Справа № 214/863/21
2-о/214/60/21
Іменем України
14 квітня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Шевченко Ю.С.
заявниці - ОСОБА_1
представника заявниці - ОСОБА_2
свідка - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 подану її представником - адвокатом Дербіним Дмитром Олександровичем, заінтересовані особи - Територіальна громада в особі Виконавчого комітету Саксаганської міської ради, про встановлення факту родинних відносин та встановлення спадщини, суд -
Заявниця ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою яку уточнила, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме відносин, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є її рідною тіткою.
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_4 . Після смерті її тітки відкрилась спадщина на 1/3 частку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . Статтею 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За час життя ОСОБА_4 заповіт складено не було, що може бути підтверджено відповідним запитами приватного нотаріуса в спадковій справі. Вона, ОСОБА_1 , спадкує частку своєї тітки ОСОБА_4 за правом представлення. Просить суд звернути увагу, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 доводиться їй рідною тіткою по лінії моєї матері ОСОБА_5 , яка доводиться останній рідною сестрою. Просить суд звернути увагу на той факт, що самостійно отримати документи, які підтверджують факт родинних стосунків з її тіткою ОСОБА_4 одержати є неможливим, оскільки реєстрація народження її матері та тітки відбулось в Російській Федерації. Відповідно до ч. З ст. 1266 Цивільного кодексу України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері., батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Після смерті її тітки - ОСОБА_4 , вона, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Кульбіди Є.М. щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на частку вищевказаного нерухомого майна, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що неможливо встановити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з спадкоємцем ОСОБА_1 та відсутній факт прийняття спадщини спадкоємцем. На сьогоднішній день відсутні інші спадкоємці за законом, які б могли звернутися заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Факт родинних відносин між нею, ОСОБА_1 та моєю тіткою - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт прийняття мною спадщини може бути підтверджено показаннями свідків, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України, про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 року зі змінами від 25.05.1998 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану. Виходячи з цього та згідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 1ст. 55 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і. громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод. Відповідно до частини 3, 5 ст. 1268 ЦК України., спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Так, просить суд звернути увагу на той факт, що вона, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті своєї тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки проживала разом з нею на день її смерті за однією адресою. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р., якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У відповідності ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Враховуючи той факт, то місцем мого проживання є квартира АДРЕСА_1 , тому з даною заявою вона звертаюсь саме до Саксаганського районного суду м Кривого Рогу. Вона, ОСОБА_1 , підтверджує, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно п.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 свою заяву підтримала та просила задовольнити заявлені вимоги.
Представник заявниці ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив заявити завлені вимоги.
Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання заяв не надавав, у зв'язку з чим, на підставі ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Допитаний судом в якості свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_7 та померлу ОСОБА_4 , знає тривалий час. ОСОБА_4 доводилася ОСОБА_8 тіткою. Мати ОСОБА_9 та ОСОБА_4 були рідними сестрами між собою. Також він, свідок, знав бабусю та прабабусю ОСОБА_10 . Знає їх добре, так як вони тривалий час є його сусідами. ОСОБА_7 знає з народження.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: свідоцтво про народження (а.с.8), постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 13), довідка про реєстрацію шлюбу (а.с. 14), свідоцтва про смерть (а.с. 15, 16), свідоцтво про народження (а.с. 17). Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».
Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.
Суд вважає належними доказами: свідоцтво про народження (а.с.8),довідку про реєстрацію шлюбу (а.с. 14), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що матір'ю заявниці є ОСОБА_11 , дівочим прізвищем якої є « ОСОБА_12 ».
Суд вважає належним доказом: свідоцтво про смерть (а.с. 15), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме факт смерті ОСОБА_4 .
Суд вважає належним доказом: свідоцтво про народження (а.с. 17), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджує заявлені вимоги, а саме, що батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Суд вважає належним доказом: постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 13) так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме факт звернення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом.
Суд вважає належним доказом показання свідка ОСОБА_3 , так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме факт родинних стосунків між заявницею та померлою ОСОБА_4 .
Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази та показання свідка допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.
Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази та покази свідка є достовірними.
Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.
13.01.1989 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_15 , від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що встановлено свідоцтвом про народження та довідкою про реєстрацію шлюбу(а.с. 8,14).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що вбачається зі свідоцтва про смерть (а.с. 15).
Мати заявниці - ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводилися одна одній рідними сестрами, що встановлено поясненнями представника заявниці та свідка ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частки нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що встановлено поясненнями представника заявниці.
Представник заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 ., однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з неможливістю встановити родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_4 та спадкоємцем ОСОБА_1 , що вбачається з постанови (а.с. 13).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли від нього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника, зокрема права на спадщину.
Аналізом встановлених судом обставин справи та доказів, наданням їм оцінки в сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як між рідними племінницею та тіткою. Зазначені обставини ніким не оспорюються, будь-яких заперечень чи доказів в їх спростування щодо родинних відносин між заявницею та спадкодавцем суду не надано, та в ході судового розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення вказаного факту необхідно заявниці для реалізації своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 на належне їй за життя майно, а встановити даний факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог із встановленням вказаних фактів, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст.294 ЦПК України, у зв'язку з чим понесені заявником судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 263-265, 267, 268, 273, 280, 293, 294, 315-319, 351-352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_10 , подану її представником - адвокатом Дербіним Дмитром Олександровичем, заінтересована особа виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити фактродинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, що ОСОБА_4 є рідною тіткою ОСОБА_10 . Судові витрати по справі покласти на заявника.
На рішення суду заявником може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою заінтересованої особи, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 19 квітня 2021 року.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов