30 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/9981/19
адміністративне провадження № К/9901/13182/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №640/9981/19 за адміністративним позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
14.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №640/9981/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 13.04.2021).
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копія постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 надійшла на адресу позивача 16.03.2021, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції №53/Д1 на супровідному листі суду №640/9981/19/20919/2021.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій застосували норму права (пункти 120-.1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України) без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №20/3609/18, від 14.08.2018 у справі №803/1583/17, від 30.01.2018 у справах №815/2745/17, №816/390/17, щодо можливості застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки.
Верховний Суд зазначає, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справі №640/9981/19 та справах, на які він посилається, не конкретизовано, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди врахували позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2018 у справі №808/2289/17 стосовно того, що несвоєчасне поповнення ліміту на електронному рахунку не спростовує сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, не позбавляє позивача права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки.
Однак скаржником не обґрунтовано неправильність застосування судами такої правової позиції.
Верховний суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №640/9981/19 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва