30 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/14706/14
адміністративне провадження № К/9901/15649/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14 за адміністративним позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з поданням до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 2186201,20 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, у даній справі подання задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.11.2016 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилив. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 по справі №820/14706/14 залишив без змін.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, а саме постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 по справі №820/14706/14 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України коштів в рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 2186201,20грн.
Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.04.2017 у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі №820/14706/14 за поданням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовив.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 по справі №820/14706/14 повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14, позивач 29.04.2021 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Верховний Суд виходить з наступного.
Щодо оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 справі №820/14706/14, Суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, у даній справі подання Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.11.2016 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилив. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 по справі №820/14706/14 залишив без змін.
Верховний Суд (головуючий - Олендер І.Я., судді: Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.) постановою від 21.01.2021 відмовив у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 у справі №820/14706/14.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті касаційного провадження щодо касаційного перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 у справі №820/14706/14, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2016 необхідно відмовити на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України.
Стосовно ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14, Верховний Суд звертає увагу на наступне.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (у редакції, чинній на момент вчинення судом апеляційної інстанції процесуальної дії) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п'ята статті 298 КАС України).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 відмовлено у задоволенні заяви заявника про відстрочення виконання рішення суду у справі за поданням Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
На зазначену ухвалу суду 18.04.2017 відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, впродовж якого апелянт має право надати суду документ про сплату судового збору а також копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, скаржником отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.02.2021.
Останнім днем закінчення строку на усунення недоліків є 09.03.2021р.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.03.2021 подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 апеляційну скаргу повернув заявнику, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом даної ухвали, відповідачем не було усунуто зазначені в ухвалі від 15.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху недоліки апеляційної скарги, а саме не подано документ про сплату судового збору, а також копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі й копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до положень статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначено вище, у відповідності до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Враховуючи те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для її повернення заявнику.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 298 КАС України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №820/14706/14 за адміністративним позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Васильєва
І.А. Гончарова