Номер провадження: 11-кп/813/1212/21
Номер справи місцевого суду: 521/72/21 1-кп/521/926/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.04.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 ухвалу Малиновського районного суду Одеської області від 17.03.2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із встановленням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, відносно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина Республіки Молдова, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, неофіційно працюючого кальянщиком на пляжі «Отрада», який не зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у кримінальному провадженні №22020160000000128 від 01.10.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.03.2021 року, продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16.05.2021 року.
Крім того, оскаржуваною ухвалою, на підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України - встановити у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить - 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.
Мотивуючи прийняте рішення про продовження строку тримання під вартою, районний суд врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , його вік, стан здоров'я, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, та врахував, що у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України йому необхідно визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала суду в частині визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є мінімальною межею застави, що може бути застосована до осіб, які обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом належним чином ухвала невмотивована, а розмір застави необґрунтований.
Крім того, прокурор зазначає, що судом не надано належної уваги тому, що у обвинуваченого за місцем мешкання виявлено 93 фасовані та заготовлені для збуту пакети з двома видами особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини, а також ваги із залишками наркотичних засобів, а тому, на думку прокурора, визначений оскаржуваною ухвалою розмір застави не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі цього, прокурор просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора у повному обсязі та продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив його задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора та просили оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.331 КПК України встановлено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги про те, що суд в оскаржуваному рішенні незаконно зменшив розмір застави, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України» (заява N 38717/04) (п. 29-30), національні органи влади не надали належного обґрунтування для виправдання позбавлення заявника свободи, яке відповідно вважається свавільним, оскільки не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, таких як підписка про невиїзд або застава, які могли б забезпечити доступність заявника для розслідування та судового розгляду.
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КПК України.
Судом враховано, що ОСОБА_8 є особою, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має місце постійного проживання в м. Одесі.
Крім того, 22.04.2021 року ОСОБА_8 самостійно з'явився до апеляційного суду, в судовому засіданні якого прокурором не надано будь-якої інформації про порушення обвинуваченим обов'язків, покладених на нього оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.
Більш того, як вбачається з матеріалів судової справи, з моменту постановлення оскаржуваної ухвали, а саме 17.03.2021 року та до розгляду апеляційної скарги прокурора, ОСОБА_8 також не порушував покладених на нього обов'язків та з'явився в судове засідання суду першої інстанції 21.04.2021 року, що також було підтверджено прокурором.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність ризику переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду.
На думку апеляційного суду це свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та необхідності збільшення розміру застави, як про те просить прокурор.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177-178, 331, 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду Одеської області від 17.03.2021 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із встановленням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого у кримінальному провадженні №22020160000000128 від 01.10.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4