Справа № 950/729/21
Провадження № 3/950/332/21
30 квітня 2021 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Косолап В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; працює ФОП ОСОБА_1 , ріелтер),
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом Серії ВАБ № 609042 від 04.04.2021, ОСОБА_1 04.04.2021 о 13 год. 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сімейну сварку зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_2 під час якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, хватав за руки, чим вчинив сімейне насильство.
Оскільки явка особи, яка притягується до відповідальності в день надходження вищезазначених матеріалів працівниками відділення поліції № 3 (м. Лебедин) забезпечена не була, ОСОБА_1 було викликано у судове засідання, призначене на 21.04.2021. Виклик здійснено через відділення поліції № 3 (м. Лебедин).
У судове засідання 21.04.2021 ОСОБА_1 не прибув у зв'язку із чим його було повторно викликано у судове засідання, призначене на 30.04.2021, у яке останній з'явився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що 04.04.2021 приїхав до колишньої дружини з метою відновити сімейні стосунки. Спочатку вони розмовляли у під'їзді, а потім зайшли до квартири. Перебуваючи у квартирі він намагався мирним шляхом та спокійно вирішити конфлікт, який на його думку, викликаний неадекватною поведінкою його дружини. Також зазначив, що після того як прибули працівники поліції він не відчиняв їм дверей, намагаючись вирішити усе мирно та повідомив поліцейським про те, що наразі вирішуються внутрішні сімейні питання і допомога з боку сторонніх осіб, в тому числі правоохоронців їм не потрібна.
Крім того вказав на те, що працівники полії стукали у двері, намагалися силою потрапити у приміщення, налякали його доньку. Крім того, вони примусили його підписати протокол та пояснення, у зв'язку із чим вважає дій працівників поліції неправомірними.
Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що її колишній чоловік дійсно приїхав до місця її проживання у м. Лебедині, оскільки він проживає у м. Суми. Вони розмовляли у під'їзді будинку та поступово розмова переросла у сварку. Вона попрямувала до своєї квартири, однак ОСОБА_1 пішов за нею та зайшов до квартири не зважаючи на її намагання його не пустити. У подальшому він почав кричати на неї, її доньку та матір, яка також в цей час перебувала удома. Вимагав щоб вона з їх спільною донькою збирали речі та негайно їхали із ним до м. Суми, де вони раніше проживали, використовував нецензурну лайку чим усіх налякав. Їх донька ОСОБА_3 викликала поліцію оскільки сильно перелякалася, і сама ОСОБА_2 також викликала поліцію.
Після того як працівники поліції прибули та постукали у двері, ОСОБА_1 не відкрив їм дверей, а їй самій перешкоджав відкрити вхідні двері, стоячи у коридорі. Поліцейським кричав щоб ті забирались звідси, а їх сімейний конфлікт вони вирішать самостійно. У зв'язку із цим ОСОБА_2 довелося кидати з балкону ключі від дверей поліцейським, щоб ті змогли потрапити усередину квартири.
Коли поліцейські потрапили до квартири, ОСОБА_1 ще деякий час не залишав приміщення. Після довгих умовлянь він вийшов з квартири. Однак пізніше, приблизно о 15 годині він повернувся вдруге у зв'язку із чим ОСОБА_2 повторно викликала поліцейських.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ВАБ № 609042 від 04.04.2021; рапортами чергового чергової частини ВП № 3 (м. Лебедин), поясненнями та заявою ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Також судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, здійснений відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, на дослідженому записі зафіксовано, що в ході того, як працівник поліції підіймається сходами по під'їзду, чутно крик, лунають жіночі та чоловічий голоси. У подальшому, поліцейські підійшли до дверей квартири, де в той час перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Двері квартири на прохання працівників поліції не відчиняються.
Із-за дверей лунає гучний крик, звучить чоловічий голос, який в грубій, нецензурній формі дає вказівки збирати речі, а працівникам поліції забиратися, так як це сімейний конфлікт і вони самі розберуться. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що на відеозаписі його голос.
При цьому, жіночі голоси, які добре чутно на відео, звертаються до працівників поліції із проханням виламати вхідні двері, просять їм допомогти. Усе це супроводжується гучним криком ОСОБА_1 , який, звертаючись очевидно до жінок, які знаходились усередині квартири, використовуючи ненормативну лексику, видає накази присутнім. Крім того чутно, як використовуючи ненормативну лексику, ОСОБА_1 примушує свою малолітню доньку мовчати.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що в повній мірі підтверджено дослідженими по справі доказами.
Події, які були зафіксовані на відео та свою поведінку ОСОБА_1 пояснив станом афекту та умисними, неадекватними діями оточуючих. Однак, такі твердження спростовуються дослідженими доказами.
Також, зауваження ОСОБА_1 стосовно неправомірних дій поліцейських не знайшли свого підтвердження, а саме на відеозаписі зафіксовано, як працівники поліції, які прибули на виклик, спокійно дзвонять та стукають у двері. Так само спокійно працівники поліції просять відкрити вхідні двері, жодних агресивних дій з їх боку не вбачається. При цьому у відповідь ОСОБА_1 в грубій формі, використовуючи нецензурну лексику та недопустимі висловлювання в бік представників правоохоронних органів наказує останнім забиратися та відмовляється відкривати двері. Також відео підтверджує той факт, що як зазначив ОСОБА_1 його донька сильно злякалася, однак страх доньки був викликаний вчинками її батька, а не поліцейських.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 454,00 грн (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.М.Косолап