Номер провадження: 22-ц/813/5877/21
Номер справи місцевого суду: 522/3794/18
Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.
Доповідач Ващенко Л. Г.
30.04.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:
головуючої - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
у порядку ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2020 року (одноособово суддя Абухін Р.Д.) у цивільній справі за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)
05.03.2018 року акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі-Банк) звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 47 915,57 гривень.
Позов обґрунтовано наступним.
27.07.2011 року між Банком та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 2 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Станом на 31.01.2018 року має місце заборгованість в розмірі 47 915,57 гривень, з яких: 203,31 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 40 036,51 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 917,87 гривень заборгованість за пенею та комісією; 500 гривень штраф (фіксована частина) і 2 257,88 гривень штраф (процентна складова).
Посилаючись на те, що відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконувала, допустила заборгованість з повернення кредиту, процентів та неустойки, Банк просив позов задовольнити.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.06.2018 року позов Банка задоволений, а ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, заява відповідачки про перегляд заочного рішення суду задоволена, заочне рішення суду від 05.06.2018 року скасовано, справу призначено до нового розгляду.
Представник Банка у судовому засіданні 26.02.2020 року позов підтримав.
Відповідачка не приймала участі у судовому засіданні, в заяві про перегляд заочного рішення суду зазначила, що заперечує проти стягнення нарахованих відсотків, пені і штрафних санкцій, просила застосувати строки позовної давності.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2020 року позов Банка задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь Банка заборгованість за кредитним договором у розмірі 203,31 гривень, а також судовий збір у розмірі 704,80 гривень.
(короткий зміст вимог апеляційної скарги)
Банк не погодився із рішенням суду від 26.02.2020 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)
Апеляційна скарга представника Банка зазначає:
Відмовляючи у задоволені щодо стягнення заборгованості за відсотками та неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь Банка зазначених сум, у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині, через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Банк не погоджується із таким висновком суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надана копія анкети-заяви року, з якої вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки, зокрема і відсоткова ставка. Позичальниця власноручно підписала довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Универсальная. 55 днів пільгового періоду”, в якій зазначені: базова відсоткова ставка за користування кредитом 2.5 %; розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів; пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.
Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом.
Чинне законодавство не встановлює обов'язкового підписання всіх складових документів, які складають один цілий договір, а узгодження приєднання до них з боку сторони, яка не приймає участь у їх розробці та лише приєднується до них, може відбуватись у будь-якій формі, зокрема, підписанням типового бланку або типової Анкети-заяви.
Відповідачка пройшла ідентифікацію в Банку та підписала Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений кредитний договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК, шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
Суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідачки відсотків по кредиту, допустивши грубе порушення норм цивільного права. Стаття 1054 ЦК України визначає поняття кредитного договору як: за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до ст. 49 Закону “Про банки і банківську діяльність" надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків. Отже, - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не становлений розмір процентів. їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів. Встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, місцевий суд не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту.
Рішення суду призводить до нехтування принципами платності кредитного договору, а ще і наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому - порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Суд ігнорує, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів.
Сама необхідність плати за користування чужими грошовими коштами в Європейських країнах ні в якому разі не заперечується. Наприклад, необхідність сплати боржником процентів кредитору передбачає ст.169 Кодексу європейського договірного права - акту міжнародної приватно-правової уніфікації, одного з основних європейських кодексів цивільного права.
(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)
Відповідачка ОСОБА_1 не скористалась правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 ) з січня 2019 року обізнана про наявність у суді позовної заяви Банка з приводу стягнення з неї заборгованості за договором бн від 27.07.2011 року, оскільки 18.01.2019 року отримала копію заочного рішення суду від 05.06.2018 року, а 07.02.2019 року звернулась із заявою про перегляд заочного рішення суду від 05.06.2018 року (а.с.65-73).
Справа знаходиться у провадженні суду апеляційної інстанції з квітня 2020 року, ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.04.2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника Банка.
Протягом квітня 2020 року - квітня 2021 року відповідачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), не сприяє своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, не цікавиться розглядом його скарги в суді апеляційної інстанції. Копії ухвал суду разом з копією апеляційної скарги Банка повернути до суду у серпні 2020 року та у лютому 2021 року із зазначенням: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ст. 128 ч.8 п.п.1-4 ЦПК України).
Зважаючи на викладене, у розумінні ст. 128 ч.8 ЦПК України, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) належним чином сповіщена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції у серпні 2020 року та у лютому 2021 року.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)
Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.
27.07.2011 року між Банком та ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви №1405070500235034836, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 2 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 6,6 зворот,145-150).
Банк виконав зобов'язання та надав відповідачці кредитні кошти, визначені договором, що підтверджується витягом з карткового рахунку за період з 2011 року по 2019 роки і не спростовано відповідачкою (а.с.98-100,113-115).
За розрахунками Банка станом на 31.01.2018 року має місце заборгованість в розмірі 47 915,57 гривень, з яких: 203,31 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 40 036,51 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 917,87 гривень заборгованість за пенею та комісією; 500 гривень штраф (фіксована частина); 2 257,88 гривень штраф (процентна складова) - а.с.4,5.
З матеріалів справи також вбачається наступне.
Під час укладення кредитного договору, 27.07.2011 року відповідачка ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) підписала довідку №1508100100234894861 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна.55 днів пільгового періоду» за договором SAMD55000047377838, яка зазначає умови кредитування зі сплатою відсотків, комісії, а також відповідальність позичальника за порушення умов зобов'язання зі сплатою неустойки у вигляді пені та штрафів (а.с. 7,72,73).
Згідно довідки Банка від 21.02.2019 року, відповідачка отримала картки №№ НОМЕР_2 і НОМЕР_3 зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 01.2016 року (а.с.112,113).
05.03.2018 року Банк звернувся із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.07.2011 року.
Між сторонами виникли правовідносини із кредитних зобов'язань, які регулюються нормами ЦК України.
(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 40 036,51 гривень, пені та комісії 4 917,87 гривень, штрафу 500 гривень (фіксована частина), штрафу 2 257,88 гривень (процентна складова), виходив з недоведеності позовних вимог Банка у цій частині (а.с. 155-160).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду з таких підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 526 ч.1, 527 ч.1, 530 ч.1 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 ч.1, 612 ч.1 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України).
Позов Банка про стягнення процентів, неустойки з комісією підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2011 року відповідачка підписала Анкету-заяву, а також довідку №1508100100234894861 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна.55 днів пільгового періоду» за договором SAMD55000047377838, яка зазначає умови кредитування зі сплатою відсотків, комісії, а також відповідальність позичальника за порушення умов зобов'язання зі сплатою неустойки у вигляді пені та штрафів.
Довідка зазначає: тип кредитної лінії; пільговий період (55 днів); базову відсоткову ставку за користування кредитом - 2,5 % на місяць (30 % річних); розмір та строк внесення щомісячних платежів; розмір комісії за зняття готівки; розмір та порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафу при порушенні строків платежів по грошовим зобов'язанням більш ніж на 30 днів: приклади використання кредитних коштів і реальну процентну ставку на місяць. Відповідно до вказаної Довідки, базова % ставка на місяць нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році 2,5% на місяць, розмір щомісячних платежів (включаючи плату за користування кредитними коштами у звітний період) 7 % від заборгованості, проте не менше 50 грн. на базі залишку заборгованості зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця за звітним (а.с.7).
Наведене свідчить про те, що Банк і ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), під час укладення 27.07.2011 року кредитного договору, погодили істотніумови договору, зокрема щодо сплати відсотків, комісії і неустойки у вигляді пені та штрафів за користування кредитними коштами.
Зважаючи на те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що під час підписання 27.07.2011 року Анкети-заяви відповідачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 )ознайомилась з умовами кредитування, що вбачається з Довідки від 27.07.0.2011 року про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна,30 днів пільгового періоду», яка містить умови кредитування зі сплатою відсотків, комісії і неустойки у вигляді пені та штрафів, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові про стягнення заборгованості за відсотками, комісією і неустойкою у вигляді пені та штрафів.
Розмір заборгованості за відсотками (40 036,51 гривень), пеня і комісія (4 917,87 гривень), штрафи (500 гривень і 2 257,88 гривень), відповідачка ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), у встановленому законом порядку, не спростувала.
Заява відповідачки про застосування строків позовної давності (а.с.68,69) задоволенню не підлягає, оскільки кінцевим терміном повернення кредиту і платежів по кредиту, що відповідає строку дії картки (01/16) є січень 2016 року, а із позовом за захистом порушеного права Банк звернувся у березні 2018 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності, як визначено ст. 257 ЦК України.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про стягнення заборгованості по процентам, комісії та неустойки підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Апеляційна скарга представника Банка не містить доводів стосовно незаконності або необґрунтованості рішення суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 7 876,33 гривень.
(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)
Доводи представника Банка із посиланням на те, що між Банком і ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) з 27.07.2011 року існують кредитні правовідносини, позичальник була обізнаний щодо умов кредитування та погодилась з ними, у тому числі щодо умов сплати процентів, комісії та неустойки за користування кредитним коштами, вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, прийняті до уваги колегією суддів і є підставою для скасування рішення суду в частині з прийняття нового судового рішення в цій частині.
(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)
Порушене відповідачкою право Банка на повернення складової за кредитним договором у вигляді процентів, комісії і неустойки за користування кредитом підлягає захисту судом апеляційної інстанції шляхом задоволення позову в цій частині.
(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ч. 1 п.п.1-4 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові щодо стягнення заборгованості по процентам, комісії та неустойки, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи і нормам матеріального права - ст. ст. 526, 527, 530, 611, 1048, 1054 ЦК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по процентам, комісії і неустойці.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених
позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).
Апеляційна скарга Банка підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову Банка про стягнення заборгованості по процентам, комісії і неустойки, тому Банк має право на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1 762 гривень (а.с.38) за розгляд справи в суді першої інстанції і у розмірі 2 643 гривень (а.с.167) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.02.2020 року в частині відмови у позові про стягнення процентів, комісії та неустойки, а також в частині стягнення судового збору - скасувати.
Позов акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення процентів, комісії та неустойки за користування кредитом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість станом на 31.01.2018 року по процентам у розмірі 40 036,31 гривень, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 4 917,87 гривень, штраф (фіксована частина) у розмірі 500 гривень і штраф (процентна складова) у розмірі 2 257,88 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 762 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції і у розмірі 2 643 гривень за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженнюу касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови суду складено 30.04.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Г.Я. Колесніков