Справа № 486/598/21
Провадження № 2-а/486/9/2021
про залишення без руху адміністративної справи
26 квітня 2021 року
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., вивчивши матеріали по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у Вінніцькій області лейтенанта поліції Ткаченка Вадима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
19.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства до інспектора патрульної поліції у Вінніцькій області лейтенанта поліції Ткаченка В.О. про скасування постанови ЕАН № 40230609 від 05.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з даною позовною заявою судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивач не сплатив судовий збір пославшись на висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 06.02.2018 року, однак відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18), Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2021 рік», складає 908.00 грн..
У зв'язку з цим позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір розміром 908.00 грн.
Окрім того, суд звертає увагу, що згідно ч.5 ст. 160 ЦПК України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові ? для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб ? громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п.7) ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Владні управлінські функції слід розуміти, як владні повноваження, які здійснюються державою, органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими державою суб'єктами в результаті їхньої діяльності та спрямовані на прийняття обов'язкових до виконання рішень, а також забезпечення їх виконання особами, яким ці рішення адресовані.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
В адміністративному судочинстві, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі.
Статтею 42 КАС України передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки (ч.1 ст.44 КАС України).
Згідно зі статтею 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.
Вказані положення законодавства повністю узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), згідно якої державний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є саме державний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адмінправопорушення.
Позивач у своєму позові зазначив відповідачем інспектора патрульної поліції у Вінніцькій області лейтенанта поліції Ткаченка В.О., який є посадовою особою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, а тому не може бути належним відповідачем та відповідати за даним позовом, оскільки належним відповідачем, як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Однак, в силу положень ч.3 ст. 48 КАС України, суд без згоди позивача не вправі замінювати неналежного відповідача.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За такого, позовна заява ОСОБА_1 , підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у Вінніцькій області лейтенанта поліції Ткаченка Вадима Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 169 КАС України, вона буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін