Номер провадження: 22-ц/813/506/21
Номер справи місцевого суду: 520/18707/18
Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.
Доповідач Вадовська Л. М.
30.04.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,
переглянувши справу №520/18707/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов'язання та трьох процентів річних від простроченої суми за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2019 року у складі судді Салтан Л.В., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 27 листопада 2018 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 15 серпня 2012 року передав ОСОБА_2 в позику грошові кошти в розмірі 100000,00 доларів США під зобов'язання повернення коштів в строк до 15 вересня 2018 року. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року, залишеним без змін в апеляційному порядку, стягнуто з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики в сумі 2171748,40 грн., еквівалент 100000,00 доларів США. Посилаючись на невиконання рішення, позивач ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 625 ЦК України просив стягнути на суму заборгованості 2171748,40 грн.:
за період з 2 грудня 2016 року по 21 грудня 2016 року, з 3 листопада 2017 року по 11 березня 2018 року, з 31 серпня 2018 року по 21 листопада 2018 року інфляційній втрати в сумі 136168,62 грн.,
за період з 2 грудня 2016 року по 21 грудня 2016 року, з 3 листопада 2017 року по 11 березня 2018 року, з 31 серпня 2018 року по 21 листопада 2018 року 3% річних в сумі 41402,22 грн.,
а всього стягнути 177570,84 грн. та судові витрати (а.с.2-9).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.37).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2019 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за час прострочення сплати боргу в сумі 136168,62 грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 41402,22 грн, а всього в загальній сумі 177570,84 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1776,32 грн. (а.с.53-54).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 4 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2019 року повернуто апелянту з роз'ясненням права подання заяви про перегляд заочного рішення (а.с.63-64).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2019 року Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.96).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 2 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.99-103).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року та постанова апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року у справі №520/10954/15-ц про стягнення боргу за договором позики в сумі 2171748,40 грн. переглядаються в касаційному порядку, з огляду на що суд безпідставно відмовив у зупиненні провадження у справі про стягнення інфляційних втрат та 3% річних до касаційного перегляду рішення у справі про стягнення боргу за договором позики. Апеляційна скарга доводів щодо неправильності розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не містить.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, судового рішення без змін з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року в справі №520/10954/15-ц стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 15 серпня 2012 року в сумі 2171748,40 грн., що за курсом НБУ станом на 4 серпня 2015 року еквівалентно 100000,00 доларів США; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3654,00 грн. (а.с.12-13).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2016 року в справі №520/10954/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін (а.с.14-15).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 листопада 2017 року в справі №520/10954/15-ц касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 1 грудня 2016 року залишено без змін (а.с.17-18).
Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року в справі №520/10954/15-ц апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишено без змін (а.с.22-24).
Постановою Верховного Суду від 4 листопада 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року, постанову апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року залишено без змін.
Виконавчий лист №520/10954/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів за договором позики в сумі 2171748,40 грн., що за курсом НБУ станом на 4 серпня 2015 року еквівалентно 100000,00 доларів США, видано Київським районним судом м. Одеси 2 жовтня 2018 року.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року в справі №520/10954/15-ц про стягнення боргу за договором позики в сумі 2171748,40 грн. не виконано.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України, частиною 2 даної статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Простроченим є грошове зобов'язання в сумі 2171748,40 грн.
Інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'янання в сумі 2171748,40 грн. розраховано за період з 2 грудня 2016 року по 21 грудня 2016 року, з 3 листопада 2017 року по 11 березня 2018 року, з 31 серпня 2018 року по 21 листопада 2018 року та визначено рівним в сумі 136168,62 грн.
Три проценти річних від простроченої суми 2171748,40 грн. розраховано за період з 2 грудня 2016 року по 21 грудня 2016 року, з 3 листопада 2017 року по 11 березня 2018 року, з 31 серпня 2018 року по 21 листопада 2018 року та визначено рівним в сумі 41402,22 грн.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судове рішення є незаконним, так як провадження у справі підлягало зупиненню до касаційного перегляду справи про стягнення боргу безпідставні, так як на час звернення 27 листопада 3018 року ОСОБА_1 до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року було таким, що набрало законної сили, сам факт оскарження цього рішення в касаційному порядку процесуального значення для зупинення провадження у справі не мав.
Наразі рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року є таким, що двічі переглянуте та залишене без змін в апеляційному та касаційному порядку.
Апеляційна скарга доводів щодо неправильності період розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних чи щодо неправильності самого розрахунку не містить.
Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Учасники справи в судове засідання 18 березня 2021 року завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи; позивач в особі представника подав заяву про розгляд справи за відсутності, відповідач в особі представника подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з оголошеним в країні карантином, при цьому заява не містить обґрунтування того, чим саме обумовлена обов'язкова присутність відповідача в засіданні; справа в провадженні суду з липня 2019 року; призначалась в судові засідання на 19 березня 2020 року, 12 листопада 2020 року, 18 березня 2021 року; учасники справи мали процесуальний час для надання суду письмового обґрунтування власних позицій; черговий касаційний перегляд справи про стягнення боргу також завершився. З огляду на те, що оголошені в країні карантинні заходи не мають прогнозованості у своєму продовженні надалі, розгляд справи двічі відкладався за заявами відповідача в особі представника з посиланням на карантинні заходи, справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи у сенсі положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат за час прострочення грошового зобов'язання та трьох процентів річних від простроченої суми - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 квітня 2021 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова