печерський районний суд міста києва
Справа № 757/34628/20-ц
"28" квітня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань - Пітей О. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Правекс-банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1015-001/07Ф від 29 травня 2007 року,
У серпні 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана заява ТОВ «ФК «Фінтайм капітал» про заміну сторони стягувача з виконання судового рішення на підставі укладеного 05 червня 2020 року з ТОВ «ФК «Авістар», з яким попередньо 27 грудня 2016 року укладено аналогічний правочин ПАТ «КБ «Правекс Банк», договору про відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким право грошової вимоги перейшло до заявника.
За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
У судове засідання, про яке повідомлені були належним чином, учасники розгляду не з'явилися, заяви з процесуальних питань або по суті не надходили від них до суду.
Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і прийшов до наступних висновків.
06 листопада 2009 року рішенням Постійно діючого Незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» у справі 9/9 присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1015-001/07Ф від 29 травня 2007 року у розмірі еквівалентному 306 405, 00 доларів США, що за курсом НБУ на день здійснення розрахунку станом на 01 жовтня 2009 року становить 2 452 465, 62 грн, та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 79 713, 19 грн.
30 листопада 2009 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва у цивільній справі № 6-11544/09 задоволено заяву АКБ «Правекс банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс банк», та стягувачу 07 грудня 2009 року видано виконавчий лист згідно з рішенням Незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», яким на користь АКБ «Правекс банк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто суму коштів в розмірі 2 452 465, 62 грн та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 79 713, 19 грн.
27 грудня 2016 року між ПАТ КБ «Правекс-банк» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Авістар» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги за Кредитними договорами, за умовами якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами, в тому числі, за договором про відкриття кредитної лінії №1015-001/07Ф від 29 травня 2007 року.
29 травня 2017 року ухвалою суду замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва № 6-11544/09 щодо боржника ОСОБА_1 з ПАТ КБ «Правекс банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», а ухвалою суду від 29 листопада 2017 року також і щодо боржника ОСОБА_2
05 червня 2020 року між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» укладено договір № 05062020 купівлі-продажу прав вимоги, у підпункті 1.1. якого визначено, що відповідності до умов цього договору, продавець зобов'язується передати покупцеві право вимоги до боржника за кредитними договорами, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вище право вимоги та сплатити продавцеві грошові кошти у порядку та розмірі, передбачених ст. 4 цього договору.
Відповідно до підпункту 3.1 договору визначено, що право вимоги до боржника переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі права вимоги, що є невід'ємною частиною цього договору, який підписується відповідно до вимог пунктів 3.2 цього договору.
Пункт 1 акту приймання-передачі прав вимоги від 05 червня 2020 року, який складений на виконання умов договору містить інформацію про передачу права вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі кредитного договору № 1015-001/07Ф від 29 травня 2007 року.
Відповідно до частини першої ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Приписами частини першої ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною п'ятою ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі згідно з правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.
Керуючись ст.ст. 1-23, 352-355, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» на Товариство з обмеженою відповідальність «Фінтайм Капітал» (код у Єдиному державному реєстрі підприємств в організацій України 40424878, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36, поверх 4, літ. Д (нежиле приміщення 45Г, 1 групи приміщень) як на правонаступника за правом грошової вимоги у виконавчому провадженні на примусове виконання виконавчого листа № 6-11544/09 щодо боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), виданого 07 грудня 2009 року Печерським районним судом м. Києва, на підставі рішення Постійно діючого Незалежного третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» у справі 9/9 присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 1015-001/07Ф від 29 травня 2007 року у розмірі еквівалентному 306 405, 00 доларів США, що за курсом НБУ на день здійснення розрахунку станом на 01 жовтня 2009 року становить 2 452 465, 62 грн, та витрати по оплаті третейського збору у розмірі 79 713, 19 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова