. договору щодо розробки проекту землеустрою та надання держаної експертизи вказаного проекту фактично не виконано, що вказує на порушення умов договору, а Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації прийняв та оплатив роботи, які не відповідають умовам договору та не є виконаними.
Прокурор стверджує, що відповідач як Виконавець послуг відмовився виконати календарний план та технічне завдання до договору щодо виготовлення та погодження проекту землеустрою в органах виконавчої влади та замовлення державної експертизи проекту землеустрою, чим порушив норми, встановлені ст. 28 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено, що виконувати роботи із складання документації із землеустрою необхідно у строк, передбачений Договором.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах відсутні докази, що вказують на відмову відповідача виконати певні дії або певні роботи.
Навпаки, надані матеріали підтверджують виконання усіх робіт та їх здачі-приймання за договором.
Прокурор листом від 02.04.2021 голова ліквідаційної комісії позивача повідомила прокурора, що претензійна та позовна робота за виявленим фактом не здійснювалася, а сам факт виявлено в процесі ліквідаційної процедури. При цьому звернутися до суду не було можливості через утворення нового департаменту наприкінці бюджетного року. В той же час, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не повідомив про те, чи будуть ним вживатися відповідні заходи для відновлення та захисту прав держави.
Листом від 22.04.2021 прокурор повідомив позивача про наявність підстав для примусового зобов'язання виконання умов договору в судовому порядку та ознак неналежного виконання обов'язків щодо захисту інтересів держави Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду суд керується таким.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Стаття 131-1 Конституції передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частин третьої - п'ятої ст.. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої ст. 174 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. (частина третя).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
Аналіз положень частин третьої-п'ятої ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини третьої ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19 (пункти 45, 46, 47).
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 34, 36, 50) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру");
- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;
- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
Як зазначено у позовній заяві, прокурор звернувся до суду з метою зобов'язання виконання умов господарського договору, який за доданими матеріалами і твердженнями прокурора є виконаним повністю, про що свідчить акт приймання виконаних робіт та повна сплата вартості наданих послуг.
У позовній заяві прокурор наводить доводи про необхідність захисту учасника господарського договору, а не органу державної влади чи управління, не наведено статусу позивача як компетентного органу, що у передбачений законом спосіб, повинен здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Положення або іншого документу, яким визначено юридичний статус позивача як органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, до матеріалів позовної заяви не надано.
У постановах Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №204/6292/18 та від 17.06.2020 у справі №204/7119/18 викладено правовий висновок, за яким основними ознаками органів державної влади є: органи держаної влади є складовою частиною апарату (механізму) держави, уповноважені на здійснення завдань і функцій держави, наділені повноваженнями від імені держави (державно-владними повноваженнями). Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис.
За таких обставин суд доходить висновку, що прокурором не підтверджено перед судом підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Позовна заява підлягає поверненню.
Повертаючи позовну заяву суд також зазначає, що подані матеріали вказують на ознаки протиправних дій щодо використання бюджетних коштів без наявних правових підстав при здійсненні розрахунків за роботи які не виконано. Відповідно до частини сьомої Закону «Про прокуратуру» у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Згідно приписів п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Керуючись п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суд
1. Заяву та додані документи повернути прокурору без розгляду.
Додаток: позовна заява № 15/1-1519-21 від 27.04.2021 з додатками, у тому числі оригінал платіжного доручення № 720 від 27.04.2021, всього матеріалів на 41 арк.
Відповідно до ч. 2 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя П.Д. Пригуза