Справа № 461/566/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/422/21 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2021 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 без визначення розміру застави,
вищезгаданою ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого ОСОБА_9 задоволено, продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 30 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покладено на старшого слідчого ОВС ВРОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 .
Згідно з ухвалою слідчого судді старший слідчий ОВС ВРОТЗ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Галицького районного суд м. Львова від 1 квітня 2021 року адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що слідчим суддею не враховано, що матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів того, що підозрюваний буде переховуватися від досудового розслідування та суду.
Зазначає, що орган досудового розслідування жодного разу не викликав підозрюваного для участі в будь-яких слідчих діях, не зобов'язував його виконувати будь-яких процесуальних обов'язків згідно з КПК України.
Звертає увагу, що зазначені в клопотанні слідчого ризики не ґрунтуються на доказах досліджених в судовому засіданні, що свідчить про необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Повідомляє, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, де проживає спільно з сім'єю, має на утриманні двох малолітніх дітей, у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зможе належно виконувати батьківські обов'язки, батько ОСОБА_8 є пенсіонером, інвалідом III групи, потребує догляду сина. Звертає увагу, що ОСОБА_8 позитивно характеризується за місцем проживання, активно допомагає ГО «Еко-Логічне Майбутнє» в розвитку діяльності організації.
Зазначає, що докази наведені слідчим щодо обґрунтованості підозри можуть підтвердити лише факт кримінального правопорушення а не особу, яка його вчинила, оскільки не містять об'єктивних та достовірних обставин, які вказують на причетність ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що в провадженні старшого слідчого ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР №42020140000000117 від 24 вересня 2020 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України.
9 лютого 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, с. 1 ст. 255-1 КК України.
10 лютого 2021 року ОСОБА_8 обрано запобіжний захід тримання під вартою, без визначення розміру застави.
1 квітня 2021 року ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст. ст. 193,194 КПК України вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, і дійшов вмотивованого висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства, а саме: заявами потерпілого ОСОБА_11 , від 24 вересня 2020 року та 11 листопада 2020 року; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_11 від 24 вересня 2020 року, 12 жовтня 2020 року, 6 листопада 2020 року, 15 січня 2021 року;висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_11 від 9 листопада 2020 року; протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11 січня 2021 року; протоколами впізнання від 11 листопада 2020 року за участі потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_12 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв'язку.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 255-1 КК України. Наведене, а також те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 10 років об'єктивно свідчить про наявність ризиків того, що підозрюваний може ухилятися від кримінальної відповідальності та протидіяти слідству. Крім цього, ОСОБА_8 може продовжувати свою злочинну діяльність, чинити тиск на потерпілого та свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинених інкримінованих правопорушень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків досудового слідства, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
З огляду на наведене, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що прокурором та слідчим не доведено ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Наведене, не спростовує доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст.404,405,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів
постановила:
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4