Номер провадження: 22-ц/813/5314/21
Номер справи місцевого суду: 947/17844/20
Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.
Доповідач Ващенко Л. Г.
30.04.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:
головуючої - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М.,Колеснікова Г.Я.,
у порядку ст. 369 ЦПК України, розглянула апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року (одноособово суддя Петренко В.С.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)
01.07.2020 року ОСОБА_3 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання 3\х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року у розмірі 50 097,68 гривень.
Позов обґрунтовано наступним.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2019 року у справі №520/15060/18 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суд стягнув аліменти на утримання 3/х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 16.10.2018 року і до повноліття дітей.
Позивачка звернулася до другого Київського відділу ДВС в м. Одесі (далі-ВДВС) із заявою про примусове виконання рішення суду. Відповідач аліменти на утримання дітей не сплачує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 01.06.2020 року, згідно довідки ВДВС, становить 50 097,68 гривень.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 50 097,68 гривень.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04.11.2020 року позов ОСОБА_3 задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання 3/х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 01 листопада 2019 року по 30 червня 2020 року у розмірі 50 097,68 гривень. Крім того, суд стягнув з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
(короткий зміст вимог апеляційної скарги)
Відповідач ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду від 04.11.2020 року і подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)
Апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 зазначає:
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка, як на підставу позову посилається, що відповідач з 16.10.2018 року має сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 3 000 гривень, проте через несплату аліментів утворилася заборгованість та у зв'язку з чим, на думку позивачки, є підстави для нарахування пені за прострочення аліментів а порядку ст. 196 СК України.
Постанова від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц містить правовий висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч. 1 ст. 196 СК України суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов'язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також бу- прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Виходячи з вищенаведеного, вбачається незрозумілим порядок нарахування позивачкою пені на суму 29 097,68 грн., яка сформувалася станом на 01.11.2019 року, адже вона складається за період з 16.10.2018 року по 01.11.2019 року, більш того, протягом цього часу відповідачем по справі здійснювалися відрахування в якості аліментів.
Як вбачається з довідки про доходи, виданої КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», протягом серпня-вересня 2019 року з доходів відповідача було відраховано 3 202,17 грн. в якості аліментів, окрім того, згідно квитанції від 27.06.2019 р. відповідачем також сплачено аліментів на суму 1 500 грн. Нарахування пені за цей період, здійснена позивачкою, є вочевидь незаконною і не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до п. 2 розділу XVI. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України29.09.2016 № 2832/5) виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу X цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу X цієї Інструкції.
Згідно довідки про доходи Центру невідкладної допомоги Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради ОСОБА_1 працює на посаді юрисконсульта з посадовим окладом згідно штатного розпису. З виписки із карткового зарплатного рахунку вбачається, що на особистому рахунку відповідача станом на теперішній час є арештованими грошові кошти у розмірі 12 046, 44 грн. в якості отриманої відповідачем заробітної плати, на яку незрозуміло чому, виконавець не звертає стягнення. В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по аліментам від 01.06.2020 року, в якому зазначена стороння особа, в якої є заборгованість по сплаті аліментів, а саме, ОСОБА_7 , який жодного відношення до відповідача немає, (а.с. 12) і тому доречно вважати, що належних доказів на підтвердження заборгованості по аліментів матеріали справи не містять.
Необхідною умовою для стягнення пені за прострочення сплати аліментів, згідно приписів ст. 196 СК України, є наявність вини з боку платника податків, який допустив прострочення сплати аліментів.
(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)
Відзив позивачки ОСОБА_3 на скаргу зазначає:
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.11.2019 року, проведеного державним виконавцем розмір заборгованості становив 29 097,68 грн. Виконавче провадження було розпочате 03.06.2019 року (постанова про відкриття виконавчого провадження), того ж дня державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості станом на 01.06.2019 р. та визначено, що заборгованість ОСОБА_1 становила 22 548,48 грн., яка утворилась внаслідок того, що рішення суду про стягнення аліментів починаючи з 16.10.2018 року (момент пред'явлення позову) набрало законної сили лише 29.05.2019 року.
ОСОБА_1 сплачувались аліменти (відповідно до розпоряджень) наступним чином: 27.06.2019 р. - 1 431 грн., 30.07.2019 року - 1 500 грн., 28.08.2019 року - 1 848,63 грн., 02.09.2019 року - 1 848,63 грн., 27.09.2019 року - 1 822,54 грн. Сплачені аліменти йшли в рахунок погашення заборгованості, яка станом на 06.06.2019 становила 22 548,48 грн., а до оплати строкових платежів відповідач не приступив.
Позивачка надала розрахунок пені, однак суд зазначив, що оскільки позивачкою невірно здійснені розрахунки, судом зроблено власний розрахунок, згідно якого, розмір пені перевищує розмір пені, яку просить стягнути позивачка.
Суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі не виходячи за межі позовних вимог, чим дотримався процесуальних норм права.
Вирішальним у даному випадку є те, що згідно із ч. 1 ст. 196 СК України встановлено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Тому, здійснюючи розрахунок пені, необхідно враховувати положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня.
Матеріали справи, містять розрахунок заборгованості по аліментам від 01.06.2020 року, виконаний державним виконавцем ВДВС, з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання вчасно та у повному обсязі не виконує, і заборгованість по аліментам станом на 01.06.2020 року у твердій грошовій сумі становить 50 097,68 грн.
Зважаючи на те, що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості по аліментам, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що стягнув суму пені в розмірі 100 % заборгованості.
Таким чином не заслуговує на увагу довід апелянта, що позивачка незрозумілим чином обчислила пеню, оскільки по-перше суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок пені і він перевищує суму пені, зазначену позивачкою, а по-друге, розмір пені все одно обмежений сумою у 100 % заборгованості і вимоги закону не є порушеними.
Посилання на те, що у розрахунку заборгованості по аліментам зазначена стороння особа ОСОБА_7 не заслуговують на увагу, оскільки із розрахунку вбачається, що він виданий за виконавчим провадженням розпочатим відносно ОСОБА_1 а щодо сплати аліментів на утримання 3/х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наявність описки в розрахунку щодо прізвища не може свідчити про відсутність заборгованості, оскільки зі змісту розрахунку вбачається що даний розрахунок стосується сторін судового спору та виконавчого провадження відносно відповідача.
Відповідач зазначає, що в період за який нарахована пеня він працював, та відповідно до довідок отримував заробітну плату. Рішенням суду першої інстанції встановлено, що з довідки про доходи від 02.10.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» і його загальна сума доходу за період з березня 2019 року по вересень 2019 року становить 28 024,66 грн. (а.с. 46). Крім того, з довідки про доходи від 30.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 працює у Центрі невідкладної допомоги Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради на посаді юрисконсульта, загальна сума доходу за період з 19.03.2019 року по 31.08.2020 року без урахуванням аліментів становить 216 316,73 грн. (а.с. 48-49). Відповідач отримував чималу заробітну плату з березня 2019 року по серпень 2020 року при цьому з цієї заробітної плати не вираховувались аліменти.
Відповідач отримав рішення про стягнення аліментів і знав про надходження за місцем роботи КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» виконавчого листа та відрахування з його заробітної плати аліментів, крім того, самостійно сплачував аліменти, про що свідчить наданий до відзиву дублікат чека від 27.06.2019 р. Таким чином відповідачу було відомо про існування обов'язку сплачувати аліментина утримання трьох синів. Відповідач отримував заробітну плату в Центрі невідкладної допомоги Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради та мав можливість сплачувати аліменти у встановленому розмірі, однак жодних дій не вчиняв, що свідчить про наявність в його бездіяльності вини.
Відповідач умисно уникав сплати аліментів чи з необережності, не має жодного значення, оскільки ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів.
Відповідач починаючи з вересня 2019 року по вересень 2020 року жодного разу не перерахував ні добровільно, ні у примусовому порядку жодної гривні на утримання своїх неповнолітніх дітей, хоча стабільно отримував заробітну плату та знав, що з неї не здійснюються відрахування. Таким чином, в бездіяльності відповідача вбачається вина у тому, що виникла заборгованість, тому з нього стягнута неустойка за прострочення сплати аліментів.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)
Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2019 року у справі №520/15060/18 з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання 3/х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 16.10.2018 року і до повноліття дітей (а.с.7-9,65,66).
Постановою державного виконавця ВДВС від 03.06.2019 року відкрито виконавче провадження (далі-ВП) №59254391 за виконавчим листом Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2019 року №520/15060/18 про стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання 3/х дітей аліментів щомісячно у розмірі 3 000 гривень (а.с.65,66).
Станом на 01.06.2019 року заборгованість відповідача по аліментам у ВП №59254391 становила 22 548,48 гривень, станом на 01.07.2019 року - 24 117,48 гривень, станом на 01.10.2019 року - 26 09768 гривень, станом на 01.06.2020 року - 50 097,68 гривень (а.с.10-12,67-74).
Відповідач несвоєчасно і не у повному обсязі сплачує аліменти на утримання 3/х дітей, внаслідок чого станом на 01.06.2020 року у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 50 097,68 гривень (а.с.10-12,74).
За розрахунками позивачки, неустойка у вигляді пені за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року становить 96 207,36 гривень, однак, оскільки законом встановлено обмеження щодо розміру пені, яка не може бути більше 100% заборгованості, позивачки просила стягнення пеню у розмірі 50 097,68 гривень (а.с.1-3).
Судом апеляційної інстанції досліджено рішення суду від 15.04.2019 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 у справі №520/15060/18 (а.с.121).
Між сторонами виникли правовідносини з приводу стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, які регулюються нормами ЦК України і СК України.
(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)
Суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 50 097,68 гривень виходив із доведеності позовних вимог (а.с. 82-90).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2019 року у справі № 520/15060/19 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання 3/х дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 3 000 гривень щомісячно починаючи стягнення з 16.10.2018 року до повноліття дітей, яке набрало чинності 23.05.2019 року (а.с. 121,121 зворот).
29.05.2019 року видано виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання трьох дітей щомісячно у розмірі 3 000 гривень, починаючи з 16.10.2018 року і до повноліття дітей (а.с. 10).
Станом на 01.06.2020 року, за розрахунками державного виконавця ВДВС, розмір заборгованості відповідача по аліментам на утримання 3/х дітей становить 50 097,68 гривень.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ст. 196 ч.1 СК України).
ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, не оспорив розмір заборгованості по аліментам, визначений державним виконавцем ВДВС станом на 01.06.2020 року у ВП №59254391 (а.с.11,12).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ч.ч.1,34 ЦК України).
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ч.ч.1,2 ЦК України).
За розрахунками позивачки, а також суду першої інстанції (формула р=(А1х1%хQ1) +(А2х1%хQ2)…+(Anx1%хQn), розмір пені за порушення відповідачем строків сплати аліментів за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року (станом на час пред'явлення позову до суду), становить 96 207,36 гривень, і, оскільки розмір пені не може перевищувати 100% заборгованості, суд дійшов правильного висновку про стягнення пені у розмірі 50 097,68 гривень, яка дорівнює розміру заборгованості.
Відповідач, всупереч ст. 81 ч.2 ЦПК України, розрахунки позивачки і суду щодо розміру пені, не спростував.
Зважаючи на те, що неустойкою (пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідач порушив зобов'язання зі сплати щомісячних аліментних платежів у період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року, має місце вина відповідача з несплати аліментних платежів у формі необережності, відповідач не довів, що вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання зі сплати щомісячних аліментних платежів у період 01.11.2019 року по 30.06.2020 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення пені у розмірі 50 097,68 гривень.
(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)
Доводи відповідача у скарзі, що: суд не розрахував пеню, відповідно до ч.1 ст. 196 СК України (правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення); незрозумілим є порядок нарахування позивачкою пені на суму 29 097,68 грн., яка сформувалася станом на 01.11.2019 року, яка складається з періоду із 16.10.2018 року по 01.11.2019 року і протягом цього часу відповідач здійснював відрахування в якості аліментів; відповідно до довідки на особистому рахунку відповідача станом на теперішній час є арештованими грошові кошти у розмірі 12 046, 44 грн., на яку виконавець не звертає стягнення;
розрахунок заборгованості по аліментам від 01.06.2020 року зазначає сторонню особу ОСОБА_7 , який не має жодного відношення до відповідача немає - не заслуговують на увагу.
Розмір пені підлягає обчисленню за формулою р=(А1х1%хQ1)+(А2х1%хQ2)… +(Anx1%хQn), де: p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Позивачка просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року (а.с.3).
Станом на 01.11.2019 року заборгованість по аліментам становила 29 097,68 гривень (а.с.11).
Загальний розмір пені за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року становить 96 207,36 гривень, а розрахунок пені має бути таким: станом на 01.11.2019 року пеня становить 70 707,36 гривень (29 097,68х1%х243=70 707,36) + станом на 01.12.2019 року пеня становить 6 390 гривень (3 000х1%х213) + станом на 01.01.2020 року пеня становить 5 460 гривень (3 000х1%х182) + станом на 01.02.2020 року пеня становить 4 530 гривень (3 000х1%х151) + станом на 01.03.2020 року пеня становить 3 660 гривень (3 00хх1%х122) + станом 01.04.2020 року пеня становить 3 730 гривень (3 000х1%х91) + станом на 01.05.2020 року пеня становить 1 830 гривень (3 000х1%х61) + станом на 01.06.2020 року пеня становить 900 гривень (3 000х1%х30).
Згідно із розрахунками та розпорядженнями державного виконавця ВДВС про переказ аліментів, відповідач ОСОБА_1 сплачував аліменти наступним чином: 27.06.2019 р. - 1 431 гривень, 30.07.2019 року - 1 500 гривень, 28.08.2019 року - 1 848,63 гривань, 02.09.2019 року - 1 848,63 гривень, 27.09.2019 року - 1 822,54 гривень, які йшли в рахунок погашення заборгованості, яка станом на 06.06.2019 року становила 22 548,48 гривень, при цьому, до сплати строкових платежів відповідач так і не приступив (а.с.68-74).
Вказані розрахунки відповідач, всупереч ст. 81 ч.1 ЦК України, не спростував.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом, разом з тим, відповідач, у встановленому законом порядку, розмір заборгованості по аліментам за період з 01.11.2019 року по 30.06.2020 року, не оспорив.
Наявність описки в розрахунку заборгованості по аліментам у ВП №59254391 (а.с.11,12) щодо прізвища боржника не свідчити про відсутність заборгованості у ОСОБА_1 , оскільки зі змісту розрахунку вбачається що даний розрахунок стосується саме ОСОБА_1 і здійснений у ВП №59254391 (а.с.11,,65,66).
Крім того, згідно довідки державного виконавця ВДВС О.О. Крупського (а.с.10), а також розрахунку заборгованості по аліментам від 05.10.2020 року (а.с.74), заборгованість ОСОБА_1 у ВП №59254391 за період 01.12.2019 року по 01.06.2020 року становить 50 097,68 гривень.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність особи, які спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення на користь стягувача визначеної суми аліментів.
З листопада 2019 року по червень 2020 року відповідач не вчинив дій щодо перерахування аліментів у добровільному порядку або у примусовому порядку у ВП №59254391, не зважаючи на те, що знав про наявність у нього такого обов'язку.
Бездіяльність відповідача призвела до виникнення заборгованості по аліментам, тому суд дійшов правильного висновку про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Доводи позивачки у відзиві на скаргу щодо наявності бездіяльності відповідача у простроченні сплати аліментів і необхідності покладення на відповідача обов'язку сплатити пеню за прострочення, прийняті до уваги і є підставою для залишення без змін рішення суду.
(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦІПК України).
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає скаргу без задоволення, а рішення суду залишає без змін.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).
Колегія суддів відмовляє відповідачу у задоволенні апеляційної скарги на рішення суду про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, у зв'язку з чим відповідач не має права на відшкодування судових витрат. Позивачка, у встановленому законом порядку, звільнена від сплат судових витрат.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і, відповідно до ст. 389 ч. ч.3 п.2 ЦПК України, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови суду складено 30.04.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Г.Я. Колесніков