Номер провадження: 22-ц/813/542/21
Номер справи місцевого суду: 521/19715/18
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Вадовська Л. М.
08.04.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
особи, яка не брала участі в справі, ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 ,
від відповідача ОСОБА_5 - не з'явились,
переглянувши справу №521/19715/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року у складі судді Бобуйка І.А., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 21 листопада 2018 року до суду з вищеназваним позовом, просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 за договором позики від 5 травня 2016 року, підтвердженим розпискою позичальника, грошові кошти в сумі 80000,00 доларів США, що еквівалентно 2227152,48 грн. (а.с.2-4).
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 3 грудня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.15).
Відповідач ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 позов не визнала, зазначивши, що борг частково повернуто, залишок боргу становить 68000,00 доларів США, з позивачем досягнуто усної домовленості щодо продовження строку повернення боргу терміном на 2 роки (а.с.37-38).
28 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 уточнила вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_5 борг за договором позики від 5 травня 2016 року в сумі 68000,00 доларів США, що еквівалентно 1893079,61 грн. (а.с.51-56).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 5 травня 2016 року в сумі 68000,00 доларів США, що еквівалентно 1793840,00 грн.; розподілені судові витрати (а.с.69-72).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.75-78).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року в справі №521/7341/17, залишеним без змін в апеляційному порядку 20 листопада 2018 року, стягнуто з ОСОБА_5 на її ОСОБА_7 користь за договором позики від 15 листопада 2016 року борг в сумі 1116486,40 грн. Для ухилення від виконання боргових зобов'язань перед ОСОБА_7 в суді виник позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики від 5 травня 2016 року в сумі 80000,00 доларів США, за результатами розгляду якого Малиновським районним судом м. Одеси 19 травня 2019 року ухвалено рішення про стягнення боргу в сумі 68000,00 доларів США. Оскаржуване рішення прийнято з грубим порушенням права третьої сторони та є таким, що ухвалено в результаті штучно створеного судового процесу з метою ухилення від виконання боргових зобов'язань перед ОСОБА_3 . Доказом даного є те, що відповідач визнала вимоги позивача, сторони в особі представників подали заяви про розгляд справи за відсутності сторін. ОСОБА_3 ставить під сумнів справжність та достовірність договору позики, який є підставою для звернення до суду зі сторони ОСОБА_1 , а саме відповідність дати його фактичного складання даті, яка вказана. Визнанням позовних вимог сторони фактично домовились шляхом мирного врегулювання спору про заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_1 . Сторона апелянта виходить з того, що визнання позову є правочином, який направлений на виникнення прав та обов'язків у сторін, що узгоджується зі статтею 202 ЦК України. Правочин у вигляді визнання позовних вимог направлений на уникнення виконання рішення по справі №522/7341/17 про стягнення коштів на користь ОСОБА_3 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 у нею було взято в борг 80000,00 доларів США 5 травня 2016 року, борг було погашено частково, тому у зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань в повній мірі у визначений строк, вона мала право звернутися до суду для захисту своїх прав, при цьому жодних прав третьої особи порушено не було. ОСОБА_3 не має перешкод для звернення до виконавчої служби щодо примусового виконання рішення про стягнення з ОСОБА_5 грошових коштів. Визнання відповідачем позову є процесуальним правом відповідача. Борги ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 не стосуються боргів ОСОБА_5 перед нею ОСОБА_1 . Оскаржуючи судове рішення ОСОБА_3 тим самим створює перешкоди для його виконання. Те, що ОСОБА_5 була боржником по іншій справі, не звільняє її від інших боргів та інших кредиторів. Вона як кредитор ОСОБА_5 має повне право згідно з чинним законодавством звернутися до суду для захисту своїх прав та має право на примусове стягнення грошових коштів з боржника не залежно від того, наявні в неї інші кредитори чи ні (а.с.119-121).
В ході перегляду справи встановлено наявність підстав для закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч.1 ст.352 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України).
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року в справі №521/19715/18 вирішено спір ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики від 5 травня 2016 року.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 липня 2017 року в справі №521/7341/17 вирішено спір ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики від 15 листопада 2016 року.
Отже, ОСОБА_1 не є стороною у спірних відносинах позики грошових коштів між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , рівно як і ОСОБА_3 не є стороною у спірних відносинах позики грошових коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Недійсність договору позики грошових коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 судовим рішенням не встановлена.
Право ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом до ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики не залежить від наявності чи відсутності у ОСОБА_9 інших кредиторів.
Посилання ОСОБА_3 на те, що позов ОСОБА_1 є штучно створеним для ухилення від виконання ОСОБА_9 боргових зобов'язань перед ОСОБА_3 , ґрунтуються виключно на припущеннях.
Право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу передбачено пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України, що визначає процесуальні права та обов'язки сторін.
Отже, заперечення ОСОБА_9 проти вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 80000,00 доларів США та визнання нею заборгованості в сумі 68000,00 доларів США є реалізацією передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України процесуального права відповідача визнати позов повністю чи в частині, а не доказ штучності створення судового процесу в суді в справі №521/19715/18.
У договірних зобов'язаннях позики грошових коштів сторонами договору є позикодавець (кредитор) та позичальник (боржник), тому виходячи зі змісту спірних правовідносин позики рішенням у справі №521/19715/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за укладеним між ними договором позики суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3 .
Керуючись ст.352, п.3 ч.1 ст.362, ст.368, ч.2 ст.381, п.3 ч.1 ст.389, ст.390 ЦПК України, суд -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2019 року в справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики - закрити.
Ухвала набирає законної сили після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
Є.С.Сєвєрова