Справа № 578/409/21
провадження № 2/578/190/21
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
30 квітня 2021 року смт Краснопілля
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Макаренка Олега Степановича до Краснопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження,
установила:
26 квітня 2021 року до Краснопільського районного суду Сумської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 в особі представника адвоката Макаренка Олега Степановича до Краснопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження.
Згідно з ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позові представник позивача зазначає, що з 2008 року позивачка проживала спільно з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 однією сім'єю (цивільний шлюб), та після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 вони продовжували проживати однією сім'єю із спільним побутом приблизно чотири роки, що можуть підтвердити численні свідки за місцем проживання сім'ї. При цьому до позову не додано клопотань про виклик жодного свідка, який зміг би підтвердити викладені обставини. Натомість до позову додано довідку про склад сім'ї, видану Самотоївською сільською радою 16.01.2017, яка не підписана особами, що її склали.
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Сімейного кодексу України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Отже позивачу необхідно надати повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини.
Відповідно до ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позивачем є особа, яка звертається до суду за захистом своїх порушених, оспорюваних або не визнаних прав, свобод чи інтересів, а відповідач - це особа, яка ці права порушила та повинна відповідати за пред'явленим позовом.
Відтак представнику позивача пропонується викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача Краснопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Відповідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремом упровадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.
Зазначена обставина не є підставою для залишення позовної заяви без руху, а носить роз'яснювальний характер в межах принципу змагальності сторін, передбаченого частиною 5 статті 12 ЦПК України, що враховується при визначенні процесуальної форми звернення до суду.
При цьому суд звертає увагу на те, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем по справі.
Абзац 1, 2 п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначає, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Однак до позову не додано жодних документів чи інших доказів на підтвердження того, що позивачка та ОСОБА_2 у період з 2008 року по 2016 рік проживали однією сім'єю, що за життя ОСОБА_2 вчиняв по відношенню до дитини дії, властиві батькові (як то відвідування медичних чи освітніх закладів, спільний відпочинок, відвідування родичів, тощо).
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК вбачається, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як на підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору представник позивача посилається на її незадовільний майновий стан; відсутність коштів на сплату судового збору; звернення до суду в інтересах дитини, батько якої загинув на війні.
При цьому на підтвердження майнового стану позивачки її представником не надано жодного доказу, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати позивачку такою, що може бути звільнена від сплати судового збору за майновим критерієм.
Що стосується підстав звільнення позивачки від сплати судового збору, оскільки вона звертається до суду в інтересах дитини, батько якої загинув на війні, то суд наголошує, що предметом розгляду і є факт встановлення батьківства і до моменту ухвалення рішення суду відсутні підстави однозначно стверджувати про таке батьківство. Також судом враховані посилання представника позивача у позовній заяві на ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», як на підставу для звільнення від сплати судового збору, однак суд звертає увагу, що положення цього Закону поширюється на дружину (чоловіка) у разі загибелі одного з подружжя, якщо вони не одружувалися вдруге, а матеріали позову не містять відомостей про зазначене.
Відтак позивачу слід надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі або надати належні докази, які могли б стати підставою для її звільнення від сплати судового збору.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
За вказаних обставин суд зазначає про необхідність залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Макаренка Олега Степановича до Краснопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження з наданням позивачеві можливості усунути вищевказані недоліки, які можуть бути усунуті шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 48, 83, 175, 177 185 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Макаренка Олега Степановича до Краснопільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви: протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: приведення у відповідність позовної заяви до положень ч. 3, 5 ст. 175 ЦПК України, надання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини; викладення обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача; додати докази на підтвердження, що позивачка та ОСОБА_2 у період з 2008 року по 2016 рік проживали однією сім'єю, та що за життя ОСОБА_2 вчиняв по відношенню до дитини дії, властиві батькові (як то відвідування медичних чи освітніх закладів, спільний відпочинок, відвідування родичів, тощо); надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі або надати належні докази, які могли б стати підставою для її звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Ю.О. Зеря