30 квітня 2021 року м.Чернігів Справа № 620/1584/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клопота С.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 на суму 1200 грн. в 2017 році, 1265 грн. в 2018 році, 1295 грн в 2019 році, 1390 грн. в 2020 році.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2017- 2020 роки, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, у розмірі 23625 грн. (двадцять три тисячі шістсот двадцять п'ять ) грн. 00 коп..
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій, а тому відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України у № 3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте на порушення вимог цього Закону відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою КМУ від 19.02.2020 № 112, на підставі пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України. Водночас у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст. 12 Закону № 3551-XII. Однак відповідач на звернення позивача протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги.
Ухвалою судді від 10.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.03.2021 ухвалою суду провадження у справі поновлено та проведено заміну Управління праці та суцільного захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради (далі - Управління) на належного відповідача Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що обсяги видатків на виплату разової грошової допомоги учасникам бойових дій на 2020 рік відповідають розмірам, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а тому правові підстави для виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в іншому розмірі відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копіями посвідчень наявних в матеріалах справи, та на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Позивач отримав вказану допомогу в розмірі 1390,00 грн.
Не погоджуюсь з діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Згідно з ч.3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначено в постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №440/2722/20, правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон № 3551-XII. 01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком». Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону. Отже, на час виплати ОСОБА_1 у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Оскільки позивач є учасником бойових дій, то відповідно до наведених висновків Великої палати Верховного Суду та положень ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367- XIV), має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, враховуючи внесені рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зміни у законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що позивачу відповідачем мала бути виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 8190,00 грн. (1638*5). Разом з тим, згідно наданої відпоідачем інформації, на картковий рахунок позивача було перераховано кошти в сумі 1390,00 грн., що суперечить положенню статті 12 Закону №3551-ХІІ. Сума недоотриманих позивачем коштів складає 6800,00 грн.
За таких обставин та з урахуванням того, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/14/20), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та стягнення з нього недоотриманих позивачем коштів.
Разом з тим, враховуючи, що підпункт 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України доповнено пунктом 26, був чинним на момент проведення позивачу виплат у 2017-2019 роках, розмір оспорюваної допомоги за вказаний період відповідачем визначено правомірно, тому у задоволенні позовних вимог у вказаній частині позивачу слід відмовити.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул.Івана Мазепи, 19, м.Чернігів,14017) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в меншому розмірі, ніж передбачено частиною четвертою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 30 квітня 2021 року.
Суддя С.Л. Клопот