Справа № 148/1892/20
Провадження №2/148/276/21
Іменем України
26 квітня 2021 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 03.02.2020 перебувала з відповідачем у шлюбі, від якого у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з позивачем.
Після досягнення дочкою повноліття вона продовжила навчання у Вінницькому гуманітарно-педагогічному коледжі на контрактній основі з терміном навчання до 30.06.2024.
Відповідач категорично відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Він не має офіційного доходу, а також не займається підприємницькою діяльністю, однак, його доходи є достатніми щоб утримувати повнолітню дочку. Також, він не сплачує аліментів на утримання інших осіб, є фізично здоровим.
Позивач утримує дочку самостійно, та має на утриманні також неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с 40-43), відповідно до якого відповідач позов визнає частково, згоден сплачувати аліменти у розмірі 1500 грн. У відзиві зазначає, що усі викладені позивачем у позовній заяві обставини грунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними доказами. Зазначає, що відповідач любить та піклується про свою дочку, по можливості забезпечує її всім необхідним. Однак, на даний час він не має регулярного офіційного доходу. Відповідно до законодавства, в матеріалах справи мають бути докази, які підтверджують, що відповідач може сплачувати аліменти у відповідному розмірі, а також в межах своїх можливостей. Заборгованості зі сплати аліментів він не має, також, позивачем не надано доказів понесення нею витрат на навчання дочки, та також оренду квартири.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його та відповідача відсутність, позов визнають частково, у розмірі вказаному у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.06.2002 Тарасівською сільською радою (а.с. 6), сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_3 , будучи ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому повноліття вона досягла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії довідки Комунального закладу вищої освіти "Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж" № 1371/20 від 09.10.2020 (а.с. 10), ОСОБА_3 є студенткою даного навчального закладу, навчається на першому курсі філологічного факультету за кошти фізичних та юридичних осіб, стипендію не отримує, період її навчання становить з 15.09.2020 до 30.06.2024.
Про навчання ОСОБА_3 у Комунальному закладі вищої освіти "Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж" 08.09.2020 укладено договір між даним навчальним закладом та позивачем ОСОБА_5 (а.с. 12-13), відповідно до якого, навчання здійснюється на платній основі, вартість навчання за рік становить 13500 грн.
Позивачем до позовної заяви додано копію квитанції від 08.10.2020 про перерахунок коштів за навчання у розмірі 1350 грн. (а.с. 14).
Згідно копій довідок Тарасівської сільської ради від 17.07.2018 (а.с. 7, 8) місце проживання позивача та її дочки ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, згідно довідки Тарасівської сільської ради від 03.11.2020 (а.с. 11) ОСОБА_3 проживає біля матері ОСОБА_5 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.04.2015 Тарасівською сільською радою (а.с. 10), позивач також є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд не бере до уваги довідку Тульчинського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 29.10.2020 № 24589 (а.с. 9) про наявність у відповідача заборгованості зі сплати аліментів, оскільки відомості, що в ній містяться, не стосуються предмета спору.
Також, суд не бере до уваги надані позивачем докази: довідку Комунального закладу вищої освіти "Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж" № 1371/20 від 09.10.2020 (а.с. 47), та квитанцію від 20.04.2021 (а.с. 48), за відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, відповідно ч. 9 ст. 83 ЦПК України.
Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України (надалі СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В судовому засіданні підтверджено, що відповідач є батьком повнолітньої ОСОБА_3 , яка після досягнення повноліття продовжує навчання, проживає з матір'ю, а отже, остання має право на звернення до суду з даним позовом та право на стягнення аліментів на свою користь.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наяність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За статтею 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини, при визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує інтереси та матеріальне становище повнолітньої ОСОБА_3 , те що вона в зв'язку з навчанням не має можливості влаштуватись на роботу щоб заробляти кошти на своє утримання, навчається на платній основі, що відповідно, потребує додаткових коштів на її утримання, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у нього протипоказань щодо працевлаштування, а також відсутність інших утриманців.
Тому, з врахуванням наведених обставин, суд вважає справедливим стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн.
В свою чергу, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач має достатні доходи (як вона зазначила у позовній заяві), що дозволяли б йому сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.
Також, відповідачем не підтверджено відсутність у нього офіційних регулярних доходів, як про це зазначено у відзиві.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позовну заяву пред'явлено до суду 05.11.2020, тому, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Визначаючи дату закінчення стягнення аліментів, суд враховує, що позивач досягне 23 років 23.05.2025, а закінчення навчання планується 30.06.2024, тому, оскільки закінчення навчання настане раніше ніж досягнення 23 років, суд стягує аліменти до закінчення дочкою навчання.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 840,80 грн.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 6, 191, 199, 200 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 263-265, п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05.11.2020 і до закінчення нею навчання - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: