Справа № 761/15220/21
Провадження № 1-кс/761/9270/2021
27 квітня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про відновлення порушених прав
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про відновлення порушених прав.
Клопотання мотивовано тим, що 27 листопада 2020 року Шевченківським районним судом міста Києва у справі № 761/15831/20 постановлено вирок, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч. 3 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись із таким рішенням, у зв'язку із значним порушення норм процесуального та матеріального права що призвели до призначення покарання неспівмірного із тяжкістю кримінального правопорушення та особою обвинуваченого, стороною захисту подано апеляційну скаргу на вказаний вирок.
Як зазначає захисник, ОСОБА_3 має хронічні захворювання, стан його здоров'я значно погіршився у зв'язку із перебуванням тривалий час у місці позбавлення волі без належного медичного забезпечення. Крім того, у зв'язку із грубим ігноруванням прав ОСОБА_3 під час розгляду справи відносно нього суддею першої інстанції, ОСОБА_3 проковтнув залізний предмет з метою бути почутим (звернути увагу на себе).Вказана подія відбулась 26 листопада 2020. По теперішній час ОСОБА_3 не надана належна медична допомога, тобто сторонній предмет залишається у внутрішніх органах ОСОБА_3 погіршуючи стан здоров'я від чого останній фізично страждає від болю, який з кожним днем посилюється.Для вирішення цього питання сторона захисту також зверталась до СІЗО для отримання інформації щодо наявності можливості надання відповідної допомоги. Фактичної відповіді по суті СІЗО не надано.
Крім того, захисник зазначає, що частиною четвертою резолютивної частини вироку, постановлено продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили.
21 січня 2021 року ухвалою Київського апеляційного суду відкрито апеляційне провадження щодо оскарження вказаного вироку.
Наступне судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги на вирок відбудеться 31.05.2021.
Тобто, враховуючи положення ст. 532, ст. 395 КПК України вказаний вирок наразі не набув законної сили.
Відповідно положень ч.1 ст. 197 КПК строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На думку захисника, ч. 1 ст. 199 КПК встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу суд додержується правил, передбачених розділом II КПК, зокрема статті 131, 132, 176, 177 - 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 200, 201, 203 КПК України.
Отже, враховуючи вказані норми КПК для законного утримання ОСОБА_3 під вартою сторона обвинувачення мала подати клопотання в порядку статтей 197, 199 КПК за п'ять днів до закінчення строку дії запобіжного заходу.
Вирок постановлено 27 листопада 2020 року, шістдесятиденний термін сплив 27 січня 2021 року. Отже, сторона обвинувачення, якщо вбачала за необхідне могла подати клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 23 січня 2021 року. Проте, наразі відсутня інформація щодо наявності будь-яких клопотань з цього приводу.
Враховуючи вищезазначене, захисник просить: негайно звільнити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі судового засідання.
Вивчивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
За ч.2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обгрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Частина 3 цієї статті Кодексу є похідною від попередніх частин статті і визначає обов'язок слідчого судді звільнити позбавлену свободи особу за результатами розгляду питання у судовому засіданні, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
На запит слідчого судді ДУ «Київський слідчий ізолятор» направила супровідний лист та копію вироку зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_3 27.11.2020 засуджений Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; строк відбування покарання рахується з 04.03.2020; зараховано за правилами, передбаченими ч.5 ст.72 КК України, в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 04.03.2020 до дня набрання вироком законної сили за правилами, визначеними ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді тримання від вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили; станом на 27.04.2021 кримінальне провадження знаходиться в Київському апеляційному суді.
Таким чином слідчий суддя вважає, що перебування ОСОБА_3 в ДУ "Київський слідчий ізолятор" за наявності вироку Шевченківського районного суду м.Києва, зокрема яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням залишеного без змін обраного запобіжного заходу - тримання під вартою, не суперечить законодавству і не свідчить про незаконне позбавлення його свободи.
З огляду на викладене порушень прав ОСОБА_3 , пов'язаних з перебуванням його на даний час в ДУ "Київський слідчий ізолятор", слідчий суддя не вбачає, а тому підстави для постановлення ухвали щодо його здійснення доставки до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його свободи - відсутні.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що перевірка законності та обґрунтованості вироку, постановленого судом першої інстанції, в тому числі і в частині призначеного покарання та залишеного без змін запобіжного заходу, здійснюється виключно судами апеляційної та касаційної інстанцій в порядку та строки, визначені законодавством.
Керуючись ст. ст. 206, 532 КПК України слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про відновлення порушених прав - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1