Іменем України
29.04.2021 Справа №607/7695/21 Провадження № 1-кс/607/2507/2021
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010002870 від 30.09.2019 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, з повною середньою освітою, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, особи з інвалідністю третьої групи, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
29.04.2021 старший слідчий слідчого відділу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010002870 від 30.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, за фактом придбання, зберігання та збуту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - концентрату з макової соломи та за фактом придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту.
29.04.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчий вважає, що у кримінальному провадженні № 12019210010002870 від 30.09.2019 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Також необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого та просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, зокрема особисте зобов'язання. Додатково зазначив, що ризики у цьому провадженні належним чином не обґрунтовані та що оперативна закупка, яка була проведена правоохоронними органами, є провокацією до вчинення кримінального правопорушення. Також вказав, що ОСОБА_4 є особою, яка страждає від наркотичної залежності, а тому їй необхідно проходити лікування.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника. Додатково зазначила, що на даний час проходить замісну підтримувальну терапію, відтак періодично повинна прибувати до медичного закладу для отримання лікування. Також зазначила, що проживає разом із престарілою матір'ю, 1940 року народження, та сином, який є особою з інвалідністю 3 групи.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, а також документи, надані у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010002870 від 30.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
29.04.2021 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та її можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) від 03.04.2020, який повідомив про те, що ОСОБА_4 неодноразово пропонувала йому придбати наркотичний засіб, а саме «опій»; протокол про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 18.05.2020, в якому зафіксовано факт збуту ОСОБА_4 особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.06.2020, в якому зафіксовано факт збуту ОСОБА_4 особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено; протокол допиту свідка ОСОБА_7 (анкетні дані змінено) від 18.05.2020, в якому зазначені обставини проведення оперативної закупки наркотичної речовини у ОСОБА_4 ; висновок експерта за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № 2/1-600/20 від 11.08.2020; протокол обшуку від 22.12.2020, під час якого за місцем проживання ОСОБА_4 було вилучено наркотичні засоби; висновок експерта за результатами судової експертизи матеріалів, речовин та виробів№ СЕ-19/120-21/287-МРВ від 19.04.2021.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В обґрунтування застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідка, які будуть надані останнім безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ним в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідком своїх показань на користь підозрюваної або відмови від дачі показань остання може впливати на вказану особу у незаконний спосіб. При цьому слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що такий свідок є «залегендованим» і підозрювана не обізнана про його особу. Враховуючи, що свідком є особа, яка зазначає, що особисто придбала у ОСОБА_4 наркотичний засіб, слідчий суддя вважає, що підозрювана може бути знайома зі свідком і ймовірність її впливу на свідка з метою дачі ним неправдивих показань або їх зміни на користь підозрюваної є досить високою.
Так само і ризик того, що підозрювана може вчиняти інше правопорушення, зокрема пов'язане з придбанням, зберіганням або збутом наркотичних речовин, є доведеним стороною обвинувачення. Враховуючи, що ОСОБА_4 інкримінується факт збуту наркотичних засобів на початку 2020 року, а в подальшому під час обшуку за місцем її проживання знову були виявлені наркотичні засоби, що підтверджується доданим до клопотання протоколом обшуку від 22.12.2020, слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_4 і в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з обігом наркотичних засобів.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду не є доведеним прокурором належними та допустимими доказами. Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, серед яких і таке, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, що може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду, а відтак і суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Однак такий ризик спростовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 проживає разом із престарілою матір'ю та сином, який є особою з 3 групою інвалідністю. Відтак міцність соціальних зв'язків підозрюваної є достатньо високою, що значно зменшує можливість залишення останньою місця свого проживання. Крім цього, стан здоров'я ОСОБА_4 передбачає періодичне, кожні десять днів, відвідування медичного закладу для проходження замісної терапії, що також ускладнює для підозрюваної можливість її переховування.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрювана може переховуватись від слідства та/або суду не є доведеним у судовому засіданні, а відтак не може покладатись в основу рішення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Так само слідчий суддя вважає, що посилання прокурора на ризик, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не є доведеним стороною обвинувачення належними доказами. Доводи прокурора, що ОСОБА_4 може сховати невідшукані органом досудового розслідування кошти, які були нею отриманні за незаконний збут наркотичних речовин, спростовується тим, що збут наркотичних речовин мав місце ще у 2020 році, після цього у ОСОБА_4 було проведено декілька обшуків, проте кошти віднайдені так і не були. Відтак малоймовірним є те, що вони все ще зберігаються у ОСОБА_4 та/або можуть бути нею сховані. Більше того перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом за місцем свого проживання жодним чином не зможе усунути такий ризик.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Разом з тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є домашній арешт у нічну пору доби.
При цьому слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрювана проживає разом із престарілою матір'ю та сином, який є особою, яка має 3 групу інвалідності, та який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, а також відсутність у ОСОБА_4 інших членів сім'ї, які могли б забезпечувати потреби родини, зокрема щодо придбання продуктів харчування та медичних препаратів, які необхідні як підозрюваній, так і її сину та матері.
Відтак, враховуючи соціальні зв'язки підозрюваної, які є досить міцними, її стан здоров'я та необхідність відвідувати медичний заклад для проходження замісної підтримувальної терапії, слідчий суддя вважає, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені у клопотанні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 , крім обов'язку повідомляти про зміну місця роботи, так як остання не є працевлаштованою.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010002870 від 30.09.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовити.
Встановити строк дії ухвали до 27.06.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1