КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2146/18
Провадження № 6/488/79/21
Іменем України
29.04.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої - судді Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря - Глубоченко О.О.,
розглянувши у судовому засіданні подання головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусове проникнення до житла боржника, -
встановив:
На виконанні в Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №62514964 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/488/120/19 (488/2146/18) виданого 15.05.2020 Корабельним районним суд м. Миколаєва про конфіскацію усього майна ОСОБА_1 на користь держави.
10.07.2020 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.
Згідно отриманої інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт.
Згідно повідомлення Департаменту з надання адміністративних послуг від 25.03.2021 р. зареєстрованих малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 , не має.
Згідно відповіді ДПС України інформація стосовно джерел отримання доходу боржника в ДРФО відсутня та боржник на обліку в органах ДПС не перебуває.
Згідно повідомлення УПФУ інформація про останнє місце роботи боржника не відома.
16.04.2021 р. виходом за адресою, знаходження майна, а саме: АДРЕСА_1 , встановлено що боржник знаходиться в місцях позбавлення волі, зі слів сусідів в квартирі проживають квартиранти, але двері не хто не відчинив, в присутності понятих складено акт державного виконавця від 16.04.2021 р.
На підставі вищевикладеного, головний державний виконавець змушений звернутися до суду з даним поданням.
У відповідному поданні державний виконавець просив суд розглянути подання без його участі.
Відповідно до ч. 5 ст 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі «Кайсин проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі «Бурдов проти Росії» Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Закон України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Згідно ст. 30 Конституції України проникнення до житла чи до іншого володіння особи, допускається лише за вмотивованим рішенням суду.
Таким чином, гарантована Основним законом недоторканість житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження прав особи на недоторканість житла, яке визначено у Конституції України, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Згідно статті 1 «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 вказаного Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши надані належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи приходить до висновку, що державний виконавець вживає всіх можливих заходів для виконання рішення, однак, боржник доступу до житла не надає, здійснити перевірку майнового стану за місцем проживання боржника немає можливості, що є перешкодою для виконання рішення суду, зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання головного державного виконавця Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко В.А. про примусове проникнення до житла боржникаФараонова В.В.
Керуючись ст.ст. 258-260, 261, 439 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Подання - задовольнити.
Надати дозвіл головному державному виконавцю Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Корнієнко В.А. на примусове проникнення до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення виконавчих дій, для фактичного виконання рішення суду.
Ухвала може бути оскаржена учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її винесення.
Суддя Л.І. Селіщева