Єдиний унікальний номер: 379/287/21
Провадження № 3/379/133/21
23 квітня 2021 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , генерального директора ТОВ «Агрофірма Ріжки», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , як генеральний директор ТОВ «Агрофірма Ріжки», вчинив порушення податкового обліку: ведення податкового обліку з порушенням, а саме порушено: пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 198,5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено ПДВ за листопад 2020 87087 грн; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) - не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2020 на суму ПДВ 87087 грн (обсяг 435435 грн); ст.. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено плату за землю (орендну плату) за 2019 рік на суму 3004, 44 грн.; п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами та доповненнями); ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Проте, згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки, з матеріалів справи вбачається, що з моменту вчинення правопорушень минуло більше трьох місяців, вважаю за необхідне закрити провадження в справі, в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
При цьому, хоча нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі, вважаю, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч. 2 ст. 283КУпАП є обов'язковим і для цього виду постанов. Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Зважаючи на зазначену вище правову позицію ЄСПЛ у питанні порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, вважаю, що закриття справи у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за своєю суттю є закриттям справи із нереабілітуючих підстав, що указує на можливість визнання вини.
Керуючись ст.ст. ст.38, п. 7 ст. 247, 268, 283-285, 287 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: В. І. Зінкін