Справа №274/802/21
Провадження №3/0274/551/21
Іменем України
"28" квітня 2021 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Яковлєв О.С. розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, працює неофіційно, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно з протоколом, що надійшов до суду, 28.01.2021 о 13-00 год. поблизу будинку № 20 по вул. Соборній в м. Бердичеві ОСОБА_1 перебував без документів, що посвідчують особу, статус громадянина, чим порушив п.п. 2 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від. 09.12.2020 року, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що протокол, складений відносно нього, не підписував, підпис у протоколі не його, та пояснення в протоколі, викладені не його почерком.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У протоколі про адміністративні правопорушення працівниками поліції зроблено посилання на Постанову Кабінету Міністрів України, як на нормативний акт, що забороняє пересуватися людині на території України без документу, що посвідчує особу.
Однак такі положення протоколів прямо суперечать Конституції України, так як створюють умову та перешкоду для реалізації гарантованої свободи пересування, але обмеження цієї свободи можливе виключно на підставі закону, а не Постанови КМУ.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії, у зв'язку з чим у справі підлягають застосуванню норми ч. 1 ст. 33 Конституції України.
Крім того, Згідно з ч. 1 ст. 44-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 заперечує проти складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколі щодо вчинення останнім неправомірних дій, суддя приходить до висновку про відсутність події та складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 283, 284, 247 п. 1, 44-3 ч. 1 КупАП, суддя
Закрити провадженні у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя О.С. Яковлєв