Справа № 591/2943/21 Провадження № 3/591/1154/21
30 квітня 2021 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , зі слів не працює,-
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2021 року серії ВАБ №610697, ОСОБА_1 , 09.04.2021 о 15-30 год у м.Суми по вул. Паркова, 4/1, перебував біля приміщення магазину «Грона», не маючи при собі документів, що посвідчують його особу, чим порушив пп.2 п.3 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020, зі змінами від 22.03.2021 та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, слід зробити наступні висновки.
Статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно пп.2 п.3 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020, з24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
З протоколу та доданих до нього документів, вбчається, що особу порушника було встановлено згідно бази МВС. Суд не може взяти до уваги, що поліцейськими дійсно була встановлена особа порушника, так як вказана база не може вважатись належною системою для встановлення особи правопорушника. З огляду на це, суду не надано беззаперечних доказів того, що дане правопорушеня, а саме перебування на вулиці без документів, вчинив саме ОСОБА_1 .
До того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що вказана подія взагалі мала місце. До самого протоколу, додані лише пояснення самого ОСОБА_1 , які записані з його слів, та рапорт ДОП Сумського РУП, який суд не може вважати доказом по справі. Ані фотозображень, а не відеозаписів події адміністративний матеріал не містить. Будь яких інших доказів вчинення правопорушення суду не надано. Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до чинного законодавства відсутність хоча б однієї ознаки, яка характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що дане правопорушення скоєне не було.
З урахуванням того, що суб'єкт правопорушення встановлений не був, справа за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 44-3, ст. 247,280, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська