Миколаївської області
Справа №487/7362/20
Провадження №2/477/510/21
28 квітня 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Спіркіної М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сексістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович
про визнання виконавчого напису таким,
що не підлягає виконанню,
03 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15 вересня 2020 року №1012, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сексістовою Тетяною Іванівною, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в сумі 65388,25 грн за кредитним договором від 18 серпня 2014 року №490922821, який було укладено між нею та акціонерним товариством «Альфа Банк» та стягнути на її користь з відповідача судові витрати по справі в сумі 1261,20 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що 18 серпня 2014 року між нею та акціонерним товариством «Адьфа Банк» був укладений кредитний договір №490922821, відповідно до якого вона отримала кредит в сумі 12899,19 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 жовтня 2020 року за №63198514 на підставі виконавчого напису №1012 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сексістовою Т.І. на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Вказала, що вона не є клієнтом стягувача за виконавчим написом, її не було повідомлено про перехід прав та зобов'язань по раніше укладеному кредитному договору з акціонерним товариством «Альфа Банк», доказів щодо обґрунтування наявної суми заборгованості їй не надано, тому зазначена заборгованість не є безспірною. Крім того, зазначила, що до травня 2016 року вона повністю виконала свої кредитні зобов'язання перед акціонерним товариством «Альфа Банк», розрахунок заборгованості зазначений у виконавчому написі їй не зрозумілий, оскільки відповідачем двічі зазначено заборгованість за тілом кредиту та відсоткам, сама сума заборгованості є більшою ніж була зазначена в кредитному договорі. Уважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, нотаріусом належним чином не перевірено безспірність заявлених до стягнення банком вимог, що свідчить про існування спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 07 грудня 2020 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сексістовою Тетяною Іванівною від 15 вересня 2020 року за №1012.
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 грудня 2020 року матеріали позовної заяви направлено до Жовтневого районного суду Миколаївської області, в порядку статті 31 ЦПК України.
Матеріали зазначеної справи надійшли до Жовтневого районного суду Миколаївської області 10 березня 2021 року.
Ухвалою судді від 11 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, її представник - адвокат Білий І.С. надіслав суду заяву, в якій позовну заяву підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача, не заперечував щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у судове засідання 28 квітня 2021 року свого представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки представника в судове засідання не повідомив, відзив не подав.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сексістова Тетяна Іванівна в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки представника в судове засідання не повідомила, заяв не надіслала.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Спепан Вікторович в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 28 квітня 2021 року постановлено розгляд справи здійснювати в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального та відеозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази по справі суд установив наступне.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»), зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість вчиняються нотаріусами для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно приписів статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1, 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (підпункт 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (підпункт 3.3 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Відповідно до підпунктів 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, безспірність заборгованості підтверджується документами, чітко визначеними Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Як убачається з Правової позиції Верховного Суду України, висловленої у справі за №6-887цс17, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.
Проте, не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
15 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сексістовою Тетяною Іванівною вчинений виконавчий напис про звернення стягнення, який зареєстрований за №1012, з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором від 18 серпня 2014 року №490922821 укладеним з акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором є товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 26 грудня 2018 року №2019-ІКІ/ВЕСТА є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохілліс Веста»», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 16 січня 2019 року №16-01/19/1 є товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнення заборгованості за період з 16 січня 2019 року по 11 березня 2020 року в сумі 65388,25 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 12678,71 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 20991,49 грн, строкової заборгованість за сумою кредиту в розмірі 1288,50 грн, строкової заборгованості за комісією в розмірі 1285,57 грн, строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 19343,98 грн, строкової заборгованості по штрафам та пеням у розмірі 9800,00 грн (а.с.11).
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом з урахуванням пункту 2 Переліку документів за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Згідно пункту 2 указаного Переліку, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, необхідно надати оригінал кредитного договору; засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка набрала законної сили 01 листопада 2017 року у справі 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у частині внесення змін до пункту 2.
20 листопада 2020 року на підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем Степаном Вікторовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженні №63198514 (а.с.15).
У судовому засіданні судом установлено, що існує спір щодо заборгованості та щодо факту зобов'язальних відносин між сторонами.
Розмір боргових зобов'язань, який визначений у виконавчому написі нотаріуса не підтверджений виписками по рахункам договорів відступлення прав вимог за кредитним договором від 18 серпня 2014 року №490922821, зазначених у виконавчому написі, а також відсутні докази належного направлення позивачу та отримання ним письмових вимог щодо сплати заборгованості за вказаним договором в досудовому порядку.
Відповідач станом на день розгляду справи не довів належними та допустимими доказами безспірність заборгованості, що не визнається позивачем за кредитним договором, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, однак свого представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надіслав.
Згідно з частинами 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доказування міститься й в приписах статті 81 ЦПК України.
Ураховуючи викладені обставини суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є наслідком задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ураховуючи положення статті 141 ЦПК України та приписи Закону України «Про судовий збір», судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 1261,20 грн, що складаються з судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15 вересня 2020 року №1012, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сексістовою Тетяною Іванівною, який перебуває на виконання у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 65388,25 грн за кредитним договором від 18 серпня 2014 року укладеним між акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1261,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 36799749;
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сексістова Тетяна Іванівна, 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, 32А, каб. 7;
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, АДРЕСА_2 .
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО