ф
30 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 620/561/20
адміністративне провадження № К/9901/17446/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (суддя Непочатих В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року (судді: Бєлова Л.В., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 620/561/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині не включення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, включивши у розрахунок щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вказані виплати входять до складу грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», та індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд першої інстанцій дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, а тому така винагорода не може вважатись одноразовою, що узгоджується із висновками Верховного Суду.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування.
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на те, що відповідно до приписів Інструкції №425, якими визначено складові грошового забезпечення та складові місячного грошового забезпечення, такий вид щомісячного додаткового грошового забезпечення як винагорода, не входить до складу місячного грошового забезпечення. Та підпунктом 4.10.6. пункту 4.10. Інструкції №425, яким передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні визначено складові грошового забезпечення, які включаються до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, серед яких відсутня щомісячна додаткова грошова винагорода.
Скаржник вказує на те, що приписи Інструкції №73, які регулюють виплати щомісячної додаткової грошової винагороди також містять застереження, що ця допомога не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, до яких відноситься одноразова грошова допомога при звільненні.
Скаржник вважає необґрунтованими посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17 про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, а не одноразова грошова допомога при звільненні.
Позиція інших учасників справи.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі суддя - доповідач Шишов О. О., судді: Дашутін І. В., Калашнікова О.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року № 1846/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., суддів: Єресько Л.О., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Чернігівського прикордонного загону від 02 липня 2017 року № 268-ос позивача звільнено з військової служби в запас за підпунктом «ї» (які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу») пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 02 серпня 2017 року (а.с. 38).
Згідно вищевказаного наказу, наказано виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 повних календарних років служби у розмірі 25887,50 грн.
Згідно розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, остання була розрахована з місячного грошового забезпечення, до якого було включено: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за особливі умови служби та премію (а.с. 8).
Відповідач листом від 03 лютого 2020 року № 11/385 повідомив позивача, що виплачена йому одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби була нарахована згідно Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (а.с. 7).
Вважаючи не включення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 2 постанови КМУ №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року).
Пунктом 1.2. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України Про затвердження від 20 травня 2008 року №425 (далі -Інструкція №425) встановлено:
- до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення;
місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
- до складу місячного грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);
штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до підпункту 4.10.1. пункту 4.10. Інструкції №425 військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно з підпунктом 4.10.6. пункту 4.10. Інструкції №425 Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються:
для військовослужбовців, що звільняються з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія);
для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), та тим, які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, надбавка за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення (щомісячні надбавки, доплати, премія), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства;
для військовослужбовців, яких відсторонено від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або яких відсторонено від виконання службових повноважень у зв'язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, - оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років.
Підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України N889 від 22 вересня 2010 року (далі - Постанова №889) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 Постанови №889).
На виконання постанови КМУ №889, 02 лютого 2016 року Міністерством внутрішніх справ України видано наказ, яким затверджено Інструкцію №73 про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Пунктом 3 Інструкції №73 встановлено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Пунктом 8 Інструкції №73 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
Предметом судового контролю у цій справі є визнання протиправними дій відповідача в частині не включення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
Позивач уважає, що спірну щомісячну додаткову грошову винагороду необхідно включити до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні розміру одноразової допомоги при звільненні з тих підстав, що він отримував такі виплати щомісячно і відповідачем це не заперечується.
Тобто, спірним питанням у цій справі є правомірність неврахування відповідачем при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні щомісячної додаткової грошової винагороди у складі місячного грошового забезпечення.
Як свідчать приписи наведених норм, одноразова допомога при звільненні виплачується у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Відповідно до довідки про доходи від 03 лютого 2020 року № 42 в період з січня 2016 року по серпень 2017 рік позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода (а.с.9).
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода була встановлена постановою № 889, виплачувалась позивачу до дня звільнення його з військової служби, тобто мала постійний характер, то в силу положень статті 9 Закону № 2011-ХІІ вона повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на те, що відповідно до приписів Інструкції №425, якими визначено складові грошового забезпечення та складові місячного грошового забезпечення, такий вид щомісячного додаткового грошового забезпечення як винагорода, не входить до складу місячного грошового забезпечення. Та підпунктом 4.10.6. пункту 4.10. Інструкції №425, яким передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні визначено складові грошового забезпечення, які включаються до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, серед яких відсутня щомісячна додаткова грошова винагорода. Також скаржник вказує на те, що приписи Інструкції №73, які регулюють виплати щомісячної додаткової грошової винагороди також містять застереження, що ця допомога не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, до яких відноситься одноразова грошова допомога при звільненні.
Верховний Суду вважає такі доводи скаржника не обґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.
Тобто положення частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ розповсюджуються на військовослужбовців Державної прикордонної служби.
Ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені Постановою № 889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечить вимогам Закону № 2011-ХІІ.
Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що Велика Палата Верховного Суду у справі №522/2738/17 вказувала, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, а не одноразова грошова допомога при звільненні. Верховний Суд зауважує, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення, Верховний Суд зазначає таке.
Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/5794/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перед звільненням додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889, та індексація нараховувались і виплачувались позивачу щомісяця, підстави вважати такі виплати одноразовими видами грошового забезпечення відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди та індексації грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
За цих обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов