Єдиний унікальний номер: 379/182/20
Провадження № 2-др/379/6/21
16 квітня 2021 року
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олега Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат,
17.03.2021 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олега Васильовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі, з єдиним унікальним № 379/182/20, за уточненим позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в частині стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги адвокатом в сумі 5000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що 16.03.2021 рішенням Таращанського районного суду Київської області уточнений позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто на користь банку 36118,86 грн - заборгованість за тілом кредиту та судовий збір. Проте, судом не вирішено питання щодо стягнення витрат понесених відповідачем при розгляді даної справи на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги за №38/20 від 27.02.2020.
Оскільки, він, як представник відповідача, до закінчення судових дебатів заявив клопотання про стягнення з позивача судових витрат в даній справі, а в судовому рішенні відсутнє питання щодо їх розподілу, останній звернувся до суду з даною заявою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причин неявки суд не повідомив.
Відповідач та його представник адвокат Якименко О.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача - адвокат Якименко О.В. у заяві про ухвалення додаткового рішення просив розглянути заяву без участі відповідача та його представника, заяву підтримує.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 16.03.2021 по справі № 379/182/20 уточнений позов акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором № б/н від 04.04.2013 в розмірі 36118,86 грн (тридцять шість тисяч сто вісімнадцять гривень вісімдесят шість копійок) та судовий збір в розмірі 1546,26 грн.
В зв'язку з тим, що при винесенні вказаного рішення, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, про які було заявлено клопотання до закінчення судових дебатів представником відповідача - адвокатом Якименком О.В., 17.03.2021 останній звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що складаються з витрат по наданню правничої допомоги адвокатом в сумі 5000,00 грн.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача - адвокатом Якименком О.В. подано:
копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3207/10 (т. 1 а.с.63).
договір № 38/20 про надання правничої допомоги адвокатом від 27.02.2020, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Якименком О.В. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору в порядку та на умовах, визначених у договорі Виконавець зобов'язується надати Замовнику правничу допомогу по захисту інтересів замовника у справі № 379/182/20 за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
копію акту виконаних робіт від 27.02.2020 до договору про надання правничої допомоги адвокатом від 15.03.2021, згідно якого, виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги у формі: представництво інтересів замовника у справі № 379/182/20 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Загальна вартість наданих послуг складає 5000,00 грн;
копію квитанції № 38/21 від 15.03.2021 про оплату ОСОБА_1 гонорару за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі 5000,00 грн.
Як зазначив Верховний Суд постанові № 753/15683/15 від 26 вересня 2018 року розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, наявні в матеріалах справи договір про юридичні послуги, меморіальний ордер, опис наданих послуг та додаткових витрат і акт приймання виконаної роботи не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Суд вважає, що вказані документи можна визнати належними доказами на підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу, а тому вимоги щодо відшкодування витрат за надання юридичної допомоги, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають до часткового задоволення, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.
Так, виходячи із складності справи та виконаних адвокатом робіт по даній справі, витраченого ним часу, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 379/18/2/20 номер провадження 2/379/40/21, яким заяву задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги задоволено частково, а саме задоволено 73,56% розміру позовної вимоги. Отже, підлягає до стягнення 26,44% від 5000 грн, що складає 1322 грн.
На підстави викладеного, керуючись статтями 127, 133, 137, 141, 246, 247, 263-265, 270, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Якименка Олега Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 379/182/20 номер провадження 2/379/40/21 за позовомакціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , витрати, пов'язані з професійною правничою (правовою) допомогою в розмірі 1322,00 грн (одна тисяча триста двадцять дві гривні 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін