Справа №: 148/261/21
29 квітня 2021 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли зТульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
До Тульчинського районного суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал, у якому зазначено, що 31.01.2021 о 00:18 год. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 порушила правила щодо карантину людей, передбачені п. 2 пп. 12 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, а саме здійснювала роботу після 23:00 години закладом кафе «Дружба» з наданням послуг громадського харчування.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась неодноразово подавала заяви про відкладення розгляду справи, які мотивовані тим, що бажала скористатись правовою допомогою, перебування на лікарняному у зв'язку з підозрою хвороби на COVID-2019, а остання заява подана 29.04.2021, мотивованим тим, що вона бажає особисто надати пояснення і вину у вчиненні адміністративного правопорушенні не визнає, та повідомлена не належним чином про дату та час судового розгляду, тому також просила відкласти розгляд справи.
Представник - адвокат Присяжнюк О.Г. у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 , та подав заперечення щодо адміністративного протоколу, і просив закрити адміністративний матеріал за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки, під час складання протоколу 31.01.2021 працівниками поліції не зібрано та не додано доказі того, що саме ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у закладі громадського харчування кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та є його керівником і посадовою особою, на яку може бути накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпПА.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 та доводи її представника, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду адміністративного матеріалу за відсутності особи на яку складено адміністративний протокол у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, оскільки судом неодноразово відкладався розгляд справи за заявою ОСОБА_1 та надавалась можливість з метою не порушення прав скористатись правовою допомогою, і надання відповідних пояснень щодо правопорушення, а також враховується той факт, що в судове засідання з'явився її представник, що в свою чергу не свідчить про порушення вимог ст. 268 КУпАП, а також судом враховано вимоги ст. 38 КУпАП.
Подане заперечення мотивовано тим, що провадження по даній справі, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з того, що згідно до договору оренди № 4/2020 від 26.12.2020, голова Споживчого товариства «Кобзар» ОСОБА_1 (орендодавець) передала ФОП ОСОБА_2 (орендарю) в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення підприємницької діяльності - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного (громадського) харчування строком на 1 рік до 26.12.2021 включно.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушила правила щодо карантину людей, що передбачені п.п.12 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, а саме здійснювала роботу після 23:00 години закладом кафе «Дружба» з наданням послуг громадського харчування, чим вчинила адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, без зазначення статусу ОСОБА_1 , як суб'єкта господарювання та до протоколу додано свідоцтво про державну реакцію юридичної особи - Споживчого товариства «Кобзар» та копію паспорту громадянки ОСОБА_1 та не додано документів, які підтверджували те, що особа, відносно якої складено протокол є власником (співвласником, орендарем тощо) даного закладу і саме вона здійснює підприємницьку діяльність в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », надає відповідні послуги, чи є директором та інше.. Тому на думку представника в даному випадку правопорушниця є лише власником - орендодавцем даного приміщення та підприємницьку діяльність на час складення протоколу не здійснювала.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с.2), пояснення (а.с. 4), диск із відеозаписом про адміністративне правопорушення (а.с. 5), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи « ОСОБА_3 » (а.с. 6), заперечення та додані докази (а.с. 27-61), суддя встановив наступне.
Статтею 44-3 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»№ 1236 від 09.12.2020,додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00:00 год. 08.01.2021 до 00:00 год. 25.01.2021 на території України забороняється:приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни, побутової хімії, засобів зв'язку, друкованих засобів масової інформації, ветеринарних препаратів, кормів, насіння, засобів захисту рослин на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі такими товарами. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення крім протоколу надано письмові пояснення та відеозапис.
При цьому, наявними матеріалами справи, а саме: договором оренди № 4/2020 від 26.12.2021, спростовується факт здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 в кафе Дружба» на момент складання адміністративного протоколу, так як вона є тільки власником даного приміщення, яке розташоване, за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, суддя вважає, що посадовою особою органу поліції належним чином не підтверджено факт роботи закладу громадського харчування і кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » саме ОСОБА_1 , з порушенням встановлених карантинних обмежень після 23:00 год., а відтак і вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У рішеннях від 30.05.2013 у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 згідно поданих заперечень вину не визнала, а наявні у матеріалах справи докази не дають можливості прийти до однозначного висновку про вчинення нею правопорушення, суддя вважає, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 44-3, 247, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3КУпАП, провадженням закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: