Номер провадження: 11-сс/813/589/21
Номер справи місцевого суду: 494/32/21 1-кс/494/230/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.04.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря с/з ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 25.03.2021 року, якою було задоволено клопотання слідчого СВ №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160460000193 від 02.01.2020 року, про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 25.03.2021 року було задоволено клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , так як слідчий суддя прийшов до висновку про те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено, що ризики, встановлені в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу,не зменшилися, а також доведена необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного до закінчення проведення процесуальних слідчих дій, зазначених в клопотанні.
Зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та поставити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, так як слідчий суддя не врахував, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м'яких запобіжних ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя не врахував, що підозрюваний має цивільну дружину та місце проживання.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що на теперішній час підозрюваному змінений запобіжний захід на не пов'язаний з триманням під вартою, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до приписів ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При цьому, ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Апеляційний суд в повному обсязі дослідив матеріали провадження та, з огляду на положення ст. 199 КПК України, вважає, що висновки в оскаржуваній ухвалі слідчого судді про наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені в попередніх судових рішеннях ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися, а також доведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, знаходять підтвердження.
Так, оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про те, що прокурором під час розгляду клопотання доведені доказами обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, зокрема, що ризики, встановлені в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходуне зменшилися, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам, а також, що досудове розслідування триває, необхідні слідчі дії не проведені в повному обсязі.
Крім того, з ухвали слідчого судді вбачається, що під час судового розгляду, на виконання вимог ст. 199 КПК України, були досліджені обставини, зазначені в клопотанні про продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , на підставі яких слідчий суддя встановив, що прокурором належним чином обґрунтована наявність підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що слідчий дотримався зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, адже клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного обґрунтовано належним чином, а його доводи підтверджуються доданими до нього доказами.
Так, органами досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме у тому, що 02.12.2020 року, близько 02:30 години, за попередньою змовою ОСОБА_10 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі марки «ВАЗ 2101» д/з НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 , направилися до домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_11 . ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_10 , через не зачинену металеву хвіртку проникли на територію вище вказаного домоволодіння, після чого підійшовши до вхідних дверей житлового будинку, які були зачиненні на замикаючий пристрій, ОСОБА_7 , шляхом їх вибиття плечем, відчинив дані вхідні двері, через які він спільно з ОСОБА_10 проникли до приміщення житлового будинку родини ОСОБА_12 . Перебуваючи в приміщенні житлового будинку, а саме в одній із кімнат, де на той час відпочивала ОСОБА_11 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_13 , ОСОБА_7 з ОСОБА_10 розбудили ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , розуміючи, що їх протиправні дії помітні потерпілим, відкрито заволоділи майном ОСОБА_11 на загальну суму 3365 грн.
На підтвердження наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення до матеріалів клопотання слідчим надані зібрані у кримінальному провадженні докази.
Апеляційний суд, з урахуванням наведених в клопотанні конкретних обставин кримінального провадження, а такождоказів, які долучені до матеріалів клопотання на підтвердження вимог клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_7 , вважає, що зазначені обставини та докази, в своїй сукупності, на даній стадії кримінального провадження, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри апеляційний суд вважає безпідставними.
Крім того, наявність вказаної обґрунтованої підозри та заявлених у кримінальному провадженні ризиків вже була встановлена слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , яка була залишена без змін ухвалою апеляційного суду під час її апеляційного оскарження.
Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про наявність обґрунтованість підозри та наявність ризиків для продовження відповідного запобіжного заходу, а тому апеляційний суд не має повноважень надавати оцінку допустимості та належності доказів, доданих в обґрунтування клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу.
Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про те, що в судовому засіданні прокурор довів, що ризики, встановлені при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.
Зокрема, враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186КК України, за вчинення якого, в разі доведеності його вини, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик того, що підозрюваний враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі встановлення його вини, може вдатися спроб переховуватися від органів досудового розслідування і суду.
При цьому, апеляційний суд враховує, що, відповідно до пунктів 34-36 рішення Європейського суду «Москаленко проти України», обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його взяття під вартою.
Також апеляційний суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків та потерпілу, з метою зміни останніми показань.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_7 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
В апеляційній скарзі зазначено про наявність у підозрюваного міцних соціальних зав'язків, однак відповідними доказами не доведені міцні соціальні зав'язки ОСОБА_7 .
Наявність місця проживання та дружини беззаперечно не свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, навпаки дані щодо особи підозрювано, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, свідчать про протилежне.
Таким чином, перевіривши судове рішення та матеріали провадження, апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про те, що в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не обґрунтований висновок про те, що не зменшилися ризики, які були встановлені при застосуванні запобіжного заходу, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як з зазначених обставин слідчим суддею були надані належні оцінка та мотивування прийнятого рішення, які, в сукупності з іншими обставинами, стали підставою для вирішення питання про продовження строку підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що на теперішній час досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, завершується проведення всіх необхідних процесуальних та слідчих дій, а також збір доказів.
Апеляційний суд вважає, що у клопотанні слідчий та прокурор навели обґрунтовані обставини, на підставі яких завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 неможливо.
Зокрема, на даний час у кримінальному провадженні необхідно вчинити певні слідчі процесуальні дії, а саме провести слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_10 ; зібрати характеризуючи дані на підозрюваних; визнати потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та допитати його; виконати вимоги ст.ст.290,291 КПК України.
В апеляційній скарзі підставою для скасування ухвали слідчого судді також зазначено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке, на думку захисника, полягає в тому, що судовий розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою був проведений за відсутності захисника.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна власноручна заява підозрюваного ОСОБА_7 про розгляд зазначеного клопотання без участі його захисника.
З журналу судового засідання вбачається, що зазначена заява підозрюваного ОСОБА_7 була слідчим суддею досліджена та прийнята, так як, у даному випадку, участь захисника у кримінальному провадженні не є обов'язковою.
При таких обставинах, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя об'єктивно врахував обставини справи, дані про особу підозрюваного та дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.04.2021 року, порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання, на які вказує захисник в апеляційній скарзі, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 197, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 25.03.2021 року, якою було задоволено клопотання слідчого СВ №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020160460000193 від 02.01.2020 року, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 ,- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошено 30.04.2021 року, о 10 годині 00 хвилин, в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4