Справа № 583/1248/15-к
1-кп/583/1/21
"01" травня 2021 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № №12015200060000143 від 24.02.2015 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні Охтирського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015200060000143 від 24.02.2015 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обраний ухвалою суду від 01.02.2017 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість не знята та не погашена, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, який є тяжким злочином, постійного місця роботи та зареєстрованого місця проживання не має, не дотримався умов застосованого раніше запобіжного заходу - особистого зобов'язання, через що згідно ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.05.2015 був оголошений у розшук, а з 17.06.2016 р. перебуває в міжнародному розшуку. Ризики, враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу не зменшились, і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, мотивуючи тим, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тому вважають за можливе застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Встановлено, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 01.02.2017 р. обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судове провадження по кримінальному провадженню за №12015200060000143 від 24.02.2015 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - зупинено.
01.05.2021 р. від Охтирського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення про те, що 30.04.2021 р о 13 год. 55 хв. було затримано та поміщено до ІТТ № 6 обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 01.05.2021 р. провадження по справі відновлено.
Зі змісту ухвали Охтирського міськрайонного суду від 01.02.2017 р. вбачається, що міра запобіжного заходу була обрана обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та з урахуванням особи обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема у тому, що вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчинене повторно.
Підставами для обґрунтованої підозри суд вважає зафіксовані обставини в протоколах огляду місця події від 24.02.2015 р. та від 03.03.2015р., в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 від 03.04.2015р., протоколі огляду транспортного засобу, зафіксовані в протоколах допиту покази потерпілої ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ..
Всі докази такої підозри будуть перевірені в ході судового провадження.
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час ці ризики не зменшились.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.05.2015 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошений у розшук у зв'язку з ухиленням від явки до суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 перебував в міжнародному розшуку. Згідно листа Укрбюро Інтерполу Головного управління Національної поліції України в Сумській області від 27.01.2017р. № 160/23-2017, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.06.2016 р. оголошений у міжнародний розшук з метою арешту та екстрадиції в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, за яким законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, має не зняту та не погашену судимість, не має постійного місця роботи та зареєстрованого місця проживання, здійснював дії, які свідчать про переховування від суду, в зв'язку з чим був оголошений в розшук. Вказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду і в подальшому продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.
Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 в умовах тримання під вартою, суду не надано.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у його вчиненні, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , та з урахуванням його віку та стану здоров'я, суд вважає, що з метою запобігти спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, до обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, у виді цілодобового домашнього арешту, суд відхиляє, виходячи з наступного.
Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , дані про його особу та наявність ризиків, відповідно до ст.177, ст.182 КПК України, суд вважає, що ці обставини виключають можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, оскільки підстави запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, на даний час судовий розгляд справи не завершений, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого, тому наявна необхідність у застосуванні такої міри запобіжного заходу.
Що стосується посилання обвинуваченого та його захисника на наявність у обвинуваченого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, то вказані факти не є безумовними підставами для зміни у бік пом'якшення обвинуваченому запобіжного заходу. Крім того, суд вважає, що ці обставини, у даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Судом не встановлено відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом. З урахуванням змісту ч. 4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковим.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до тяжких злочинів.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки.
На думку суду, тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження про тяжке кримінальне правопорушення, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогам ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 182,183, 193, 194, 196 КПК України, суд -
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 30 травня 2021 року до 24.00 год. 27 червня 2021 року.
Визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області згідно з наступними реквізитами:
Одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, Код: 26270240, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Охтирка Сумської області без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, повідомивши усно та письмово Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відхилити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області ОСОБА_1